Кримське турне ОРДЛО. Кремлівські "яструби" почали клювати Путіна

Інтеграція ОРДЛО в Росію покликана зруйнувати плани щодо примирення з Заходом
Фото: novaiskra.org.ua

Ватажки фейкових республік ЛДНР Олександр Захарченко та Ігор Плотницький знаходяться в аннексированном Криму для участі в різних заходах з нагоди річниці "Кримської весни".

Серед іншого 17 березня вони візьмуть участь у зустрічі інтеграційного комітету "Росія - Донбас", яка пройде в Лівадійському палаці Ялти. "Інтеграційний комітет створюється як постійно діюча структура, діяльність якої буде спрямована на посилення процесів гуманітарній, соціальній, культурній інтеграції Донбасу і Російської Федерації", - йдеться в повідомленні прес-служби депутата Держдуми від Криму Андрія Козенко, який виступає в ролі свого роду куратора їх візиту.

З боку офіційних представників РФ також виступлять представники регіонів, які реалізують спільні проекти з ОРДЛО - Москва, Московська, Білгородська, Ростовська, Курська, Свердловська та Брянська області. Хто саме, Козенко, природно, не повідомляє.

Але важливо інше. Представники еліт півострова, які три роки тому зрадили Україну, мають певний досвід щодо інтеграції в Росію. І цей досвід є головним посилом на тлі приїзду Захарченко та Теслярської.

Насправді ватажки в Криму знаходяться не заради вже порядком набридли "духовностей російського світу" і демонстрації братської любові. Їх візит відбувається у непростий час для кремлівських "яструбів", яким абсолютно не потрібно припинення військового конфлікту на Донбасі.

Він годує військово-промисловий комплекс Росії, який вони контролюють, а також визначає основні статті державного бюджету. У РФ адже не науку, освіту та медицину фінансують, а ВПК по більшій частині.

Але останнім часом "яструбину вежу Кремля злегка потрясывает. Мандраж фракції війни обумовлений і скороченням оборонного бюджету, і тим, що, користуючись відсутністю позитивних сигналів з боку адміністрації Трампа, "голуби" - медведєвські ліберали - відіграють втрачені з провалом Клінтон позиції. Тим більше що міжнародна кон'юнктура тому сприяє. Сирійський козир стає все більшою проблемою, оскільки союзний московському і дамаського режим у Тегерані знову стає пріоритетним супротивником США. Що до Європи, марш популістів-євроскептиків, схоже, так і не перетвориться в тріумфальний хід - на це вказують і результати виборів у Нідерландах, і неприємні для Кремля прогнози на вибори у Франції та Німеччині.

Нарешті, програний суд перетворив "Газпром" з інструменту диктату в слабкого партнера по угоді. На цьому подієвому тлі реверанси Кремля в бік "народних республік" - сильні за формою - на повірку можуть виявитися лише підготовкою до їх сливу і спробою щось з цього мати. Зокрема, визнання паспортів ЛДНР відкриває тамтешнім бойовикам можливість стати контрактним гарматним м'ясом у ЗС РФ. А схвалення віджиму перебувають у ЛДНР підприємств може виявитися кроком якраз до їх реінтеграції в Україну (більш детально про це можна почитати тут).

Загалом, загроза ослаблення значення в процесі прийняття Кремлем рішень змушує російських яструбів вести більш активну гру. І мова не тільки про пульсуючих загостреннях на передовій, але і про формування інформаційного потоку. У тому числі за допомогою меседжів, які аж до недавнього часу постійно крутилися хіба що в православно-фашистських колах, але ніяк не в мейнстрімі новинних стрічок.

Повернемося до власне кримському вояжем Захарченко та Теслярської. Отже, Козенко - свого роду зв'язковий. Сам по собі він не є "спеціалістом", але от люди, з якими він пов'язаний, можуть вказати на авторів мусування теми вступу ОРДЛО до складу РФ.

Козенко, можна сказати, з молодих років тяжів до всього "русского", поєднуючи бізнес-діяльність з "Російською общиною Криму" і "Російським блоком". У 2006 р. став депутатом ВР півострова від блоку "За Януковича!". У 2009 р. пропрацював заступник міністра праці та соцполітики в уряді колишнього "регіонала" і постпреда Януковича в Криму Віктора Плакіди. Останній з 11 квітня 2014 р. керує ГУП "Крименерго". З 2016-го заступника голови "Російської громади Криму" став офіційним представником громадського руху "Донецька Республіка" на півострові.

Він також був помічником депутата кримського парламенту Сергія Цекова - затятого українофоба, який зараз є сенатором ради федерації РФ від Криму. З нього і починає розмотуватися клубок. З 2013 р. він був одним з тих, хто лякав населення Евромайданом. Разом з Сергієм Аксьоновим брав участь у шабаші 2014 р., був ініціатором відставки голови ради Міністрів Криму Анатолія Могильова і одним з організаторів референдуму.

Цеков є членом комітету ради федерації у міжнародних справах, який очолює "яструб" Костянтин Косачов. І його шеф є, мабуть, одним з прихильників інтеграції. Так, йому дуже імпонує тема з використанням паспортів в контексті невизнаних республік. У листопаді минулого року він виступав за спрощення процедури отримання російських документів жителями Придністров'я, а в минулому місяці підтримав ідею з визнанням паспортів ЛДНР.

Далі. Від Цекова простежується ниточка до нинішнього повпред президента РФ у Північно-Кавказькому окрузі Олегу Белавенцеву, який до цього був повпредом Путіна в Криму. Це найближчий соратник міністра оборони РФ Сергія Шойгу. Між іншим, ще одного затятого представника "партії війни". Обидва, Цеков і Белавенцев, у свій час з подачі Аксьонова стали почесними громадянами Криму.

У Криму, за словами джерел "Газета.ги"колишній гендиректор минообороновского підприємства "Слов'янка" Белавенцев "відповідав за питання безпеки". "Все-таки в Криму перебував Чорноморський флот та українські військові, могли бути зіткнення. Політичними питаннями він не займався", - розповів виданню один з учасників "Кримської весни". За словами джерел у Кремлі, один Шойгу був зв'язковим між кримськими зрадниками і Москвою. А на чолі тих, хто стояв за переворотом, був, нагадаємо, Цеков.

Очевидно, що у Белавенцева залишилися контакти з місцевими, так і з Цековим простіше тепер контактувати, адже він до Москви перебрався разом з колишнім підопічним Козенко. Іншими словами, вся ця ланцюжок вказує щонайменше на двох зацікавлених в ескалації на Донбасі - це Шойгу і Косачов, які таким чином намагаються переконати Путіна не відмовлятися від війни.