Криваве шоу Кремля. Чи нападе Путін на Бєлгородську область

У російських медіа почала розганятися хвиля про нібито підкотоку ЗСУ наступу на Бєлгород. На політичному шоу "60 хвилин" телеканалу "Росія 1", який є одним з головних рупорів кремлівської пропаганди, про намір ЗСУ захопити один із райцентрів Бєлгородської області повідав генерал-лейтенант служби зовнішньої розвідки РФ у відставці, колишній директор Російського інституту стратегічних досліджень (у 2009-2017 рр.) Леонід Решетніков.

"Їх одягли, взули, озброїли. Вони продовжують. ЗСУ перебувають у стадії духовного піднесення. Реально готується наступ, а можливо, і не один, можливо, два. А можливо, готується рейд із захопленням умовного Шебекіно або умовних Валуєк. Їм зараз треба, і Заходу це треба, завдати якомога престижнішого удару по Росії", — заявив він.

Водночас губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков розповів, що на кордоні з Україною розпочалося будівництво "засічної межі". Так у давнину називалися фортифікаційні споруди. І вибір зараз саме такої назви засвідчує, що ми маємо справу з "історичними реконструкторами", які намагаються знайти якийсь рятівний рецепт у минулому.

"Я б говорив про формування Бєлгородської межі, Бєлгородської засічної межі… Бєлгородська область завжди стояла на рубежі на захисті інтересів держави російської, так триває і зараз", — заявив Гладков.

Низка російських ТГ-каналів вже активно обговорює можливість бойових дій під Бєлгородом. Вони цілком серйозно кажуть, що ЗСУ нібито не здатні наступати на Донбасі та півдні, а тому зібралися атакувати Бєлгород.

На цю інформаційну хвилю відреагував американський Інститут вивчення війни (ISW). "Кремль, схоже, створює інформаційні умови для атаки під чужим прапором у Бєлгородській області Росії, ймовірно, у спробі відновити громадську підтримку війни в Україні, — зазначає він у своєму огляді за 22 листопада. — Твердження Росії про підготовку Україною нападу на Бєлгородську область абсурдні та спрямовані лише на те, щоб залякати громадськість і змусити її підтримати війну".

З цією оцінкою, звісно, важко не погодитись. Але вона надто абстрактна і нічого не говорить про те, якими можуть бути ці "атаки під чужим прапором" і як Кремль збирається відреагувати на них. Саме ці конкретні питання зараз важливі.

Сценарії "української атаки"

Загалом про обстріли Бєлгородської області російські офіційні особи заявляють регулярно ще з весни. Іноді це супроводжується повідомленнями про жертви. Наприклад, 22 листопада губернатор Гладков заявив про загибель мешканки Шебекіна під час обстрілу міста. Але несхоже, щоби подібні події хоч якось підвищували бойовий дух росіян. Тому "українська атака", що готується Кремлем, у будь-якому разі повинна бути чимось надзвичайним.

Оскільки за справу взялися "історичні реконструктори", можна очікувати від них сценарію у жанрі героїчного епосу. У першій дії вистави потрібна жахлива трагедія, торжество зла. У другому — героїчна перемога над злом.

Зважаючи на це, жителям Шебекіна та Валуєк — райцентрів Бєлгородщини біля самого кордону з Україною — варто було б напружитися. Кремлівська телепропаганда на "Росії 1" вустами генерала Решетнікова вже прирекла їх на роль жертви.

Проникнення через кордон української ДРГ чи прорив кількома танками "засічної межі" — це не та подія, яка була б здатна розбурхати росіян. Схвилювати може тільки кров, багато крові. Тобто ДРГ або танки за сценарієм мають саме захопити якийсь населений пункт і знищити його разом з жителями.

Тут на згадку приходять історії з "рязанським цукром", коли російські спецслужби підривали житлові будинки, щоби приписати це "чеченським терористам". У вересні 1999 р. у Москві, Буйнакську, Волгодонську внаслідок вибухів житлових будинків загинуло 307 осіб, понад 1700 отримали поранення, завдяки цьому Кремль створив собі привід для другої чеченської війни.

Зараз крові може бути набагато більше, бо й ціна питання вища. Тому інсценування має бути моторошним. І скоріше для цього знадобиться не село, а місто зі статусом райцентру. У тому ж Шебекіному населення близько 40 тис., у Валуйках – близько 33 тис. чол. І можна не сумніватися, що російське телебачення буде на місці і зніме все з жахливими подробицями, які мають викликати шок і на Заході, і у російських обивателів.

А у другій дії вистави "доблесні російські війська" на чолі з Суровікіним на танку (або вагнерівці з Пригожиним на коні) отримають над "українськими агресорами" чудову перемогу, про яку Z-поети одразу складуть пісню (або билину). А потім по телевізору покажуть полонених "українців", які зізнаються, що виконували "наказ Зеленського". А далі з усього цього розкручуватиметься інформація по телевізору та в соцмережах.

Міраж "народної війни"

Завдання "відновити громадську підтримку війни" — це надто абстрактне формулювання цілей Кремля. Якщо справді готуються сценарії, подібні до описаних вище, то вони повинні бути вписані в якийсь масштабніший план.

Насамперед напрошується припущення, що криваве шоу буде використане Кремлем для оголошення нової хвилі мобілізації. У шовіністичних російських ТГ-каналах з'явилися анонси "з достовірних джерел", що Путін збирається у січні чи навіть раніше, у грудні, оголосити не просто нову хвилю часткової мобілізації, а повноцінну загальну мобілізацію. Кажуть, він про це може оголосити в посланні до Федеральних зборів, які, за словами путінського прес-секретаря Пєскова, готуються і можуть бути оголошені до кінця року.

Ще одне можливе завдання, не менш важливе, — продемонструвати росіянам грандіозну перемогу. Вона має надихнути російські війська і знову ж таки ідеологічно простимулювати нову хвилю мобілізації. Бо одна справа — вливатись до лав армії, яка з ганьбою відступає, і зовсім інша — яка здобуває героїчні перемоги.

Якщо не виходить на фронті, необхідно вигадати таку перемогу і розіграти її. Тому схеми військових кампаній у Росії зараз розробляють "історичні реконструктори". Це явно щось нове у військовій справі ХХІ ст.

І надзавдання подібних сценаріїв — це перетворити "спеціальну військову операцію" на "народну війну". Ще місяць тому перший заступник глави адміністрації Путіна Сергій Кирієнко заявив, що Росія доб'ється перемоги у війні в Україні, якщо війна стане "народною". Цю тезу потім багаторазово розвивали кремлівські пропагандисти, шовіністичні ТГ-канали та "воєнкори". Звичайно, це визнання того факту, що війна не була і не стала "народною". За всього шовінізму та україноненависництва росіян вони не дуже прагнуть "гинути за батьківщину" на полях Херсонщини та Луганщини. А ось після кривавого шоу на Білгородщині Кремль може сподіватися, що росіян охопить праведний гнів і вони самі вишикуються у черги в військкомати.

Звісно, це не матиме великого воєнного значення. Максимум у Путіна з'явиться більше гарматного м'яса. Але для Путіна перетворення "спецоперації" на "народну війну" — це ще й спосіб зняти з себе відповідальність за подальші поразки. Мовляв, це не я захотів продовжити війну, це ви всі захотіли воювати до кінця.

Словом, це ще одна "остання надія Путіна" переламати перебіг війни. Але кінець війни все одно буде за сценарієм, написаним ЗСУ.