Кремлівські надії. "Оппоблок" і Рабинович зіграють в різні ігри
"Оппоблок": розкол скасовується
На початку цього року було багато розмов про начебто неминучий розкол "Опозиційного блоку". Нібито Рінат Ахметов та Олександр Вілкул поведуть свою половину "Опозиційного блоку" в інший політпроект (для цього ще в червні 2014 р. була створена партія "Індустріальна Україна", перейменована через рік в Партію миру та розвитку), а друга половина на чолі з Юрієм Бойко і Сергієм Льовочкіним збереже за собою бренд "Оппоблока".
Хоча такі плани були, але зараз про них можна забути. Соцопитування, проведені в останні місяці, показали, що в разі розколу "Оппоблока" обидві його половини сильно ризикують взагалі не подолати 5%-ий бар'єр і не пройти в новий парламент. Тому, як стверджують джерела в "Опозиційному блоці", Ахметов і Льовочкін змушені були домовитися про збереження статус-кво, незважаючи на всі суперечності і розбіжності між двома угрупованнями.
В якості єдиної політсили "Оппоблок" сподівається провести до Верховної Ради більше своїх представників, ніж в 2014 р., як за партійним списком, так і по мажоритарних округах, тому дострокові вибори йому вигідні. Але навряд чи він буде заради цього виводити людей на вулиці. На відміну від Тимошенко, яка бачить перевибори Верховної Ради як трамплін до контролю над парламентом і потім до президентського посту, "Оппоблок" від перевиборів отримає (у кращому для нього випадку) лише кілька нових депутатів. До того ж за вуличні акції можна поплатитися різними неприємностями з боку СБУ і Генпрокуратури, які можуть пригадати деяким спонсорам та діячам "Оппоблока", наприклад, фінансування і підтримку сепаратистів у Донецьку, Луганську, Харкові у 2014 р.
Тому осінь "Оппоблок", швидше за все, буде проводити в глухій обороні. Він буде скаржитися на "політичні репресії" і виступати з грізними заявами на захист російської мови та зв'язків з Росією, але при цьому час від часу буде допомагати голосами правлячої коаліції, в черговий раз підтверджуючи версію про підкилимні домовленості між Ахметовим, Льовочкіним і Банкової.
Рабинович: улюбленець бабусь
Четвертий номер списку "Оппоблока" на виборах-2014 Вадим Рабинович зараз має власну партію "За життя" і почувається в силі мірятися популярністю з "Оппоблоком". Електорат Рабиновича – це навіть не стільки колишні прихильники "регіоналів", скільки екзальтовані бабусі і, в меншій кількості, дідусі, які до революції були завсідниками комуністичних мітингів.
Не дивно, що Рабінович, як і Тимошенко, живе мрією про дострокові вибори. І він активно проштовхує цю тему в місцевих ЗМІ в самих різних регіонах, обіцяючи, що тільки він зможе "зупинити війну". Як він буде її зупиняти, Вадим Зіновійович прямо не говорить, але дає зрозуміти, що "заради миру" задовольнить всі бажання Кремля. На початку серпня Рабинович договорився до того, що "Україна оголосила війну Росії", а у вересні можна очікувати від нього ще більшої істерики, якщо уряд посилить правила в'їзду на територію України для росіян.
Восени від Рабиновича можна очікувати організації проплачених мітингів у столиці та регіонах як частини кампанії з надування свого рейтингу.
Савченко: саме час зайнятися шоу-бізнесом
Зареєстрована в липні партія "Громадсько-політична платформа Надії Савченко", як і сама Савченко, практично не має шансів на скільки-небудь помітний рейтинг, хоч вона і буде періодично нагадувати про себе. Важко не погодитися з тими, хто каже, що це черговий провальний проект Медведчука. Стиль той же, що і у так званого "Українського вибору": видавати бажане за дійсне.
Цікаво, що навіть сама Савченко не демонструє жодної віри в успіх свого партійного починання. Вона веде себе не як лідер перспективної партії, а як шоувумен на розкручуванні більш щасливих гравців, знявшись у рекламному ролику телеканалу NewsOne, що належить партнеру Рабиновича з партії "За життя" Євгену Мураеву. Судячи з того, що в ролику з Савченко за 20 секунд у її виконанні звучить близько 15 нецензурних запиканных слів, у цієї героїні немає ніякої планки, нижче якої вона не може собі дозволити опуститися.
Що ж стосується Медведчука, то йому, мабуть, доведеться розпрощатися з планами отримати в майбутньому парламенті хоча б маленьку фракцію під своїм контролем. Максимум, на що він може розраховувати, – це, як і зараз, мати кілька своїх депутатів у складі фракції "Оппоблока".
Плани "золотих акцій"
У нинішньому парламенті є дві депутатські групи, сформовані мажоритарниками: "Відродження" і "Воля народу". Обидві вони мають однойменними партіями. Правда, до недавнього часу ходили чутки, що партія "Воля народу" увіллється в партію "Наш край". Але, за останніми відомостями, ці плани втратили актуальність. Тому співголова партії "Наш край" Антон Кіссе спокійно може зберігати в парламенті членство в групі "Відродження".
У цих трьох партій – "Відродження", "Воля народу", "Наш край" – настільки багато спільного, що вони здаються клонами один одного. Усі три стали притулком для екс-"регіоналів". Всі три з задоволенням беруть участь у місцевих виборах, які проводяться в об'єднаних територіальних громадах, і навіть демонструють там деякі успіхи. Але всі три не мають чітких перспектив на загальнонаціональному рівні. Їхні лідери не можуть похвалитися ні всеукраїнської популярністю, ні хоча б популярністю.
Тому найголовніше завдання всіх трьох партій – зберегти діючу змішану систему виборів до парламенту. Якщо раптом буде введена чисто пропорційна система, без мажоритарної складової, їм, по суті, прийде кінець, бо вся їхня впливовість тримається на видних мажоритарників.
Доля виборчої системи знаходиться в руках правлячої коаліції. І з наближенням виборів це буде мати все більше значення. Тому розповіді про те, що групи "Відродження" і "Воля народу" мають в парламенті "золоті акції", це вже не більше ніж міф. Названим групам доведеться і далі демонструвати свою корисність правлячої коаліції просто тому, що вони зараз залежать від неї сильніше, ніж вона від них.
