Червоне світло для ВПК. Як управлінський бардак підриває обороноздатність України

Слова та справи

Іноді гарні слова є прикриттям бездіяльності. Але буває і гірше: гарні слова можуть бути прикриттям зовсім не гарних справ. Саме така ситуація у нашій оборонній промисловості.

Влада розповідає, що перед українським ВПК стоять чудові перспективи. "Базовий курс держави — це власне виробництво, це своя зброя, техніка, свої снаряди за всіма позиціями, які потрібні для сил оборони. Усе — від ракет і дронів до броньованої техніки та снарядів потрібних калібрів. Мінстратегпром уже представив мені доповіді за кількома напрямами: "броня", ракети, ПТРК [протитанкові ракетні комплекси]", — повідомив українцям Володимир Зеленський у відеозверненні 12 жовтня.

Того ж дня прем'єр-міністр Денис Шмігаль, виступаючи на Київському міжнародному економічному форумі, анонсував, що військово-промисловий комплекс України стане одним із найважливіших секторів економіки майбутнього. "ВПК. Зростаємо в цьому секторі. Маємо велике державне замовлення. На закупівлі Міноборони передбачається 400 млрд грн цього й наступного року", — пообіцяв він.

Проте керівники підприємств ВПК говорять про протилежні перспективи — про те, що виробництво боєприпасів, ракет, ПТРК, бронетехніки може взагалі бути зупинено через припинення фінансування внаслідок дій Держаудитслужби та ДБР.

Боєприпаси та ракети не потрібні?

Ще 28 серпня про можливе зупинення попередили у своєму зверненні до Офісу президента, РНБО, Кабміну та СБУ три провідні державні виробники боєприпасів і ракетної техніки — Павлоградський хімічний завод, КБ "Південне" та завод "Південмаш". Це найбільші підприємства ВПК у Дніпропетровській області, і вони попередили, що їхня робота "може бути повністю паралізована завдяки діям розпорядників бюджетних коштів та Держаудитслужби".

Причому обіцянка Шмигалем нових замовлень не допоможе. Керівники підприємств наголосили, що держпідприємство "Український центр "Безпека", яке є розпорядником бюджетних коштів, "зупинило фінансування робіт підприємств-виконавців та у разі переведення спору у судові інстанції заявило, що таке зупинення буде діяти до набуття законної сили остаточного рішення суду". Судовий процес може тривати роками, і весь цей час жодні держзамовлення цим підприємствам не фінансуватимуться з держбюджету.

А в чому ж суть суперечки? Може, підприємства щось украли у держави чи отримали бюджетні гроші за невиконані замовлення? "Серед пред'явлених звинувачень одне з головних місць займає наявність прибутку підприємств-виконавців в договорах з замовниками", — констатується у зверненні. Тобто підприємства ВПК поставлені на межу зупинення лише за те, що вони виконали замовлення від держави та отримали згідно з договорами прибуток.

ПТРК не потрібні?

Київське КБ "Промінь" відоме такими своїми розробками як ПТРК "Стугна", "Корсар", "Комбат", тактичний ракетний комплекс "Вільха", протикорабельні крилаті ракети "Нептун". 19 вересня держпідприємство звернулося з офіційними листами до прем'єр-міністра, секретаря РНБО, голови Мінстратегпрому, гендиректора АТ "Українська оборонна промисловість" про те, що воно "зіткнулося із внутрішніми чинниками, які ускладнюють виконання поставлених завдань розробки та виробництва Зброї Перемоги".

Причина та сама, що й у зверненні трьох оборонних підприємств Дніпропетровщини: "Надумана позиція посадових осіб Держаудитслужби щодо заборони на включення прибутку до складу ціни створила реальні загрози національній безпеці та обороні держави". У КБ "Промінь" вже дійшло до кримінального переслідування керівництва. "Матеріали ревізії передано правоохоронним органам, на підставі яких відкрито кримінальні провадження", — повідомило підприємство.

Бронетехніка не потрібна?

Про аналогічні перспективи розповів гендиректор компанії "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас. 15 вересня він скликав прес-конференцію, на якій заявив: "Маючи на руках юридично нікчемний висновок Держаудитслужби, "Українську бронетехніку" хочуть звинуватити у завданні шкоди державі через отримання компанією прибутку. Як нам стало відомо, ДБР фальсифікує справу проти нашої компанії, що стане прецедентом для атаки на весь ВПК".

Він наголосив, що з прибутку сплачено податки, а кошти інвестовано у виробництво зброї. "Дії ДБР призведуть до зупинки виробництва мінометів і броньованих автомобілів, постачання критично важливих 120-мм мін та 120-мм боєприпасів, снарядів, збільшення втрат на полі бою", — наголосив гендиректор компанії.

Машини для розмінування також не потрібні?

У червні під час Ukrainian Recovery Conference у Лондоні було підписано меморандум про організацію виробництва в Україні сучасної техніки для розмінування. Компанія "Пожмашина" на своїх потужностях готує виробництво у співпраці із світовим лідером — датською Hydrema. Але ці прекрасні плани можуть бути зірвані з тієї ж причини.

"Спочатку Держаудитслужба, а потім ДБР вбивають українських виробників! Мабуть, треба виїжджати з країни? — обурюється голова компанії Олег Авер'янов. — У нас кримінальна справа, побудована на акті Держаудитслужби, про те, що прибуток підприємства є збитком для держави! Далі що? Підозра та арешт керівника та активів підприємства? Це реальний перший прецедент, згідно з яким український бізнес, який виробляє та постачає продукцію на потреби оборони, не мав права отримувати прибуток! А якщо він у минулий період його отримав, то він повинен понести покарання у вигляді позбавлення волі!"

Як видно з судової ухвали, кримінальне провадження порушено ДБР за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу. Це "зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки". І карається воно в'язницею від трьох до шести років.

Це те, що світить усім керівникам підприємств ВПК, які отримали законний прибуток завдяки виконаним замовленням від держави. А Зеленський та Шмигаль тим часом розповідають про блискучі перспективи українського ВПК. Проблема?

Як муха перетворилася на слона

Не обговорюватимемо жорсткі версії, такі як зрада та свідома робота на ворога. Обмежимося м'якою версією: влада виявилася нездатною впоратися з управлінською проблемою, і вона розрослася до масштабів підриву обороноздатності.

Сама проблема, наголосимо, виникла з дрібниці — невдалого формулювання урядового документа. 20 березня минулого року, у перший місяць великої війни, Кабмін прийняв постанову №335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану". Його метою було спростити процедури, а не створити проблеми постачальникам Міноборони. Але там не було згадано прибутку підприємств, і через рік Держаудитслужба скористалася цим. Вона провела перевірку контрактів Міноборони та виявила порушень на 2,5 млрд грн "завданих державі збитків", оскільки, на її думку, українські компанії не повинні були у своїх калькуляціях (а це невід'ємна частина контрактів) закладати прибуток.

Акт ревізії Міноборони було підписано Держаудитслужбою ще 27 березня. Постачальники Міноборони дізналися про це у травні. Через місяць вони зуміли довести проблему до Зеленського. 29 червня він провів зустріч із представниками бізнесу. Там голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник порушив це питання і, за його спогадами, "президент України Володимир Зеленський підтримав мене і дав доручення уряду врегулювати це питання. І тоді, і сьогодні перший віце-прем'єр Юлія Свириденко підтримує, Міністерство економіки підготувало та оприлюднило лист-роз'яснення, де аргументує, що дії постачальників законні. Прийняття Міністерством оборони калькуляцій з прибутком — законне".

Якби влада в Україні була ефективною, то цього було б достатньо. Держаудитслужба — це орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабміном через міністра фінансів. Напевно, президент і уряд мають достатньо важелів, включаючи РНБО, щоб не допустити блокування роботи підприємств ВПК через неадекватну позицію Держаудитслужби.

Але ці важелі або не були задіяні, або не спрацювали. І маленька проблема виросла у велику, а потім у величезну, бо висновками Держаудитслужби скористалося ДБР. Знову ж таки, у президента під час воєнного стану є достатньо способів пояснити ДБР, що неприпустимо кошмарити підприємства ВПК на основі вкрай сумнівних претензій аудиторів. Але ані Держаудитслужба, ані ДБР правильних сигналів від керівництва держави не отримали.

Шизофренія влади

Вже чотири місяці влада бореться сама із собою. Це не перебільшення: 15 червня Міноборони подало судовий позов до Держаудитслужби, тобто між двома органами виконавчої влади розпочалися судові розборки. До речі, 4 жовтня Харківський окружний адміністративний суд ухвалив у цій справі ухвалу, але вона засекречена.

18 липня Кабмін постановою №736 скасував злощасну торішню постанову №335. Держаудитслужба вважає, що цим уряд дав зелене світло українському ВПК, але лише з 18 липня 2023 р. "Є відповідні постанови Кабміну, які дали зелене світло виробникам оборонного сектору. Всі звинувачення щодо відсутності прибутку — зняті. Прибуток включається до контрактів, починаючи з липня 2023 року, коли Кабінетом Міністрів України було ухвалено постанову", — стверджує голова Держаудитслужби Алла Басалаєва. А на попередні 16 місяців (з 20 березня 2022 р. до 18 липня 2023 р.), на її думку, уряд запалив українському ВПК червоне світло. І вона збирається жорстко покарати за допомогою ДБР усі підприємства ВПК, які посміли протягом цих 16 місяців працювати та отримувати прибуток.

Своє вирішення проблеми запропонувала Верховна Рада. 21 вересня вона прийняла постанову, якою зобов'язала Кабмін гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з їх виконанням, а також суми прибутку у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення відповідно до умов державних контрактів (договорів). При цьому, йдеться у постанові Ради, "рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабміну, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року" (тобто до появи злощасної постнови №335) "та не може бути зменшений державними замовниками".

Авторами цієї постанови Верховної Ради виступили голова фракції "слуг народу" Давид Арахамія, голова парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич та ще 36 нардепів. А проголосували за 306 нардепів — конституційна більшість.

Але Кабмін досі не виконав цю постанову Ради. Чекає на сигнали з офісу Зеленського? Так звідти теж надійшов сигнал. 29 вересня керівник Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на звернення трьох оборонних підприємств Дніпропетровщини, що надійшло місяцем раніше, і запропонував прем'єру Денису Шмигалю "невідкладно розглянути порушені питання, ужити необхідних заходів реагування та поінформувати заявників й Офіс президента про результати".

Тобто тут не скажеш, що влада нічого не робить для вирішення проблеми. Влада продовжує боротися сама з собою: у той час як одні владні інституції (наприклад, Верховна Рада, Мінекономіки, Міноборони) пропонують рішення, інші (наприклад, Кабмін) їх гальмують, а треті (Держаудитслужба, ДБР) старанно погіршують ситуацію.

І цю ситуацію не поясниш ворожим ІПСО, вигадками медіа чи злостивістю опозиції. Проблему створила сама влада своїми руками. Тому що пізніше вона її вирішить, то гірше буде для її іміджу. І (це набагато небезпечніше) то гірше буде для нашої обороноздатності.