Хто з силовиків зловить найбільшу хабар
Останнім часом не проходить і дня, щоб українські силовики не відзвітували про затримання чергового хабарника. Заступників міністрів і топ-менеджерів держпідприємств, мерів і чиновників держадміністрацій ловлять при отриманні незаконної винагороди і відправляють до суду. Збільшення числа таких фактів цілком природно, враховуючи, що кількість силових відомств, які борються з продажними чиновниками, за останні два роки збільшилася. У той же час, зростання армії борців з корупцією призвів і до появи нездорової внутрішньої конкуренції, що негативно впливає на якість їх роботи.
Яскравий тому приклад - останні конфлікти, що спалахнули між Генпрокуратурою, Національним антикорупційним бюро (НАБУ) і військовою прокуратурою. Наприклад, глава ГПУ Юрій Луценко відмовився підписувати подання НАБУ на затримання депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, оскільки документ був складений "не якісно". У той же час головний військовий прокурор Анатолій Матіос нарікає на те, як НАБУ заважає його відомству розслідувати "справу Курченко". А голова НАБУ, у свою чергу, поскаржився на співробітників Генпрокуратури, які, на його думку, не мали права затримувати на хабарі заступника міністра охорони здоров'я Романа Василишина, оскільки це компетенція його відомства.
Причини виникнення таких міжусобиць цілком зрозумілі. По-перше, це прагнення керівників різних антикорупційних органів влади повторити позитивний досвід нової патрульної поліції, швидко заслужила довіру суспільства. По-друге, бажання борців з хабарами довести ключовим політичним гравцям свої переваги порівняно з іншими силовими органами. І, по-третє, бажання звернути на себе увагу Заходу, щедро виділяє кошти на боротьбу з корупцією в Україні.
Вітчизняна правоохоронна система сьогодні - досить заплутана структура. Органів, які можуть ефективно боротися з корупцією" предостатньо. МВС разом з Нацполицией і НАБУ, Генпрокуратури, СБУ і Антикорупційна спецпрокуратура. А на підході ще й Державне бюро розслідувань. До недавнього часу PR-лідерство в протистоянні силовиків утримувало МВС та Арсен Аваков: початок реформи відомства (створення патрульної поліції, переатестація співробітників) довгий час залишалися топ-темами в ЗМІ. Але до теперішнього моменту медійний потенціал Арсена Борисовича вже практично вичерпано. Більш того, все більше запитань у експертів і громадських активістів виникає у зв'язку з результатами переатестації співробітників МВС. До того ж МВС не вистачає коштів на заявлене продовження реформ - в цілому близько 10 млрд. грн.
Тому не дивно, що останнім часом лідерство в боротьбі з корупцією переходить до Генпрокуратури. Сприяє такої тенденції і впізнаваність персони нового глави відомства, а також невеликий кредит довіри суспільства, який поки зберігається у Юрія Луценка. Хоча набирає обертів протистояння різних антикорупційних органів може швидко його витратити.
У будь-якому випадку, поточний стан речей не вселяє особливого оптимізму, адже зростання конкуренції між борцями з хабарами поки не відбивається на їх результативності.
Єдиним точним показником ефективності боротьби з корупцією може служити тільки кількість винесених судових вироків. А на цьому напрямку серйозного прогресу не спостерігається. І проблема не тільки в продажності українських судів, але і в якості підготовлених звинувачень і важливості зібраних доказів.
Додатковою проблемою є ще й те, що багато вітчизняних силовики, навіть "новачки", наприклад, НАБУ намагаються розширити свої повноваження. Наприклад, у парламенті вже зареєстрований законопроект, що дозволяє НАБУ проводити негласні слідчі дії, в тому числі і організовувати прослуховування, без дозволу суду.
За даними "ДС", на початку липня керівників усіх антикорупційних органів зібрали на Банковій, де їх попередили про всі загрози продовження міжусобного протистояння. Але, судячи з усього, сприйняли цей сигнал не всі.
Єгор Стружкин
