Кривавий вівторок. Навіщо окупанти почали масовані обстріли в Авдіївці і Пісках

Загинуло одразу троє бійців: Андрій Ведешин і Віктор Солтис з 131-го окремого розвідувального батальйону в результаті попадання двох протитанкових ракет у вантажний КамАЗ в районі Пісків. Крім того, у шпиталі помер 23-річний військовослужбовець 72-ї бригади Богдан Петренко, який у середу, 4 березня, отримав важке кульове поранення в районі "точки розведення №2" - Золотого-4.

Офіційно також прес-служба ООС заявила про те, що "сім військових отримали поранення різного ступеня тяжкості, ще двох захисників госпіталізували з бойовими травмами".

При цьому вельми характерні точки останнього загострення - це Авдіївка, Станиця Луганська, Піски, Золоте-4, там, де окупаційна влада вже домоглися від України відведення угруповання або де тільки домагаються. Мало того, в черговий раз варто відзначити і тактику їх дій. Так, у випадку з КамАЗом 131-го батальйону вже відомо, що стріляли з-за житлових будинків в одному з передмість.

І хоча вже офіційно заявлено, що повторним ударом розрахунок ПТРК був виведений з ладу - оператор загинув, другий номер поранений, проте поки це більше схоже на "хорошу міну при поганій грі", адже вже є підтверджена інформація, що вогонь у відповідь наша артилерія почала тільки через годину після зіткнення. Навряд чи ворожий протитанковий розрахунок очікував відповіді на старому місці. А розчинитися в мільйонному місті досить просто, адже однозначно, що розрахунок був мобільний.

Такий розвиток подій з нашої сторони знову-таки на тлі останніх подій цілком очікувано. Хоча твердження про те, що управління військами кілька деградувало, піддається критиці, однак по факту це саме так. Чого вартий, наприклад, історія з поданням нового міністра оборони особовому складу Міністерства оборони і Генерального штабу. Спочатку церемонію - зазвичай по-радянськи пишну - призначали на 9 березня, але потім хтось згадав, що це вихідний день, і її перенесли на 10-е число.

Але і тут щось не зрослося, і станом на ранок сьогоднішнього дня жодних рухів за поданням міністра немає. Як бачиться, така відстрочка не випадкова - як відомо, не настільки важлива персона міністра, як персоналії його заступників. Тільки після того, як будуть відомі конкретні прізвища, стане ясно, куди в черговий раз загнеться наша оборонна політика. І тому, по всій видимості, зараз ідуть серйозні кулуарні розборки. Які на тлі армійського кадрового голоду виглядають вельми цікавими й показовими.

Власне, в діях окупаційних корпусів немає ніякої інтриги. Після того, як шляхом переговорів в Мінську не вдалося досягти відведення наших військ на чергових трьох ділянках, у хід пішла політика "примусу до переговорів". Тобто планово на тих ділянках, які в стратегічному і тактичному плані цікаві для росіян для відведення, нагнітається обстановка. Шляхом посилення дій диверсійних груп, розгортання повноцінної снайперської війни, постійних артилерійських обстрілів. Робиться це для того, щоб дати Зеленському і його команді якісь козирі в меседжі для обивателів всередині країни. Тобто "дивіться, постійно гинуть солдати, а от якщо ми відведемо свої війська, то таких втрат не буде". Зрозуміло, що це пересмикування і супротивник просто просувається далі і продовжує війну. Однак для його виборців воно працює, як показали попередні події.

Крім того, таким чином росіяни намагаються зірвати терміни планової ротації армійських частин на різних ділянках фронтах. Не секрет, що, як правило, по обидві сторони фронту всі знають строки ротації підрозділів і є негласна домовленість про припинення вогню на пару-трійку днів, щоб зайшли нові підрозділи. Причому це діє по обидві сторони фронти.

А зараз, мабуть, всі домовленості обнулені, і наше командування шукає можливості, щоб без втрат провести заміну частин на фронті. Адже в іншому випадку можна отримати досить серйозні втрати в особовому складі і техніці - є досить короткий період, коли на "нулі" знаходяться одразу дві частини і супротивник може наносити вогневе ураження. Тим більше в умовах, коли не діють жодні правила і застосовувати можна все - аж до систем залпового вогню "Град".

Чим закінчиться черговий сплеск бойової активності на фронті, передбачити важко. Ще рік тому я б говорив про те, що все закінчилося б після превентивного удару "третьої сили" по об'єктах військової інфраструктури окупаційних корпусів. А зараз, в умовах оголошеної політики умиротворення агресора, можливі варіанти аж до того, що бойовики будуть нагнітати ситуацію і далі. І, на жаль, цей варіант поки бачиться найбільш реальним в нинішніх умовах.