Коротка пам'ять. Семенченко забув, навіщо блокує Донбас
Семен Семенченко, Єгор Соболєв та інші адепти блокування невпинно повторюють свої мантри про злочинності і аморальності будь-якої торгівлі з окупованими територіями, і, треба віддати їм належне, цей простий посил знаходить свого вдячного і внемлющего слухача.
За всіма цими палкими дискусіями все, в тому числі і учасники самих дискусій, як-то зовсім швидко забули, яку саме мета блокади декларували її організатори на самому початку цієї акції, в грудні минулого року.
А було ось що. 16 грудня 2016 р. група ветеранів АТО заявила про створення штабу блокади окупованих територій з метою "припинення контрабандних поставок". А не постачання стратегічно важливих вантажів для України. Підкреслимо, саме таке формулювання - "контрабандні поставки" - використали організатори блокади в самому її початку. При цьому терористичним республікам був поставлений ультиматум з чіткими вимогами - відпустити всіх полонених, яких тримають у заручниках.
"Ми прийняли рішення оголосити ультиматум панам з терористичних так званих республік. Якщо протягом семи днів наші бійці не будуть відпущені, обміняні, ми починаємо повсюдну блокаду залізничних і автомобільних шляхів", - заявляв тоді один з командирів "Донбасу" Анатолій Виногродський.
А ось що на наступний день після проголошення блокади писав її головний ідеолог Семенченко: "У 2016-му ветерани поставили ультиматум російським найманцям і готуються відновити битву за здоров'я Донецька і Луганська. І щоб наших хлопців випустили з полону. Хто хоче допомогти хлопцям або приєднатися, може підписатися на сторінці Штабу блокади торгівлі з окупованими територіями".
З тих пір пройшло трохи менше двох місяців, справа блокадників розкрутилося до всеукраїнського масштабу, а ось про своєї головної мети - звільнення полонених - організатори блокади вже не згадують. І не тому, що всіх її учасників несподівано здолали провали в пам'яті. Справа в тому, що реальною метою блокади було, зрозуміло, зовсім не звільнення наших полонених, а політичний перформанс, як би цинічно це не звучало.
Тим більше що практично всі експерти ще в самому початку акції цілком обґрунтовано сумнівалися, що, блокуючи Донбас, можна змусити терористів відпустити полонених. Та й самі учасники блокади не могли цього не розуміти. Так що досить швидко блокада була переорієнтована на більш абстрактну і довгограючу мета - зупинка "торгівлі на крові". Тим більше, що питання обміну полонених, після того як Надія Савченко дещо знизила свою активність на цьому терені, знову пішов в інформаційну тінь.
Також не можна не відзначити, що "блокадники" відступили від свого в цілому правильного тези зупинки контрабанди до тези перекриття руху через лінію розмежування всіх товарів взагалі, в тому числі і стратегічно важливої сировини і продукції "розділеного війною" єдиного металургійного циклу.
Така радикальна постановка питання, власне, і забезпечила політичної акції "Самопомочі" максимально широкий громадський резонанс укупі з ризиками нанести серйозної шкоди державі. Однак останнім для піар-акції "блокадників" лише побічний продукт на шляху досягнення особистих політичних цілей.
