Lamborghini для онука. Як фіскали будуть по-новому перевіряти доходи українців
До цього часу банки починали особливо ретельно відстежувати транзакції клієнтів - фізичних осіб при проведенні ними розрахунків з третіми особами у розмірі 150 тис. грн і вище шляхом внесення готівки на поточний рахунок, а також зняття фізичними особами готівки в обсязі 100 тис. грн і вище з поточного рахунку. Природно, це не стосується тих випадків, коли клієнт отримує заробітну плату, дивіденди, тобто будь-які доходи з легальних джерел, з яким у нього є підтверджуючі документи і де податковим агентом (роботодавець, емітент цінних паперів, банк повертає депозит і відсотки) утримуються всі необхідні податки. У такому випадку проведення клієнтом будь-яких видів розрахунків, а також зняття готівки банком не обмежується і не потрапляє в сито фінмоніторингу.
Тепер набула чинності постанова НБУ №42 і змінюється положення про фінансовий моніторинг. Зокрема, йдеться про зняття з рахунку готівки або одержання на поточний рахунок в банку безготівкових грошових коштів від інших контрагентів з подальшим їх переведенням у готівку, а також операції з внесення готівкових коштів на рахунок для оплати великих покупок. Відтепер ці операції жорстко контролюються службами банківського фінансового моніторингу.
Поки банки в основному вимагають у клієнтів складання анкети-опитувальника, де зазначаються доходи фізичної особи, його майнове становище і наявність рахунків в інших банках, у тому числі за кордоном.
Стара українська хитрість перераховувати по 149 999 або знімати з 99 999 грн вже теж не проходить, адже якщо за звітний місяць набирається кілька таких транзакцій клієнта все одно "отмониторят" по повній програмі.
Першою ластівкою майбутнього "Сталінграда" за кешлес-економіку стало зниження допустимого ліміту розрахунку готівкою в Україні: ця сума, як відомо, була знижена на початку року відразу втричі - з 150 до 50 тис. грн.
І ось вже восени нові сюрпризи для любителів кеша - посилення фінмоніторингу у банках. В першу чергу банки, крім встановлення лімітів контролю, повинні оцінювати фінансовий стан своїх клієнтів на основі всієї доступної інформації: легальні доходи, підтверджені довідками з місця роботи, банків (якщо в якості доходів виступають проценти по депозиту), річні податкові декларації, в яких вказана сума отриманого доходу, договору оренди житла і т. д.
У список "негативних" клієнтів можна потрапити, якщо виявлено факт невідповідності фінансової операції фінансовому та/або майнового стану клієнта. Наприклад, пенсіонер з пенсією в 2 тис. грн прийшов купувати Lamborghini для онука. А також в разі неможливості з'ясувати суть фінансової операції - наприклад, якщо клієнт, перераховуючи на рахунок іншого контрагента круглу суму, не може виразно пояснити, навіщо він це робить (якби відомий кіноперсонаж Дєточкін жив у наш час, то йому б ніхто не дав розпорошити отримані від продажу машин гроші за рахунками дитячих будинків).
Крім того, банк має право віднести клієнта в розряд "негативних" у разі, якщо у нього є щодо нього деякі "сумніви", наприклад, друк на довідці з місця роботи підозріло тьмяна. Якщо у клієнта немає рахунку в банку, то уникнути фінансового моніторингу йому теж не вдасться, але тільки в тому випадку, якщо він перераховує без відкриття банківського рахунку 15 тис. грн і більше.
Спостерігається нині пожвавлення є лише вершиною айсберга. А в основі цієї легенди лежить проста ідея: ввести загальне обов'язкове податкове декларування та оподатковувати приріст фінансового і майнового добробуту громадянина, який не підтверджений задекларованим доходом.
Крім того, держава планує виявити всіх реальних бенефіціарів компаній-нерезидентів, у першу чергу офшорних.
Вже зараз наші банки не мають права проводити транзакції українських компаній за кредитами нерезидентів, якщо у них не підтверджені кінцеві бенефіціари. Для чого потрібна ця інформація НБУ? В першу чергу, щоб провести давно анонсовану заміну валютного контролю податковим. Філософія цієї заміни досить проста: заплати податки і перечисляй валюту за кордон. У такому разі Нацбанк нарешті зможе скасувати всі введені три роки тому драконівські адміністративні обмеження на валютному ринку і розблокувати основні канали руху капіталу, адже саме цього і чекають зараз системні інвестори, які планують заходити в Україну. У разі введення оподаткування та виявлення кінцевих бенефіціарів іноземних компаній, що належали українським власникам, на шляху руху інвестицій буде запалено довгоочікуваний зелений світло, адже використовувати канали руху капіталу для оптимізації оподаткування вже не вдасться. На Заході ця система контролю отримала назву КІК (контрольовані іноземні компанії). Досить сказати, що Україна входить в число найбільших експортерів капіталу, адже з початку нульових, за різними оцінками, з країни було виведено понад $100 млрд, а рівень осідання прибутку на рахунках іноземних компаній при експорті сировини становить від 20 до 50% від реальної ціни продажу.
Ось і з'являються в нашій країні
вічно збиткові гірничо-збагачувальні комбінати, отримують при цьому регулярне допомогу з бюджету у вигляді відшкодування експортного податку на додану вартість.
А в цей час їхні торгові фірми-посередники в зарубіжних країнах щороку декларують прибуток у розмірі сотень мільйонів доларів.
Ще одним нововведенням, яке витає в регулятивних колах, є введення податку на відтік капіталу. Не секрет, що наш середній бізнес використовує підприємства, що знаходяться на особливій системі оподаткування (як правило, платники єдиного податку), не тільки для мінімізації оподаткування, але і для банального виведення капіталу в готівкову форму, де він, по суті, стає прибутком власника. Найчастіше такий бізнес може бути офіційно навіть збитковий, але це не заважає виводити з нього частину фінансового потоку в тінь. Особливо яскраво на цьому тлі виглядають мережі ювелірних компаній з досить претенциозными назвами, які насправді складаються з конгломерату звичайних Фопів (фізичних осіб - підприємців, які записують всіх родичів, кумів і земляків). Щоб поставити під контроль подібні схеми, в євангельських колах розроблений законопроект про оподаткування відтоку капіталу.
Варто нагадати, що Україна з 1 січня 2017-го приєдналася до плану BEPS, про що міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив генерального секретаря ОЕСР. А адже BEPS - це конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, керівництво з трансфертного ціноутворення, завдяки застосуванню якого Україна може в електронному вигляді, без всяких митниць здійснювати ефективний контроль за експортними цінами, за якими наші експортери продають свою продукцію за кордон.
Тільки застосування модерного трансфертного законодавства дозволить збільшити річні надходження валютної виручки і податкових відрахувань мінімум на 20-30%.
Крім того, завдяки впровадженню в Україні єдиного стандарту податкової звітності, так званого стандарту CRS, наша країна зможе в автоматичному режимі обмінюватися з іншими країнами інформацією про кінцевих бенефіціарів контрольованих іноземних компаній (КІК). У червні поточного року в Парижі відбулося засідання Організації з економічного співробітництва та розвитку, на якому 68 країн підписали угоду про застосування механізму BEPS (Base Erosion and Profit Shifting - "Розмивання податкової бази та виведення доходів з-під оподаткування"). Даний інструментарій був введений країнами ОЕСР для ліквідації найбільш агресивних схем податкової оптимізації, в результаті застосування яких капітал йшов з країн з високим рівнем оподаткування в низькоподаткові юрисдикції. В рамках співпраці BEPS були підписані угоди про застосування MLI (Multilateral Convention to Implement) багатосторонньої угоди, яка передбачає координацію міжнародного податкового законодавства, скасовує систему податкових пільг, уточнює поняття резидентства компаній, а також удосконалює механізм податкових спорів. Серед підписантів угоди була навіть РФ, але поки немає України.
Вишенькою на торті в системі боротьби з ухиленням від сплати податків стане застосування GAAR (General Anti-Avoidance Rules) - правил боротьби держави з системними неплатниками. Враховуючи, що у нас часто люблять згадувати всує Сінгапур і його батька-засновника Лі Куан Ю, подивимося, як ці правила діють у цій країні. Норми GAAR там прямо закладені в законі про оподаткування прибутку підприємств. У Сінгапурі існує презумпція податкової винності: якщо податковий інспектор вважає, що податкова база розмита, то він може нарахувати штраф у розмірі 400% від суми прихованого податку, а вже потім платник податків буде доводити свою невинність у суді. Втім, до такої "тиранії" Україні рухатися ще дуже довго.
На жаль, ключове відмінність, що виділяє нас в порівнянні з будь-якою країною, де платити податки стало такою ж повсякденною звичкою, як чистити зуби, це відсутність системності та послідовності в державній політиці. Адже ніхто не сперечається, що боротися з відмиванням грошей і переведенням необхідно, але не в той момент, коли кошти фізичних осіб в банківській системі опустилися до 15-19% ВВП. Всі країни, які стикалися з подібними проблемами, спершу проводили широкомасштабну податкову амністію. Будь-яке здорове суспільство не може бути проти нових цивілізованих правил гри, але перед цим воно має таки стати здоровим.