Криза в "Укроборонпромі". Що зміниться після заміни Гусєва на Сметаніна

АТ "Українська оборонна промисловість" отримало нового керівника. Кабмін призначив гендиректором АТ Германа Сметаніна з 28 червня терміном до формування наглядової ради АТ та проведення конкурсу на цю посаду.

Отже, не факт, що Сметанін прийшов надовго. Якщо, звісно, вірити в те, що конкурс буде чесним і переможцем стане найдостойніший кандидат. Можна не сумніватися, що за цим конкурсом (як і формуванням наглядової ради) уважно спостерігатимуть західні партнери. Адже саме АТ "Укроборонпром" відповідатиме за будівництво іноземних військових заводів на території України.

Ці плани реальні, серйозні та масштабні. Наведемо один приклад: 13 травня німецький виробник озброєнь Rheinmetall оголосив про підписання угоди про співпрацю з "Укроборонпромом". Як перший крок буде створено спільне підприємство, яке має розпочати роботу з середини липня 2023 р. На першому етапі воно ремонтуватиме бойові машини виробництва Rheinmetall, що надходять до України, а потім заплановано спільне виробництво техніки Rheinmetall в Україні на основі комплексної передачі технологій. "Надалі в рамках співпраці Rheinmetall та "Укроборонпрому" нові військові системи також можуть розроблятися спільно за участю українських та німецьких фахівців та експортуватися з України", — анонсувала німецька компанія. Раніше її керівник Армін Паппергер заявив, що завод Rheinmetall може бути побудований в Україні приблизно за 200 млн євро і міг би виробляти протягом року до 400 основних бойових танків новітнього типу Panther KF51.

Красива казка у законодавстві

Немає жодних сумнівів, що реформою "Укроборонпрому" керують Володимир Зеленський та його офіс. Уряд тут лише виконавець. І нинішня ситуація в "Укроборонпромі" яскраво ілюструє подвійну мораль Банкової: те, що написано у законодавстві, і те, що реалізується на практиці, це дві різні історії.

Два роки тому, 13 липня 2021 р., було ухвалено закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", який зобов'язав уряд у тримісячний термін ухвалити рішення про реорганізацію держконцерну "Укроборонпром" у АТ. Закон набрав чинності 6 жовтня, а 9 грудня 2021 р. уряд ухвалив розпорядження №1594 "Про припинення шляхом реорганізації державного концерну "Укроборонпром" в порядку перетворення в акціонерне товариство". Далі згідно із законом уряд повинен був затвердити статут АТ і сформувати наглядову раду, а та, у свою чергу, мала провести конкурс на посаду гендиректора.

Весь цей процес можна було завершити ще рік тому. І зволікання ніяк не можна виправдати початком великої війни — навпаки, через повномасштабне російське вторгнення Офіс президента і Кабмін мали б докласти максимум зусиль для якнайшвидшого завершення реорганізації "Укроборонпрому". Але натомість понад рік після початку великої війни зберігалася жахлива ситуація, коли держконцерн вже припинено (розпорядженням №1594), але АТ на його місці ще не створено. За таких умов "Укроборонпром", звісно, не міг сподіватися ані на кредити, ані на інвестиції, ані на спільні підприємства. І в очах західних партнерів це виглядало більш як дивно.

Нарешті 21 березня 2023 р. Кабмін ухвалив постанову №441 про створення АТ "Українська оборонна промисловість" із статутним капіталом 237 млн грн шляхом припинення держконцерну "Укроборонпром". У постанові було зазначено, що обов'язки гендиректора АТ виконує гендиректор держконцерну Юрій Гусєв. Тією ж постановою було затверджено статут АТ та положення про наглядову раду АТ. До наглядової ради мають увійти шість членів: три представники держави (по одному від Мінстратегпрому, Мінекономіки та Міноборони) та три незалежні за результатами конкурсного відбору. До виключної компетенції наглядової ради належить обрання та призначення на конкурсній основі, припинення повноважень гендиректора АТ.

До речі, того ж дня, 21 березня, Верховна Рада призначила нового міністра з питань стратегічних галузей промисловості України – ним став Олександр Камишін. Можна було очікувати, що максимально швидко буде проведено конкурсний відбір трьох незалежних членів наглядової ради, а потім негайно — конкурс на посаду гендиректора АТ. З того часу минуло вже понад три місяці, але ситуація не зрушила з мертвої точки.

Цинічна практика в реальності

Замість законної процедури було проведено кадровий пошук та відбір за критерієм "хто більше сподобається Банковій". Ось як це описала "Українська правда": "Камишін на правах нового фаворита Зеленського отримав непублічне завдання підшукати заміну Гусєву. Але після контактів з Камишіним потенційні кандидати почали отримувати миттєві проблеми: хтось прискорено отримав підозру, хтось потрапив у лікарню, у когось почали звільняти родичів, які працюють в оборонній сфері. Але попри це, кандидатуру для заміни Гусєва все ж підібрали. У дусі призначень Зеленського очолити зброярського монстра довірять молодому перспективному директору Харківського заводу ім. Малишева Герману Сметаніну". За даними цього видання, саме Зеленський особисто поставив завдання Сметаніну. Що ж до Гусєва, то він, за даними джерел "УП", попросив Зеленського перевести його на дипломатичну роботу в одну з країн Європи, з якими Україна має тісні оборонні контакти, проте позитивної відповіді ще не отримав.

За даними liga.net, Гусєв може очолити посольство України в Чехії. Звільнення Гусєва — рішення Офісу президента, повідомили виданню кілька співрозмовників. "Особливої причини [звільнення] немає, з міністром [Камишіним] домовилися полюбовно розійтися", — сказав співрозмовник у керівництві фракції "Слуга народу". Співрозмовник у керівництві концерну назвав це не звільненням, а запланованим рішенням. За його словами, Гусєв "виконав свій обов'язок перед президентом", який призначав його для того, щоби реорганізувати концерн у компанію.

27 червня Зеленський своїм указом звільнив Гусєва з посади гендиректора держконцерну "Укроборонпром" "згідно з поданою заявою". Наступного ранку Камишін оголосив про призначення Сметаніна. "Перед новопризначеним гендиректором стоять три основні задачі: наростити виробництво боєприпасів та військової техніки, побудувати в компанії ефективну антикорупційну інфраструктуру та трансформувати "Укроборонпром", — повідомив міністр. — Разом нам вдасться посилити ОПК, суттєво наростити обсяги та темпи виробництва і, як результат, зробити його локомотивом відновлення економіки країни".

Хтось повірить, що такі масштабні плани розраховані лише на кілька місяців? Скоріше, це плани на кілька років. А як же конкурс на посаду гендиректора, записаний у законі та у статуті АТ? Конкурс або просто не будуть проводити, або ж проведуть з наперед відомим результатом в особі Сметаніна. Навіть якщо це вкотре зіпсує стосунки із західними партнерами.

"Нарешті звільнили дилетанта"

Насамкінець Гусєв має зіграти ще одну роль — на нього спишуть усі провали української оборонної промисловості за чотири роки президентства Зеленського. Це вже відбувається. "Нарешті звільнили дилетанта Гусєва", — прокоментував указ Зеленського близький до Банкової ТГ-канал "Вертикаль". У згаданій статті на "Українській правді" розповідається, що команда Камишіна побачила "погану роботу концерну за всіма напрямками" і звинувачує в цьому саме Гусєва.

Від людей, які працюють на оборонних підприємствах, можна почути протилежні оцінки. Не в тому плані, що робота концерну хороша, а в тому, що вина за це лежить насамперед на Банковій. "Чи не тому Гусєв провалив ракетну програму, що йому не дали грошей? Заводи "Артем", "Іскра", ім. Малишева та інші не мали замовлень по 2-3 останні роки, працювали 1-2 дні на тиждень, скорочували персонал", — подібних повідомлень в соцмережах можна знайти чимало. Також люди цікавляться, чому Гусєва звинувачують у поганих показниках випуску танків — і призначають на його місце Сметаніна, який два роки (з квітня 2021 по квітень 2023) був директором Харківського бронетанкового заводу.

Гусєв, звісно, дилетант, але не він (а президент) затверджує основні показники державного оборонного замовлення. І не він (а уряд за згоди парламенту) виділяє на нього бюджетні гроші. Та й сам Гусєв не з космосу взявся. Зеленський призначив його своїм указом 3 грудня 2020 р., до того Гусєв очолював Херсонську облдержадміністрацію, куди його призначив, знову ж таки, Зеленський 11 липня 2019 р.

Є ще один переконливий аргумент на користь того, що головна вина за провали "Укроборонпрому" лежить на Банковій. Це те, що Гусєву дали піти за власним бажанням і, більше того, він розраховує отримати посаду посла. Можна згадати інших діячів, які після звільнення працевлаштувалися послами: колишній генпрокурор Ірина Венедиктова (посол у Швейцарії), колишній міністр оборони Андрій Таран (посол у Словенії), попередник Камишіна на посаді голови Мінстратегпрому Павло Рябікін (посол у Китаї). Якщо Гусєв потрапить у цей ряд, отже, Банкова має потребу забезпечити йому прикриття, щоб він тримав язик за зубами.