Королі апаратів. Чиї люди отримали портфелі держсекретарів

Дісталися у спадок

Серед переможців конкурсів на посади держсекретарів міністерств найбільший досвід апаратної роботи має Віктор Іванкевич. Він займав пост заступника міністра соціальної політики з грудня 2007-го по червень 2010-го, а 12 березня 2014 р. повернувся в Мінсоцполітики вже в статусі заступника міністра — керівника апарату. Обидва рази його приводила в міністерство Людмила Денисова незабаром після того, як отримувала портфель міністра. Вона і зараз щільно контактує з Іванкевичем, будучи народним депутатом від "Народного фронту" і очолював парламентський комітет з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Ні Павло Розенко, який змінив Денисову на посаді міністра в грудні 2014 р., ні Андрій Рева, який отримав цю посаду у квітні 2016-го, не визнали за необхідне зміщувати керівника апарату, тим більше що це було чревато зайвим конфліктом з НФ. Тепер, перевершивши на конкурсі 14 конкурентів, 56-річний Іванкевич спокійно може змінити вивіску на своєму кабінеті і залишитися головним босом для всіх співробітників міністерства на найближчі п'ять років.

У вересні 2015 р. кадрова рокіровка відбулася у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, яку очолює віце-прем'єром Геннадієм Зубко. В'ячеслав Негода повернувся на посаду першого заступника міністра, а звільнене ним крісло заступника міністра — керівника апарату зайняв Максим Малашкин, з квітня 2014 р. працював директором департаменту нормативно-правового регулювання. Своєю кар'єрою в Мінрегіоні він зобов'язаний Володимиру Гройсману, який взяв його з собою з Вінниці: з 2006 р., коли Гройсман був обраний мером Вінниці, Малашкин працював в апараті Вінницької міськради. Нещодавно йому виповнилося 35 років, конкурс на посаду держсекретаря він виграв у 10 конкурентів.

Довірені особи міністрів

У той же день в березні 2014 р., коли Іванкевич повернувся на роботу в Мінсоцполітики, аналогічну посаду в Міністерстві юстиції отримала Ганна Онищенко. Давній друг і соратник Арсенія Яценюка Павло Петренко, який очолив Мінюст, пояснив її призначення просто: "Вона працювала з нами в партійній системі". Через два місяці Онищенко була переведена на посаду голови Державної реєстраційної служби, а в грудні 2014-го по протекції глави Мін'юсту отримала посаду міністра Кабінету Міністрів (тобто глави секретаріату уряду) і займала його до квітня 2016-го, після чого повернулася в Мін'юст на ту ж посаду, з якої починала: заступник міністра — керівника апарату. Нещодавно їй виповнилося 32 роки. Конкурс на посаду держсекретаря вона виграла у вісьмох конкурентів.

В грудні 2014 р. спеціально під Юрія Стеця в уряді була створена посада міністра інформполітики. Три місяці Стець шукав собі заступника, який би керував апаратом нового міністерства, і врешті-решт зупинився на кандидатурі журналіста Артема Біденка, з серпня 2014-го працював начальником управління з питань реклами КМДА. Співробітників міністерства Стець та Біденко підбирали удвох. Зараз Біденко 35 років, змагатися з ним за посаду держсекретаря захотіли лише три людини, що не дивно: всі розуміють, що "Минстець" проіснує рівно стільки часу, скільки міністром буде Стець.

14 травня 2015 р. в результаті великого скандалу був звільнений заступник міністра — керівник апарату Міністерства внутрішніх справ Сергій Чеботар, після того, як зазнали нападу тележурналісти, які хотіли зняти його особняк, не внесений в декларацію. Крісло, звільнене Чеботарем, отримав інша людина з близького оточення міністра Арсена Авакова — Олексій Тахтай, з березня 2014 р. обіймав в МВС посаду директора департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. Тахтаю 32 роки (він на півроку старше Ганни Онищенко), йому вдалося виграти конкурс у 10 конкурентів, і вже 30 листопада розпорядженням Кабміну він — перший серед переможців таких конкурсів — був призначений на посаду держсекретаря МВС.

У квітні 2016 р. при формуванні нового уряду було вирішено створити Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Пост міністра отримав Вадим Черниш, до того очолював Держагентство з питань відновлення Донбасу. Своїм заступником — керівником апарату він обрав Сергія Злакомана, якого він же у вересні 2015-го запросив працювати у згадане Держагентство. Злакоману 36 років, в боротьбі за посаду держсекретаря міністерства він переміг на конкурсі вісьмох конкурентів.

29 квітня 2016 р. обмін портфелями був проведений в керівництві Міністерства культури. Посаду заступника міністра — керівника апарату перейшла від Тетяни Мазур до Ростиславу Карандєєву, а від Карандєєва до Мазур — посаду заступника міністра. Портфель заступника міністра культури Карандєєв отримав в січні 2015 р., коли міністерством керував віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко. А в 2014 р., коли нинішній міністр Євген Нищук очолював Мінкультури в перший раз, Карандєєв був його радником і неодноразово разом з ним брав участь у публічних заходах. Зараз Карандєєву 44 роки, він став переможцем конкурсу на посаду держсекретаря, маючи шістьох конкурентів.

Перевірений на війні

7 жовтня 2015 р. посаду заступника міністра оборони — керівника апарату отримав генерал-лейтенант Олександр Дублян. Його попередник полковник Петро Мехед був звільнений у рамках чищення, проведеної в Міноборони і Генштабі за рішенням Петра Порошенка, який зажадав, щоб там не залишилося "паркетних" керівників, а замість них прийшли ті, хто брав безпосередню участь в АТО.

Дублян раніше був начальником військової служби правопорядку у ЗСУ, основні зусилля якої з початку проведення АТО були зосереджені на протидії диверсіям і терористичним актам на військових об'єктах в Донецькій і Луганській областях. На новій посаді Дублян отримав від міністра Степана Полторака завдання "забезпечити виконавську дисципліну в Міноборони". Мабуть, задача була виконана, оскільки через рік роботи Дубляна підвищили у званні до генерал-полковника.

На початку грудня він прозвітував про проведену реорганізацію, яка, за його словами, дозволила привести апарат Міноборони до функціональним призначенням і стандартам, які існують у країнах НАТО. У період з липня по листопад 2016 р. були розформовані 15 структурних підрозділів Міноборони, 11 — повністю або частково переформовані, дев'ять з них отримали нових керівників. При цьому чисельність апарату міністерства скоротилася на 191 посаду.

Зараз Дубляну 52 роки (Полторак молодша за нього на вісім місяців). Конкурс на посаду держсекретаря Міноборони проходив за особливими правилами. Тим не менш Дублян отримав 13 конкурентів і переміг.

Нові, але старі

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі на посаді заступника міністра — керівника апарату з квітня 2015-го до жовтня 2016-го працювала Юлія Клименко. Вона звільнилася за власним бажанням. 7 грудня, згідно з розпорядженням уряду, її кабінет зайняв 37-річний Олексій Перевезенцев, зумів перевершити інших 22 учасників конкурсу на посаду держсекретаря. Він прийшов у МЕРТ в 2012 р., коли міністерством керував Петро Порошенко. Спочатку Перевезенцев був заступником директора, а з грудня 2012 р. — директором юридичного департаменту.

У Міністерстві закордонних справ з поста заступника міністра — керівника апарату повинен піти Вадим Пристайко, який не брав участі в боротьбі за посаду держсекретаря. Перемогу в конкурсі здобув 45-річний Андрій Заєць, з яким змагалися п'ять конкурентів. Він працює на дипломатичній службі з 1995 р. Єдиний перерву в його дипкарьере тривав з грудня 2014-го по липень 2015-го. Тоді він керував апаратом прем'єра Яценюка, після чого повернувся в МЗС на свою колишню посаду директора департаменту країн Близького Сходу і Африки.

У Міністерстві освіти і науки доведеться розпрощатися з посадою заступника міністра — керівника апарату Романа Гребе. З березня по грудень 2014 р. він був заступником керівника апарату прем'єра Яценюка, потім до квітня 2016-го — заступник міністра Кабінету Міністрів, після чого його прихистила у МОН на прохання Яценюка міністр Лілія Гриневич. Греба взяв участь у конкурсі на посаду державного секретаря МОН, але не зміг добитися ні першого, ні навіть другого місця серед восьми претендентів. Переможцем став 55-річний Павло Полянський, який працював в апараті МОН в 1997-2007 рр. і потім двічі обіймав посаду заступника міністра: з січня 2008-го по березень 2010-го і з березня 2014-го по вересень 2015-го. Гриневич, очолює парламентський комітет з питань науки і освіти, мала досвід взаємодії з Полянським. Тепер вона зможе це співробітництво відновити.

Про результати решти конкурсів на посади держсекретарів читайте в наступних матеріалах "ДС".