Нацбанк — всеукраїнський майнер. Чим відрізняється електронна гривня від криптогривни
Інформаційний простір сколихнули дві новини. Перша — за підсумками засідання РНБО вирішено, що НБУ буде випускати криптовалюту. Друга — Нацбанк офіційно заявив, що не буде цього робити, а займеться електронної гривнею. В принципі, нічого дивного в цьому немає, у нас часто НБУ генерує взаємовиключні твердження: по інфляції, курсу національної валюти, платоспроможності банків. Але так, щоб в один день... Але не в цей раз.
Власне кажучи, ми стали свідками банальної "труднощі перекладу". Справа в тому, що, незважаючи на те що биткоинами вже намагаються приторговувати на київському вокзалі і про нього говорять бабусі на лавочках і дають поради таксисти, для більшості людей такі поняття, як биткоин, блокчейн, цифрова валюта, — практично ідентичні поняття, "англицкие" слова — синоніми.
Насправді, цифрова гривня, випущена з використанням технології блокчейн, і криптогривня — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Про ф'ючерсах на биткоин краще не згадувати, щоб не наражати на небезпеку незміцнілі уми...
Сама тема виникла у зв'язку з роботою Національного координаційного центру кібербезпеки. Учасники засідання прийняли рішення: цифровий гривні бути! Як зазвичай у нас це буває з будь-якими важливими реформами, прийнято рішення створити робочу групу у складі представників НБУ, Міністерства фінансів, НКЦПФР, СБУ, Нацполиции, Держфінмоніторингу, ГФС та Держслужби спецзв'язку і захисту інформації. Зазначені відомства повинні вже найближчим часом взяти "цифрову гривню" в кліщі нових нормативно-правових документів.
Таким чином, на засіданні РНБО йшлося саме про перспективи введення цифрової гривні, а не нової кріптовалюти. Щоб заспокоїти гарячі голови, які вже зібралися на Інститутську, щоб встигнути прикупити криптогривню, НБУ довелося навіть робити окрему заяву: "Національний банк вивчає сучасні інноваційні технології і розглядає широкий спектр можливостей їх застосування в перспективі, зокрема, в рамках проекту Cashless есопому. Однак Національний банк уточнює, що мова йде про можливе введення електронної гривні, а не з власної криптовалюте".
Про важливість запровадження в обіг цифровий гривні заявив виконуючий обов'язки глави НБУ Яків Смолій, який у своєму коментарі зазначив, що з нетерпінням очікує впровадження електронної гривні на базі технології блокчейн, яка є найбільш перспективною з точки зору розвитку глобальної системи фінансових транзакцій. Твердження цілком логічне, адже про перспективи розвитку цифрових валют заговорили навіть у цитаделі монетарного консерватизму — Міжнародному валютному фонді, де вийшов аналітичний доповідь про розвиток "цифри" в світі.
Аналітики Фонду прийшли до висновку, що в умовах глобалізації фінансових процесів, зняття основних бар'єрів у плані міграції робочої сили нові параметри майбутнього финтеха будуть базуватися саме на масовому застосуванні інноваційних цифрових технологій. Це буде світ, в якому трудовий мігрант з України зможе протягом лічених секунд перевести з Польщі частину свого заробітку сім'ї, що залишилася на батьківщині, причому з нульовою комісією, повною анонімністю і абсолютної захищеністю транзакції. Зараз на кожній фінансовій операції трудові мігранти в світі втрачають в середньому близько $50, не кажучи вже про швидкість отримання грошей, захищеності інформації та надійності банківських установ.
Саме тому багато передають гроші старим "караванних" способом — "бусом".
Крім того, цифрова валюта може допомогти вирішити базову проблему нашого часу — збереження накопичень, за умови, що вони нікуди не інвестуються. Сьогодні ця проблема вирішується за допомогою трилітрових банок на городі, або дебетової картки. Але з банкою небезпечно — сусід нині пильне пішов, спостережливий. Чергова лопата завжди напоготові. Так і з картками не завжди надійно: наприклад, зняти кеш перед Новим роком — це ще побігати доведеться і взяти участь в захоплюючій колективній грі "взяття банкомата". А що може дати цифрова валюта? В першу чергу постійний доступ до своїх грошей: для цього потрібен токен, де записаний цифровий код, і девайс для проведення транзакції, наприклад смартфон. І ніяких банків і комісій, адже простір цифровий валюти формується емітентом в мережевому просторі. По суті, це і є цифрова мережа, що складається з ключів (користувачів), хешів (перетворювачів інформації) і транзакцій (рух грошей між ключами). Крім того, рух коштів в такій системі ніяк не залежить від режиму операційного дня банків і вихідних днів.
До речі, Яків Смолій, як колишній начальник автоматизації банку "Аваль" і людина обізнана в інформаційних технологіях (причому глибоко обізнана), як ніхто інший розуміє всі перераховані вище переваги випуску цифровий гривні.
В Україні ця схема могла б виглядати приблизно так: частина емісії гривні розміщується в цифровому вигляді за межами банків. Для цього центробанк повинен стати, по суті, "квазимайнером", то є виробником цифровий гривні. Від кріптовалюти ця система відрізняється тим, що право на випуск цифрової гривні буде залишатися виключно за Нацбанком, і якщо у биткоина відкрита система емісії, яка залежить від кількості учасників системи і вільних майнер, то у випадку з цифровою гривнею всі сервери, здатні виконувати математичні розрахунки, будуть перебувати під контролем Національного банку.
У цьому зв'язку цікава трансформація може статися і з системою монетарних агрегатів, що контролюються НБУ.
Сьогодні це показник М0 — гроші поза банками, М1 — грошові кошти на поточних рахунках, М2 — додаємо депозити до запитання і М3 — плюс строкові вклади.
В даному випадку в структурі грошового обігу з'являється нова "субстанція" — цифрова гривня, яка не є готівкою, але при цьому також перебуває поза банками. Щось на зразок М0-1. З точки зору структурування грошового обігу такий буфер може грати досить позитивну роль. Він, як вже говорилося вище, поєднує в собі переваги готівки (незалежність від банків, їх надійності і режиму роботи, відсутність комісій, доступ протягом 24 годин на добу, повна ліквідність), але при цьому істотних можливостей щодо забезпечення потреб тіньової економіки у цього інструменту вже не буде. Токенами також проблематично давати хабарі.
Саме завдяки цим властивостям цифрова гривня може допомогти відучити українців від звичного налу, не заганяючи їх при цьому в ненависні банки.
Як показала реалізація на практиці програми Cashless Ukraine, розробленої в департаменті платіжних систем НБУ, будь-які способи загнати українців в прокрустове ложе банківських регламентів наштовхуються на глухий опір, схоже з завзятістю вола, якого тягнуть на ярмарок і зовсім не для шлюбних ігор... Як показала динаміка агрегату М0 (готівка поза банками), особливого зниження готівки в обігу за останні роки не зафіксовано, незважаючи на зниження рівня готівкових розрахунків для населення до 50 тис. грн.
З іншого боку, процес введення цифрової гривні буде ускладнюватися кількома ментальними особливостями нашого суспільства та специфікою інфраструктурного розвитку. Хороший інтернет є тільки у великих містах, у деяких селах немає навіть якісного мобільного зв'язку. Крім того, українці хоч і б'є європейські рекорди по скупці нових айфонів, але все ж не всі можуть дозволити собі якісні девайси. Не забуваймо також і про низьку "цифровий" грамотності серед населення 50+, для багатьох у цій віковій групі легше підпорядкувати космічний корабель, ніж завантажити програмне додаток на мобільний.
Але головним чинником, стримуючим розвиток цифрової гривні, може стати наявність хакерської загрози з боку РФ. "Хакнути" цифрову гривню там буде просто справою честі: "скрепно" і "кремлеугодно". Крім того, високий рівень готівки в обігу, як це не парадоксально звучить, дозволяє певною мірою стримувати інфляцію. Згідно знаменитому рівняння грошового обігу Фішера кількість товарів помножене на їх ціни має відповідати твору грошей на швидкість обігу (банківський мультиплікатор).
Чим більше грошей в банках, тим швидше обертається грошова маса і тим сильніше вона впливає на динаміку інфляції. Готівкові обертаються між економічними агентами вкрай повільно, і, таким чином, ефект грошового мультиплікатора істотно знижується. Чого не можна сказати про цифровий гривні, яка стане переміщатися між контрагентами значно швидше, ніж навіть безготівкові кошти в банках.
Отже, варто очікувати зростання ефекту мультиплікатора і появи додаткового інфляційного імпульсу (а в Нацбанку ще з нинішнім імпульсом толком не розібралися).
Втім, Україна не самотня в бажанні випустити цифрову валюту. Резервний банк Індії заявив про свої плани по випуску цифровий рупії в рамках глобальної програми "Цифрова Індія". Виконавчий директор RBI Сударшан Сен на конференції по створенню системи финтеха в країні повідомив: "У нас є група людей, яка займається секретною розробкою цього проекту. Чогось, що є альтернативою індійської рупії, якщо можна так висловитися. Ми уважно вивчаємо це питання". При цьому банкір зазначив, що мова не йде про створення крипторупии, у планах випуск саме цифрою валюти на основі згадуваній вище технології блокчейн.
Що стосується питання випуску криптогривни, то ця можливість може з'явитися лише тоді, коли суспільство вирішить, що, наприклад, така інституція, як Національний банк, йому вже не потрібна. У такому випадку випуск криптогривни буде здійснюватися на основі тієї ж технології блокчейн, але вже без єдиного емісійного центру, тобто "вабити" будуть всі бажаючі. Щось на зразок краудфандингу або всенародного фінансування, коли суспільство перейде до універсального товарно-грошового обігу, де держава вже не буде стягувати додатковий інфляційний податок за своє монопольне право на гроші. Адже ще нобелівський лауреат Фрідріх фон Хайєк у своїй роботі "Приватні гроші" вказав на те, що "уряд треба позбавити монополії на емісію грошей. Валюту слід вважати звичайним комерційним товаром і виробляти ринковим способом". Вже в наш час колишній глава Банку Англії Мервін Кінг прийшов до висновку, що світ входить в епоху бартерної економіки, коли розрахунки між контрагентами здійснюватимуться за допомогою миттєвого розрахунку рівня цінності того чи іншого товару, платоспроможності покупця і перерахування електронних грошей на рахунок продавця. Валюти як такі зникнуть, а їм на зміну прийдуть базові розрахункові одиниці, які не будуть мати потребу в послугах світових центральних банків, хоча не виключена поява міжнародного контролюючого регулятора. Але це вже зовсім інша історія.