Головний свідок. Як Порошенко замкнув на себе історію Майдану і війни
Годину і десять хвилин - стільки тривав допит Петра Порошенка в Оболонському райсуді Києва як свідок у справі про держзраду Януковича. Спочатку суд виділив на допит Порошенко півтори години, але потім сам скоротив час, визнавши, що захист Януковича зловживає питаннями, що не відносяться до справи. У свою чергу, адвокати побіжного екс-президента заявили після суду, що у них залишилося ще дуже багато питань до президента і що вони будуть вимагати нового допиту. В результаті уваги коментаторів сфокусувалося на цій темі, хоча насправді набагато важливіше не тривалість допиту, а режим відеоконференції, в якому він проводився.
Ті, хто стежить за процесом, пам'ятають, як адвокати Януковича перебивали і намагалися збити з пантелику попередніх свідків з боку обвинувачення, в тому числі секретаря РНБО Олександра Турчинова та інших великих представників нинішньої влади. Якби допит Порошенко проводився в залі суду, захист Януковича вистачило б і години, щоб вдосталь познущатися над Петром Олексійовичем і представити його в невигідному світлі. Але режим відеоконференції позбавила їх такої можливості. А президент, навпаки, отримав прекрасну трибуну для монологу. Безліч глядачів та слухачів (не тільки в залі суду) слухали його спогадами про свою роль в історичних подіях зими-весни 2014 р.
Завзяті критики Порошенко кажуть, що немає у нього більш улюбленого заняття, ніж піаритися за будь-якого приводу. Можливо, це і так, але в даному випадку він зовсім не піарився. Піаром можна було б назвати інше - наприклад, підписання 18 лютого закону, що дає членам сімей загиблих учасників Революції гідності право на призначення дострокових пенсій. Або відкриття в той же день виставки "Переведи мене через Майдан", підписання на наступний день закону про будівництво меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні, участь 20 лютого разом з дружиною у презентації проекту цього меморіалу і в панахиді в Михайлівському соборі.
Всі ці заходи, приурочені до четвертої річниці трагічних і в той же час вирішальних подій останніх днів режиму Януковича, цілком вписуються в те, що прийнято називати піар-компанією. Але крім неї до цієї річниці була приурочена і інша кампанія Порошенка - іміджева. Суть піар-кампанії: "Я високо ціную подвиг Небесної Сотні і роблю все можливе, щоб його увічнити". А суть іміджевої кампанії: "Я зробив усе можливе для перемоги Майдану і відображення російської агресії, зараз роблю все можливе для повернення окупованих територій". Або коротше: "Хто, якщо не я?"
Невипадково саме 19 лютого Порошенко підписав закон про реінтеграції окупованих територій Донбасу. Причому про невипадковість він заявив сам, підкресливши, що 20 лютого 2014 р. почалася військова агресія РФ проти України. "Почалася вона з незаконною анексії Криму, і навіть медалі собі начеканили з датою 20 лютого", - нагадав президент і підсумував: "Я думаю, що буде глибоко символічно, якщо саме сьогодні, через чотири роки після початку агресії, я підпишу цей дуже важливий закон".
Також невипадково в той же день президент підписав розпорядження про представництво України у розгляді в Міжнародному арбітражному суді питання про порушення Росією Конвенції ООН по морському праву. При підписанні Порошенко знову-таки наголосив, що 20 лютого виповнюється рівно чотири роки з початку агресії РФ проти України.
І виступ Порошенко на заочному суді над Януковичем теж було вписано в цю іміджеву кампанію. Про свою згоду взяти участь у судовому засіданні президент оголосив саме на виставці "Переведи мене через Майдан" 18 лютого. І обґрунтував своє рішення так: "Зло має бути покаране".
Зло - це, звичайно, не тільки президент-зрадник Янукович, але і держава-агресор Росія. Режим відеоконференції дозволив Петру Олексійовичу сказати все, що він хотів, захистивши його від надокучливих адвокатів побіжного екс-президента. Порошенко нагадав, що Янукович кинув Україну напризволяще якраз тоді, коли Росія вже почала окупацію Криму. Дуже жорстко і різко в своєму спічі Порошенко висловився про Росії. І заодно розповів у деталях про свою поїздку до Сімферополя 28 лютого, де його ледь не убив горезвісний Гиркин (Стрільців), а також про відвідування Луганська та прикордонного Ізварине в квітні 2014 р., де його автомобіль був обстріляний.
Раніше, 20 лютого, Порошенко на презентації проекту меморіалу Героїв Небесної Сотні нагадав про свою участь у революції. "Я виступаю як людина, яка була на Майдані з першого до останнього дня. Ми не ховалися і не бігли з Майдану. І в найтяжчий час ми були там, де небезпечно", - підкреслив президент.
Це не піар. Це добре продумана іміджева кампанія, мета якої - підкреслити незамінність Петра Олексійовича на посаді президента. А далі він, мабуть, буде карати зло. Для цього йому потрібні і вирок Януковичу, і рішення міжнародних судів з позовами проти РФ. До речі, "президентом миру, а не війни" Порошенко давно вже себе не називає.
