Корупціонер в законі. Чому Зеленський зобов'язаний звільнити Ситника прямо сьогодні

Крім того, всі підстави звільнити Ситника має Верховна Рада.

Сьогодні Рівненський апеляційний суд нарешті виніс своє рішення по апеляції Ситника на рішення Сарненського суду Рівненської області за його елітного відпочинку. Ще у вересні суд першої інстанції визнав його винним у справі про відпочинок за чужий рахунок на території мисливського угіддя "Поліське-Сарни". Його суть в тому, що Ситник з 2017-го по 2019-й рік п'ять разів відпочивав у угіддя. За кожен уїк-енд було заплачено в середньому близько 100 тис. грн, але за директора НАБУ платив Микола Надейко, який тепер є свідком у цій справі. Ситник ж не відображав витрати у своїй декларації.

Тут потрібно обмовитися, що отримання безкоштовних послуг або послуг за явно заниженою вартістю у всіх цивілізованих країнах кваліфікується як хабар і має всі ознаки корупційного правопорушення, що, власне, і підтвердив Сарненський суд.

Правда, в адмінпротоколів, складених стосовно Ситника, ні про які сотнях тисяч гривень мова вже не йшла, там фігурували лише 25 тис., заплачених за проживання в готелі. Можливо, саме тому директор НАБУ відбувся символічним покаранням за свій вчинок. За рішенням Сарненського суду Ситник винен у адміністративне правопорушення і повинен буде заплатити 3400 грн штрафу. Сума ця сміхотворна, але головні неприємності для Ситника полягають не в ній, а в тому, що він не зможе більше займати посаду з-за попадання в реєстр корупціонерів.

За законом звільнити Ситника з посади директора НАБУ можна, тільки якщо для цього є чітко прописані в законі підстави. Всього таких підстав одинадцять, велика частина з них начебто власного бажання, смерті, тяжкої хвороби або недієздатності до Ситнику застосовані бути не можуть. Втім, для його відставки досить і однієї. І ця причина сьогодні з'явилася.

Так, підставою №6 з переліку, викладеного в Законі "Про Національне антикорупційне бюро", є наступний: "вступ в законну силу обвинувального вироку суду" щодо директора НАБУ. Саме це сьогодні і відбулося. Рішення Сарненського суду не могло набути чинності до того, як апеляційна інстанція розгляне апеляцію на нього. І після того як суддя зачитав рішення апеляційної інстанції залишити вирок в силі, згідно з КПК вирок Ситнику вступив в законну силу, незалежно від того чи буде директор НАБУ звертатися в касаційну інстанцію.

Таким чином, не просто з'явилися підстави для звільнення Ситника, президент зобов'язаний звільнити його із займаної посади, адже закон про НАБУ звучить так: "Директор НАБУ звільняється з посади в разі:... вступу в законну силу обвинувального вироку суду".

Якщо ж рішення суду про адміністративне корупційне правопорушення Ситника не трактувати, як "обвинувальний вирок суду", то в законі про НАБУ міститься пряма заборона на призначення в бюро людини, на якого протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення".

Тобто президент, який за законом призначає і звільняє директора НАБУ, не отримує право, а зобов'язаний звільнити Ситника. Роль Зеленського в даному випадку зводиться до чисто технічної, оформити те, що вирішив суд.

Однак зробити це може не тільки Зеленський. У разі якщо президент з якоїсь причини вирішить не виконувати свій борг, його може замінити Верховна Рада. Закон дає парламентарям таке право, в тому числі і в разі, якщо директор НАБУ визнаний судом винним у скоєнні правопорушення. Для цього Раді достатньо спочатку зібрати не менше 150 голосів за ініціювання цього питання, а після проголосувати його в залі простою більшістю голосів, тобто достатньо 226 голосувань "за". У цьому випадку рішення президента буде зовсім не потрібно.

Таким чином, можна констатувати, що час роботи Ситника на чолі НАБУ в якості її першого директора підійшло до кінця. І це позитивний момент, адже крім того що Ситник сам виявився винен у корупційне правопорушення, він так і не зумів за більш ніж чотири роки роботи на чолі НАБУ зробити цей орган, по-справжньому незалежним і ефективним. Ні одна з гучних справ, розслідуваних детективами цього відомства, так і не призвело до обвинувальним судових вердиктів, а ось політичних скандалів навколо НАБУ було більш ніж достатньо. Будемо сподіватися, що наступний директор головного антикорупційного органу країни виявиться більш чесним і компетентним.