Хто насправді заважає працювати НАБУ
Конфлікт між співробітниками Генпрокуратури і НАБУ, що вилився в минулу п'ятницю в бійку на столичній вулиці Симона Петлюри, міг і повинен був закінчитися в найкоротші терміни. Тому що суперечки двох правоохоронних органів вбивають довіру до них обох. Судячи із заяв керівників ГПУ і НАБУ, вони не проти примирення. Проте комусь дуже вигідно представити ситуацію так, як ніби детективів Бюро оточують вороги і тому їх необхідно терміново рятувати.
Масла у вогонь підлили і в НАБУ, заявивши про нібито підготовку кампанії проти їхнього відомства. Цю тему тут же підхопив табір борців з корупцією. Мустафа Найєм заявив, що НАБУ будуть знищувати, а його колега-єврооптиміст Сергій Лещенко пригрозив збором підписів в парламенті за відставку Юрія Луценка. Захисники Антикорупційного бюро кажуть, що кампанія проти Бюро набирає обертів, але складається враження, що розкручується зовсім інша кампанія — проти ГПУ. Доказом цього стала акція протесту під її стінами, організована в середу Лещенка, Найєма та групою громадських діячів.
Нещодавно Артем Ситник і Назар Холодницький відзвітували про роботу очолюваних ними антикорупційних органів. Повільно, але деякі успіхи все ж є. На думку експертів, вони були б великими, якби не ряд факторів, які серйозно впливають на НАБУ і САП. Перша проблема — зайва политизированость діяльності Бюро. Навколо нього нагнітають пристрасті, що заважають роботі. Плюс до цього недомовки з усіх боків.
Друга проблема — нестиковки в роботі антикорупційних відомств. Вони перетягують на себе ковдру підслідності. І в тому, що так відбувається, винен передусім законодавець, який прийняв закон, який призвів до різночитань. Значить, восени парламент повинен усунути проблеми, а не посилювати їх збором підписів за відставку чергового Генпрокурора. Тим більше, що справа ця абсолютно безглузда: навіть за відставку Шокіна не зуміли зібрати необхідну кількість депутатських автографів.
Безглузда, але не програшна для підвищення рейтингу її ініціаторів. Ми пам'ятаємо, як це робиться: тих, хто відмовиться підписати, назвуть корупціонерами, про це розкажуть на ток-шоу, напишуть у газетах і т. д. Це не перша і не остання подібна акція, і всі вони розвиваються за одним і тим же сценарієм.
Третя проблема — у НАБУ і його групи підтримки утворилося взаємовигідне співробітництво, їм на користь, але точно не на користь боротьбі з корупцією. Будь-яка проблема, що виникає у Бюро або навколо нього, відразу ж використовується для створення потужного інформаційного тиску. Причому чим сильніше кричать "помічники", тим більше виникає запитань до Ситнику і Холодницкому: коли суспільство побачить корупціонерів на лаві підсудних.
У групи підтримки НАБУ підготовлено відповідь: Бюро заважають, тому що воно розслідує зловживання у вищих ешелонах влади. У відповідь на це можна сказати тільки одне: детективи Ситника розслідують справи, щоб реально боротися з корупцією, або щоб гучними викриттями підносити патрони професійним "антикоррупционерам"? Дуже схоже на політтехнологію, реалізація якої дає можливість НАБУ пояснювати свої промахи, а групі підтримки — піднімати рейтинг на масованої критики влади. В надії на дострокові вибори.
