Червоний свербіж. Навіщо комуністи ДНР імітують опозицію до Захарченка
Поки бойовик Олександр Ходаковський, який є головним критиком ватажка російської окупаційної адміністрації в ОРДО Олександра Захарченко, кудись зник на все літо з публічної площини, його псевдооппозиционную нішу поспішили зайняти лідери так званої "компартії ДНР" ("КПДНР"). Хоча зробили це якось вже дуже витіювато, не застосовуючи жорсткі формулювання щодо "влади республіки" і взагалі не персоніфікуючи свої претензії. Так, найбільш "крутих наїздом" виглядало недавню заяву Миколи Рагозіна - другої людини в цій квазипартии після "першого секретаря КПДНР" Бориса Литвинова.
І привід для "червоних загроз" подарувала кишенькова захарченковская організація "Донецька республіка", яка запропонувала продовжити повноваження нинішнього "народної ради ДНР" ще на рік (ще б, адже "республіканці" Захарченко займають в цьому фейковом "парламенті" 64 місця з 94-х нині існуючих), щоб восени 2018 р. взагалі не проводити жодних виборів. На що Рагозин відреагував 12 серпня гнівно, різко і по-ленінськи, наскільки зміг: "У людей складається враження, що владі ДНР участь народу в управлінні державою не потрібно. Народу відведена роль статистів і масовки, матеріалу для флешмобів. Якщо ми і далі будемо переносити вибори, то це відчуття тільки зміцниться. А ми думаємо, що силою Донбасу є народ, і якщо влада або, точніше, ті, хто уявив себе нової владної аристократією, повалить народ від участі в справах держави, то така держава і його можновладців чекає незавидна доля".
Зрозуміти невдоволення того ж Рагозіна цілком можна - його незавидна доля разом зі своїм шефом Литвиновим переслідує вже більше двох років, коли їх обох "народна рада" за вказівкою "спікера" Дениса Пушилина просто позбавив "депутатства" з образливою мотивуванням "у зв'язку з втратою довіри". А ще один член "КПДНР" - "замкомбрига" бандформування "слов'янська бригада" Вадим Зайберт відійшов від "депутатської діяльності" ще в січні 2015-го по причині його ліквідації в боях під Дебальцеве. При цьому на псевдовыборы восени 2014 р. йти донецьким комуністам окремо ніхто не дозволив, зате КПРФ і особисто товариш Зюганов тоді-таки виклопотали у Кремля три місця для місцевих ленінців у списку місцевої "партії влади" - сепаратистської організації "Донецька республіка".
І це при тому, що донецькі комуністи вважають себе справжніми родоначальниками ДНР. Вони зіграли ключову роль в організації референдуму про самостійність" 11 травня 2014 р. А їх ватажок Литвинов, будучи до приходу на Донбас "російської весни" головою партосередку КПУ в Кіровському районі Донецька, був автором "акта і декларації незалежності ДНР" і навіть з липня по листопад 2014-го верховодив "парламентом республіки".
Однак у плани кремлівського куратора окупованого Донбасу Владислава Суркова спочатку не входило працевлаштовувати представників організованої восени 2014 р. на уламках місцевих територіальних організацій КПУ квазипартии "КПДНР". З тих пір і донині сурковское бачення ролі донецьких ленінців в ОРДО залишилося без змін - їм, комуністам, дозволено вільно бухтеть (без переходу на особистості, само собою), періодично збирати біля пам'ятників Леніну та інших "святих місць" загони вірних дідусів-бабусь і "ватних" міських божевільних. Але шлях до управління місцевою російською окупаційною адміністрацією їм абсолютно закритий, скільки б не просили за них старші товариші з КПРФ.
Тобто діяльність "КПДНР" може обмежуватися лише критичними розмовами на кухні, час від часу вываливающимися в окремі пропагандистські ЗМІ та соцмережі, що повинно імітувати конкуренцію між "владою" та "опозицією" в де-факто тоталітарному режимі в ОРДО, але не більше того. А для підстраховки на той випадок, якщо Литвинов ко заміряться раптом вийти з зазначеного їм "червоного стійла", Сурков наказав своєму протеже Захарченко створити в окупованому Донецьку місцевий і абсолютно підконтрольний собі комуністичний клон.
Що, до речі, давно ватажком ДНР було зроблено, коли екс-нардеп від КПУ і колишній другий секретар обкому партії Володимир Бідевка ще на початку 2015 р. очолив "проурядову" сепаратистську організацію "Союз лівих сил Донбасу". Між іншим, Бідевка продовжує і сьогодні благополучно залишатися депутатом парламенту ДНР", входячи у фракцію "Донецької республіки". І навіть володіє високим статусом "голови комітету народної ради з конституційного законодавства і державного будівництва". На відміну від неприкаяних і від цього сверблячих колишніх соратників Литвинова з Рагозиным.
