Новий прем'єр Олексій Гончарук. Зв'язку, скандали і цитати
Ким був Гончарук
Народився Олексій Гончарук 7 липня 1984 року, середню школу закінчив у райцентрі Городня Чернігівської області. Після отримання атестата з 2001 по 2006-й навчався в Інституті права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом. Отримав кваліфікацію магістра права.
Крім того, Гончарук закінчив Національну академію державного управління при президентові України, там же здобув наукову ступінь доктора філософії в галузі права (кандидат юридичних наук за старою радянською класифікації).
Отримавши вищу освіту, Олексій Гончарук якийсь час працює молодшим юристом на Городнянському заводі продтоварів. Після цього він влаштувався рядовим юристом, а пізніше став головою юридичного відділу інвестиційної компанії PRIOR-Invest в Києві. Щоправда, працював кандидат у прем'єри там недовго і буквально через півроку, у 2008-му, звільнився. Можливо, це пов'язано зі скандалом, в якому була замішана ця фірма. Справа в тому, що Prior Invest нібито займалася незаконним продажем землі під Києвом.
У 2008 р. Гончарук стає засновником, керуючим партнером і арбітражним керуючим Constructive Lawyers - компанії, яка займається наданням юридичних послуг в області фінансування і інвестування будівництва нерухомості.
В наступному році майбутній кандидат у прем'єри очолює Всеукраїнську громадську організацію "Асоціація допомоги постраждалим інвесторам". Крім того, займає посаду заступника гендиректора "Першої Української індустріально-інвестиційної компанії".
Трохи пізніше Олексій Гончарук стає головою третейського суду при ВГО "Союз інвесторів України".
Після Революції гідності Гончарук займає посаду радника міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка, а потім його наступника т.в.о. міністра Сергія Курыкина. У Мінекології він займався питаннями Державної служби геології та надр, яка видає дозволи на видобуток корисних копалин. Разом з командою майбутній кандидат у прем'єр-міністри України розробив портал, на якому в режимі онлайн можна перевірити дані про ліцензії на розробку надр.
Екс-депутат і журналіст Тетяна Чорновіл стверджує, що скандальний протеже газового олігарха Олександра Онищенко Ігор Шевченко, з яким у Гончарука склалися хороші відносини, хотів затвердити підопічного на посаду голови Держгеонадр. Втім, скільки він не намагався вирішити питання, з-за конфлікту з тодішнім прем'єром Арсенієм Яценюком призначення так і не було підписано. Після відомого польоту міністра на приватному літаку Онищенко та наступного скандалу Шевченка довелося піти у відставку.
Черговий кар'єрний зліт Гончарука настав у 2015 р., коли він став головою Офісу ефективного регулювання (BRDO) і займав цю посаду аж до травня 2019-го. Паралельно він працював радником міністра економрозвитку і торгівлі Степана Кубіва, разом з співробітниками BRDO розробляючи реформи для двох урядів Арсенія Яценюка,а потім і для уряду нинішнього прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.
Аналітичний центр BRDO створив екс-міністр економрозвитку і торгівлі Айварас Абромавічус за підтримки Євросоюзу. Декларована мета BRDO - допомагати бізнесу ефективніше взаємодіяти з владою, а також просувати дерегуляцію у підприємництві, скорочуючи бюрократичні перешкоди та кількість дозволів та ліцензій, які видаються держорганами.
Зокрема, центром розробляються реформи в шести напрямках: інфраструктура, енергетика, будівництво, контроль і нагляд, ІТ й телеком, сільське господарство.
П'ять представників BRDO у списку "Слуги народу" пройшли в Раду, серед них Олена Шуляк, Олексій Оржель, Денис Малюська, Віталій Безгін і Олександр Кубраков. Ці новоспечені нардепи можуть стати основою для групи впливу прем'єра Гончарука.
В цілому, можна сказати, що з механізмами роботи українських владних структур Гончарук знайомий досить близько, але жодної керівної посади він при цьому жодного разу не обіймав. Втім, як і більшість його колег з президентської "Слуги народу". Як це вплине на якість роботи уряду - побачимо найближчим часом.
Гончарук в політиці
Політичну кар'єру Гончарук розпочав у січні 2013 р., коли разом з 20 однодумцями створив партію "Сила людей". Влітку 2014-го, у самий розпал парламентської кампанії, політсила веде переговори з Андрієм Садовим - головою партії "Самопоміч" - стосовно можливості йти спільним списком.
У результаті політики домовитися не зуміли: Садовий хотів об'єднання під своїм прапором, Гончаруку це ніяк не личило. В результаті "Сила людей" пішла на вибори сама і отримала всього 0,1% голосів.
У 2015-го "Сила людей" отримала на місцевих виборах 210 мандатів депутатів і п'ять крісел мерів і сільських голів.
Відійшовши від активної діяльності у "Силі людей", в 2018 р. Гончарук допомагав запускати новий політпроект "важливі Люди", серед засновників якого нинішній глава митниці Максим Нефьодов, а також нардеп Антон Геращенко.
28 травня 2019 року Олексія Гончарука призначають заступник глави Адміністрації президента. Він відповідає за блок економічного розвитку і продовження реформ. З 25 червня він став заступником керівника Офісу президента.
Навесні Дмитро Дубілет, співзасновник Монобанку, а раніше - член правління Приватбанку, познайомив майбутнього прем'єра з головою Офісу президента Андрієм Богданом. В результаті Гончарук прийшов у ВП по рекомендації Богдана і, схоже, досить швидко досяг довіри президента Зеленського. За час роботи в ОП він часто супроводжував його у робочих поїздках регіонами країни. Так, разом із Зеленським він побував у Дніпропетровській, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Харківській, Запорізькій, Черкаській, Івано-Франківській, Львівській, Житомирській областях.
Робить вигляд, що не проти Гончарука, Ігор Коломойський, називаючи його фаворитом на посаду прем'єра поряд з зручним для себе заступник директора "Нафтогазу" Юрієм Вітренком, але, як відомо "ДС", сам Ігор Валерійович хотів би бачити прем'єром Вітренко.
Крім того, Гончарук в складі офіційної делегації їздив з президентом Туреччини. Він - постійний учасник на зустрічах у ВП, що стосуються економічних питань. Так, 23-го серпня заступник голови ВП був присутній на зустрічі президента з представниками Світового банку.
Про що говорить Олексій Гончарук
"ДС" зібрав основні цитати кандидата в прем'єр-міністри, за яким можна судити про те, яким він бачить реформи в українській економіці.
Про ринку землі
Закон про ринок землі - абсолютно очевидна історія: це абсолютно давня річ, за яку може бути соромно нашій країні. Тому що в світі залишилося невелика кількість країн, які забороняють своїм громадянам розпоряджатися їхнім майном. Бо земля - це таке ж майно, як все інше. Інша справа, що введення ринку землі, щоб уникнути спекуляцій, повинно супроводжуватися грамотної інформаційної політикою держави. Це дуже єзуїтський підхід, коли ти забороняєш протягом 20 років людині розпоряджатися його майном під приводом, що якщо дозволити тобі ним розпорядитися, його в тебе вкрадуть.
Про велику приватизацію
Велика приватизація - це те, що досі не зроблено. Фонд держмайна - це складна інституція, і з великою приватизацією - проблема. Хоча ті ж наглядові ради в Укрзалізныці, Укрнафті, в Укрпошті, в аеропорту "Бориспіль" - з'явилися, і знизилося ручне вплив на ці компанії, і вони перестали бути збитковими.
Про приватизації держбанків
Банки повинні бути продані в першу чергу. Я б хотів, щоб 10 великих системних банків зайшли в Україну. Для цього нам потрібно продемонструвати економічне зростання, незалежність банківського регулятора - Національного банку - і налагодити роботу судової системи.
Про зарплати чиновників
Гроші, які отримують міністри, заступник міністра, топові чиновники в країні, непорівнянні з тим рівнем відповідальності і з тими ресурсами, якими вони реально розпоряджаються. І це треба міняти. Тому що якщо суспільство не платить хорошу зарплату менеджменту, якого воно наймає, то цей менеджмент буде отримувати зарплату у когось іншого. Тому це безперечний теза: якщо ви хочете, щоб міністр добре працював, то зарплата у нього повинна бути від $10 тис. Це примірний порядок цифр, але не менше.
Про продаж прав на надра на онлайн-аукціонах
Нафта і газ за Конституцією належать народу, і за законом повинні розподілятися на аукціонах. Але за останні 15 років понад 90% ділянок надр йшли без аукціонів. Це - треш, тому що цей "схематоз" за 15 років перетворився в норму. У нас ще багато можна добувати корисних копалин, і це може дати в бюджет мільярди доларів.
Про те, як держава заважає бізнесу
Наша держава, якщо говорити загалом, це все ще багато в чому такий постсовковий Левіафан, з яким потрібно часто боротися. У минулому я адвокат, і я дуже добре пам'ятаю, що це таке, коли проти твого клієнта або проти тебе особисто розгортається державна машина. Це дуже неприємно. Жити і будувати бізнес в країні, в якій завтра чиновник може зателефонувати - і тебе приїдуть, обшукають, заберуть, відіжмуть тощо - абсолютно безглуздо.Будувати серйозний бізнес в країні, в якій правила щодня змінюються і змінюються не тобою, і внаслідок чергового витка змін твій бізнес обнуляється - це безперспективна річ. Якщо не поміняти правила гри, якщо держава не перетвориться на сервіс, якщо воно не буде передбачуваним, серйозно розраховувати на те, що можна створити історію успіху в Україні, жити спокійно і бути щасливим, розвиваючи свій бізнес, не доводиться.
Про валютної лібералізації
Потрібно лібералізувати потоки капіталу. Це те, що належить зробити, і це те, що дуже потрібно зробити. В країну не підуть інвестиції, якщо ці інвестиції з країни забрати неможливо.
Про корупцію
Корупція продовжує бути однією з головних проблем та однією з невирішених проблем. Довіра до українських судів не відновлено досі, кількість людей, які їм вірить, вкрай мало, та й, власне, приводу для цього вони не дають. Можна констатувати повну поразку на цьому фронті.
Про легкості ведення бізнесу
Мрію, щоб через три роки Україна увійшла в ТОП-10 рейтингу світового Банку Doing Business. Я зроблю все від мене залежне, щоб це сталося.
Про централізовану систему обліку деревини
Є очевидні і правильні речі, як аукціони з надр. І те ж саме для лісу варто було б зробити, а не зробили досі. Що абсолютно точно - необхідно створити централізовану систему обліку деревини, щоб держава цивілізовано контролювало вирубку лісу. Не потрібно буде бігати по лісі і шукати лісоруба з сокирою, потрібно перешкоджати масовим промисловим незаконним проведення рубок. А як їх контролювати? Дуже просто - в місцях перевезення та у місцях збуту. Цю систему обліку деревини давно можна було встановити в Україні, а по цілому ряду бюрократичних причин цього зробити до цих пір не вдалося. І абсолютно точно це можна зробити до кінця року.