Піти, щоб залишитися. Чому неприємності прем'єрів Курца і Бабіша не означають краху кремлівських корупційних схем
Вплив Росії в Європі носить системний характер і для його демонтажу потрібні системні зміни, а не заміна персоналій
У результаті корупційного скандалу подав у відставку канцлер Австрії Себастьян Курц (наймолодший глава держави в світі, між іншим — а ви чого домоглися до 35 років?), відомий своєю непристойною близькістю до Кремля. А в неділю в Чехії програв вибори рух ANO ( "Акція незадоволених громадян"), на чолі з доти непотоплюваним прем'єром-олігархом Андреєм Бабішем. Бабіш, у свою чергу, підпирав проросійського президента країни Мілоша Земана, який від засмучення зліг з серцевим нападом. Злі язики передрікають, що в силу серйозності недуги, а також поважного 77-річного віку Земан вже не зможе виконувати обов'язки президента країни. Це дало підстави говорити про те, що, мовляв, у минулі вихідні в Європі було завдано подвійний удар по російським інтересам і корупційним зв'язкам. Утім, навряд чи це так.
Австрія: нічого не змінилося
Курц, навіть втративши формальний пост, залишиться впливовою персоною в австрійській політиці. Його проксі у владі стане новий прем'єр, Александер Шалленберг, колишній міністр закордонних справ в уряді Курца і найближчий його соратник. Шалленберг анітрохи не приховує близькості до Курца і прямо заявив під час вступу на посаду, що буде з ним тісно співпрацювати, а всі звинувачення помилкові.
Курца, а з ним ще дев'ятьох осіб, трясе зараз австрійська прокуратура, підозрюючи, що він і його наближені в далекі 2016-2018 рр. платили з державної скарбниці редакції одного з австрійських таблоїдів, а та відображала їх політичну діяльність у вигідному світлі. В реаліях пострадянського простору, включаючи Україну, це навіть не дрібне правопорушення, а природна і законна поведінка по праву, але австрійці ще живуть поняттями позаминулого століття. Проте, можна майже не сумніватися, що справа Курца тихо помре на стадії розслідування, а через рік-два він буде відмитий до стану новенької колекційної монети.
Що стосується заміни Курца на Шалленберга, то вона не вплине взагалі ні на що. Зокрема, не вплине вона і на (не)видачу в США Дмитра Фірташа — притому що формальних перешкод для його екстрадиції вже немає. Австрійська еліта ще з часів Єльцина сидить на щільному підсосі у російської олігархії, що робить Австрію, по суті, європейською вотчиною Москви. Батуріна з дочкою, дочка Єльцина з сімейством і безліч фігур подрібніше мають австрійські паспорти або ВНЖ. Утім, історія московського впливу в Австрії набагато старша — вона починається з 1945 р. Тоді Австрія, що включена до складу Третього Рейху, потрапила під радянську окупацію і перед відходом військ у 1955-му була густо насичена радянською агентурою.
Чехія: легкі зміни
Результати виборів у Чехії теж не дуже вражають. Основний противник Бабіша і його ANO альянс "Разом" (SPOLU) набрав сумарно близько 27,79% голосів, ANO злегка відстала, отримавши 27,12% голосів, на третьому місці лівоцентристська опозиційна коаліція з двох партій: Чеської піратської і центристського руху "Старости і незалежні" (PIRATI a STAROSTOVE) — 15,62%, на четвертому — "Свобода і пряма демократія" (SPD) Томіо Окамури — 9,56%.
Решта, ліві і праві, включаючи Компартію Чехії і Моравії (KSCM) не подолали 5%-ний бар'єр. З комуністами така неприємність трапилася вперше за 25 років, що теж дало привід поговорити про таку собі доленосність минулих виборів. Але, в дійсності все вирішилося природним і передбачуваним чином: сумовитий пострадянський динозавр,який ностальгічно припадав до ноги московського господаря, постарів, втратив нюх і хватку і закономірно вилетів на третє місце серед тих, які не пройшли, набравши 3,6%. Верхню щабель цього п'єдесталу посіла "Присяга Роберта Шлахти" з 4,68% — центристи, антикорупціонери, загалом, популісти, вони вийшли на перші вибори, і себе ще покажуть. На другому місці — CSSD, Чеська соціал-демократична партія, яку тролив ще Гашек (Партія Помірного прогресу в рамках закону — це саме про неї) — 4,65%. Вона, як і комуністи, постаріла, впала в політичний маразм і знаходиться на межі чи то розпаду, чи то злиття з KSCM, щоб разом проводити старість.
За мандатами в парламенті, з урахуванням можливих коаліцій, це виглядає як нова більшість у 108 мандатів (SPOLU + PIRATI a STAROSTOVE) і нова опозиція: 72 мандати ANO і 20 SPD. В уряді — новий прем'єр — але і при Бабіші Чехія отримала статус "недружньої" Росії країни. Цілком ймовірно, піде Земан — просто за станом здоров'я, але він і так вже мало на що реально впливав. Як наслідок, зміни у зовнішній політиці по відношенню до Росії якщо і будуть, то мінімальні.
Що ж стосується впливу Росії в Європі в цілому і в принципі, то надій на його істотне зниження в найближчому майбутньому немає. Загальносвітова тенденція до послаблення як держав, так і громадянського суспільства, що гарантує стабільність держави в демократичних країнах, — наслідок глобальних процесів, до яких Росія, взагалі кажучи, не має відношення. Але чим слабкіше суспільство і держава, тим воно вразливіше до корупційних спокус. І Москва відмінно навчилася використовувати цю нішу з вигодою для себе.
