Кризовий тиждень. Яку відповідь Путіну від Зеленського повезе Шольц

Дев'ять днів – з 7 по 15 лютого – можуть стати чи вирішальними, чи кризовими. 7 лютого у Москві мають відбутися переговори Володимира Путіна з президентом Франції Емманюелем Макроном, а 8 лютого Макрон зустрінеться у Києві з Володимиром Зеленським. Наступного понеділка, 14 лютого, до Києва прилетить канцлер ФРН Олаф Шольц, а 15 лютого він проведе у Москві переговори з Путіним.

Тобто фактично вийде саміт лідерів країн Нормандського формату у човниковому режимі. Причому розклад візитів чітко показує, що вмовлятимуть не Путіна, а Зеленського. Очікується, що Макрон привезе з Москви до Києва ультиматум від Путіна, а через тиждень Шольц повезе з Києва до Москви відповідь Зеленського.

Між Макроном та Шольцем

У перерві заплановано ще дві важливі події: 9 лютого – засідання Тристоронньої контактної групи у режимі відеоконференції, 10 лютого – зустріч у Берліні радників лідерів країн Нормандського формату. До речі, учасник з української сторони, керівник Офісу президента Андрій Єрмак, вже позбавився коронавірусу, тож зустріч не переноситься.

Попередня зустріч радників відбулася 26 січня у Парижі. У комюніке за підсумками зустрічі говорилося, що учасники "обговорили важливість активізації роботи ТКГ та її робочих груп з метою якнайшвидшого просування в реалізації Мінських домовленостей". Що криється за цим формулюванням, розповіло днями "Дзеркало тижня". За його інформацією, "представники" маріонеткових "республік" звернулися до спецпредставника голови ОБСЄ в Україні та ТКГ Мікко Кіннунена з листом, у якому стверджують, посилаючись на відомості від російської сторони, що на зустрічі радників у Парижі 26 січня "українська сторона під гарантії Німеччини і Франції взяла на себе зобов'язання подати в Контактну групу свою письмову реакцію на всі наявні на столі переговорів пропозиції щодо всеосяжного мирного врегулювання конфлікту на Донбасі відповідно до Мінських угод з метою розпочати з нами предметний та конструктивний діалог щодо їх обговорення та погодження".

Радник Єрмака Михайло Подоляк уже виступив із коментарем (втім, дуже обережним), у якому наголосив, що "Андрій Єрмак і всі представники України виходять із того, що переговори про мир на Донбасі доцільно і справедливо вести з російською стороною. Саме російська сторона, а не якісь маріонеткові утворення, є стороною важкого конфліктного діалогу. Виходячи з цієї абсолютно чіткої та зрозумілої позиції, немає і не може бути юридично зобов'язуючих кроків України щодо окупаційних структур у Донецьку та Луганську".

Подоляк спростував, що Єрмак щось пообіцяв кремлівським маріонеткам, проте не спростовував, що Єрмак дав у Парижі якісь обіцянки російській стороні. Нагадаємо, що переговори в ТКГ ми ведемо саме з Росією (а не з ОРДЛО) за посередництва ОБСЄ.

У "документах" маріонеток, які цитує "Дзеркало тижня", згадуються дві дуже важливі обіцянки, приурочені до конкретних дат: 9 та 16 лютого. "Виходимо з того, що до майбутнього засідання Контактної групи 9 лютого 2022 року отримаємо від української сторони письмові позиції щодо нашого проекту Дорожньої карти", — зазначено у листі Кіннунену. А ще згадано "зобов'язання України не пізніше 16 лютого 2022 р. подати до Робочої групи з економічних питань пропозиції щодо зняття економічної блокади та відновлення соціально-економічних зв'язків із ОРДЛО".

"Проект Дорожньої карти" — це фактично згода на виконання Мінських домовленостей у їхньому кремлівському трактуванні та за кремлівським сценарієм. "Зняття економічної блокади" означає юридичне визнання (легалізацію) Україною "націоналізації" маріонетковими "республіками" українських активів на окупованих територіях Донеччини та Луганщини. А "відновлення соціально-економічних зв'язків із ОРДЛО" означає економічну інтеграцію України з ОРДЛО.

Це те, чого досягає Путін, погрожуючи війною. І ці вимоги можуть бути в тому ультиматумі, який привезе до Києва з Москви Макрон.

В інтерв'ю "Цензору" своїми побоюваннями поділився Сергій Гармаш, котрий бере участь у переговорах у ТКГ з українського боку. Він пояснив, чого чекають Кремль і його маріонетки: "У них один головний документ — План дій, який вони називають "дорожня карта". Там передбачено її ухвалення Верховною Радою та так званими "Народними радами" "ДНР" та "ЛНР" – тобто вони ставлять себе на один рівень із українською державою. Також вони пишуть проекти рішень Верховної Ради України…".

Пауза для провокації

Звичайно, не факт, що українська сторона на засіданні ТКГ 9 лютого почне виконувати бажання Путіна. Також не факт, що Єрмак на зустрічі радників у Берліні 10 лютого піде на ті поступки, на які чекає Москва. У такому разі у кремлівському сценарії можливий ще один епізод: провокація з жертвами в ОРДЛО як привід для зриву перемир'я.

Це стандартна тактика Путіна: перед вирішальними переговорами створити загострення. Нагадаємо, що перед "Мінськом-1" була Іловайська трагедія, а "Мінськ-2" підписувався прямо під час боїв за Дебальцеве.

Кремлівська пропаганда вже багато днів поспіль методично вбиває у голови населення окупованих територій, як і в голови жителів Росії та Білорусі, що "українським Генеральним штабом завершено розробку плану наступальної операції на Донбасі".

Білоруський диктатор Олександр Лукашенко 6 лютого в бесіді з кремлівським пропагандистом Володимиром Соловйовим похвалився спільними планами Москви і Мінська у відповідь на наступ українських військ, що нібито готується. "А якщо вони почнуть війну проти Донбасу, як поведеться білоруська армія?" — спитав Соловйов. — "Так само, як російська", — відповів Лукашенко.

Ось ще фрагмент їхньої телевізійної вистави.

Лукашенко: "Зараз дебати точаться у вас, у нас: "Ах, війна, війна! Україна воюватиме". Не Україна, а американці їх штовхають на війну".

Соловйов: "Що нам робити? Як нам у цій ситуації повестися правильно?"

Лукашенко: "Дуже правильно все зроблено президентом Росії, я це підтримую. Ми намалювали червоні лінії. Настав на червону лінію – отримуй!"

Соловйов: "Отримуй що? Ракетний удар по території України?"

Лукашенко: "І не тільки. Все, що тільки є".

Тому можна сказати одне: ще нічого не ясно і нічого не вирішено. Хоча Банкова посилено робить вигляд, що все під контролем, і займається внутрішньоукраїнськими розбірками, але за кілька днів усе може змінитися. Після переговорів радників у Берліні 10 лютого Путін може спробувати створити загострення на лінії фронту або якийсь інший казус беллі, щоб отримати новий важіль тиску на Київ.

Не виключено, що Путін організує цю провокацію 11-13 лютого, перед тим, як до Києва для зустрічі із Зеленським прилетить Шольц. У цьому сценарії Зеленський має бути перед вибором: або "велика" війна, або "маленька" капітуляція. А Шольц зіграє роль миротворця, котрий повезе до Москви новини, приємні для Путіна. До речі, навіть у цьому випадку загроза "великої" війни збережеться, бо Путін може відчути зростання апетиту.