Копійчана справа. Чому монета в 10 грн може підстьобнути інфляцію
Національний банк анонсував введення нових монет номіналом 2, 5 і 10 грн з наступною заміною на них паперових банкнот відповідного номіналу. Як запевняє регулятор, ніхто не планує одномоментно вилучати купюри, що знаходяться в обігу. Все має відбуватися еволюційним шляхом, тобто паралельно в обігу будуть і старі купюри, і нові монети і кожен українець зможе спокійно розрахуватися тими грошовими знаками, які у нього знаходяться в кишені.
По суті, Нацбанк лише продовжив ребрендинг національної валюти, який реалізується у форматі зміни дизайну вже випущених купюр. Першою такою "ребрендоласточкой" став випуск нових купюр номіналом 100 грн, які спочатку були з підозрою сприйняті в масах, аж надто европодобно вони виглядали.
Якщо поглянути на проблематику обігу купюр малих номіналів, то, як це не парадоксально, вимальовуються різні глибини "грошової ініціації". Є поверхневий аналіз. Економічний аспект. Глибинний і навіть історико-культурний. Спробуємо розглянути їх усі.
При поверхневому погляді на дану проблематику виявляється схожість зароджується нової моделі гривневого поводження з... японської.
В ЄС, як відомо, існують лише євромонети номіналом 1 і 2 євро. Але європейська валютна система заснована на вкрай низьких інфляційних процесах, і внаслідок цього знецінення номіналів відбувається дуже повільно. З цієї ж причини європейці практично зберегли в обігу і "евромелочь".
Американська валютна система грунтується на непорушному авторитеті "бакса", тому "зелений" повинен знаходитися в обігу переважно у вигляді банкнот з портретами мертвих президентів або, на худий кінець, "масона" Бенджаміна Франкліна. Монети номіналом в $1 випускаються Штатами лише в якості будь-яких викрутасів і выпендрежей. Наприклад, так звані "президентські" долари чи долари Сакагавея, які ще називають "золотистими" доларами, так як вони виготовлені з міді і покриті марганцевої латунню, що надає їм золотистий відтінок. Як відомо, індіанка з племені шошонів Сакагавея була провідником першої експедиції Льюїса і Кларка, які перетнули США зі сходу на захід і назад. Крім того, в останні десятиліття в США спостерігаються помірні темпи інфляції, і це також впливає на міцність доларових номіналів.
Україна ж у своїй "номінальної" історії чимось нагадує Японію. У цій країні в свій час спостерігалася досить висока післявоєнна інфляція, у результаті чого курс ієни на чорному ринку доходив до 900 єн за долар. У 1949 р. був закріплений паритет ієни до долара у розмірі 360 ієн за один "бакс". У подальшому, в результаті ефективних економічних реформ та стимулюючої монетарної політики, ієна почала повільно, але впевнено ревальвувати і в останні роки практично застигла на позначці 100 ієн за долар. На сьогоднішній день в обігу перебувають монети номіналом від 1 до 500 ієн і купюри від 1 тис. до 10 тис. ієн. Таким чином, в кишенях у японців бовтається дрібниця еквівалентом до $5 (якщо брати до уваги саму велику монету в 500 ієн). Тобто за пару монет можна пообідати суші в Осаці чи Токіо. Доларовий еквівалент випущених купюр стартує з $10 і закінчується $100. Саме тому при всіх відмінностях запропонована в Україні модель грошового обігу досить схожа на японську. Відтепер за пару монет можна буде випити чашечку кави в "генделиків" або купити київську перепічки. Очевидно, що, якщо НБУ не вдасться взяти інфляцію під жорсткий контроль, витіснення паперових грошей металевими може бути продовжено.
І цьому сприятиме економічний аспект.
На даний момент в Україні, за інформацією НБУ, знаходиться в обігу 12,2 млрд штук монет різного номіналу загальною номінальною вартістю 1,9 млрд грн.
Таким чином, на одного жителя припадає приблизно по 276 монет різного номіналу. За структурою обігу за станом на 2016 р. випущено 2437 млн штук монет номіналом 1 коп., 1396 млн штук — номіналом 2 коп., 1713 млн штук — номіналом 5 коп., 3589 млн штук — 10 коп., 1529 млн штук — 25 коп., 1118 млн штук — 50 коп. і 458 млн штук монет номіналом 1 грн.
Тепер розглянемо таке поняття, як "сеньйораж", під яким мається на увазі прибуток емітента грошей (світові центральні банки, у тому числі і наш НБУ, а також ФРС США). Прибуток, який розраховується як різниця між собівартістю виготовлення банкнот/монет, включаючи витрати на їх обіг, і номіналом випущених в обіг грошових знаків.
Чим вище номінал, тим більше емісійного доходу отримує центральний банк.
На даний момент випуск монет номіналом 1, 2, 5, 10 і 25 коп. є збитковий для НБУ. Перша прибуток з'являється лише при карбуванні четвертачков і полугривенников. Найбільший сеньйораж спостерігається при випуску одногривневих монет: при номінальній вартості 459 млн грн прибуток від випуску складе 370-380 млн грн.
З одного боку, перехід з купюр на монети не зовсім вигідний: собівартість виготовлення однієї купюри залишає 12 коп., а монети — 18 (у цінах 2016 р.). З іншого — немає сенсу застосовувати дорогі елементи захисту для банкнот номінал 1-10 грн, в той же час монети підробити практично неможливо. Більш того, монети значно довговічніші в обігу через технології їх виготовлення, тобто витрати на вилучення зношених банкнот та їх заміну новими у разі переходу на метал повинні істотно скоротитися.
Одна з проблем, яку необхідно буде вирішити, — це перепрошивка існуючої платіжної інфраструктури, адже автомати видачі жетонів у метро розраховані на купюри, а не на монети, точно так само термінали в тій же системі "Приват-24" не приймають залізні гроші, а округляти транзакцію до 20 грн буде якось "невдобно".
Проте інфляція і девальвація — це універсальна ерозія, яка роз'їдає не тільки доходи простих українців, але й паперові банкноти, так що їх заміна на більш міцний матеріал — закономірний процес.
Найближчим часом ми будемо спостерігати два протилежних процесу: витіснення дрібниці і заміну паперових грошей невеликих номіналів на металеві.
Що стосується "простору заміни", то на сьогоднішній день в обігу знаходиться приблизно 2,6 млрд штук банкнот на загальну суму до 300 млрд грн, з них: 445,4 млн штук — номіналом 1 грн, 258,5 млн штук — 2 грн, 183 млн штук — 5 грн і 155,8 млн штук — 10 грн. Саме цю грошову масу і поступово витіснити монетами аналогічного номіналу. За найскромнішими підрахунками, цей процес може розтягнутися на п'ять–десять років. Технологічно це виглядатиме приблизно так: інкасовані купюри не будуть повертатися в обіг, а замість них будуть вводитися вже монети. Але може бути і більш м'який варіант: заміні на монети підлягають лише старі купюри. Саме технологія заміни і може вплинути на швидкість реформи.
А тепер спробуємо зазирнути, так би мовити, всередину. Будь-яка грошова реформа в Україні неминуче викликає у населення умовний рефлекс, як у Павлова. І мова не про геніального нейрофизиологе, а про чиновника часів СРСР, який провів сумно відому грошову реформу. У людей старшого покоління досі на генетичному рівні відбилося рефлекторну дію: якщо держава змінює гроші, значить, їх потрібно терміново забрати з банку і поміняти на тверду валюту. Зовсім недавно заміна купюр великого номіналу на нові зразки в рамках грошової реформи була проведена в Індії. Тамтешній центробанк, бачте, занепокоєний високим рівнем тіньової економіки — 25% ВВП. Ех, не знали в Індії про українські 37% (і це за офіційними даними). В ході проведення індійської реформи були досягнуті вельми скромні результати — тіньова економіка скоротилася на кілька відсотків, у той же час заміна банкнот спровокувала відтік коштів населення з банків і девальвацію рупії. Як ви вже здогадалися, подібні грошові реформи проводяться з допомогою заміни купюр великих номіналів. В Україні, таким чином, планується щось протилежне.
Але це не заважає нам припустити, що таким чином центральний банк тестує громадські реакції і технології проведення масштабної операції: тієї самої грошової реформи для зменшення питомої ваги тіньової економіки.
Яка, ймовірно, може бути застосована в парі з озвученою днями президентом податковою амністією. Все це лише припущення, але, з іншого боку, невже у Нацбанку немає зараз завдань важливіші, ніж заміна паперових грошей на металеві? Або вся справа в безкоштовній піар-акції для керівництва, інформаційний привід, так би мовити? Адже в свій час і Сергій Тігіпко під час перебування главою НБУ, рекламував нові купюри, у зв'язку з чим був звинувачений політичними опонентами в особистому піарі за державний рахунок.
Ну а завершимо наш екскурс історичними і культурними алюзіями, адже з купюрами в 1, 2, 5 і 10 грн з нашої нумізматики йде ціла епоха Київської Русі, Херсонес і неполіткоректний нині Богдан Хмельницький. І нові монети повинні підхопити цю естафету. В якості прикладу можна взяти євромонети, випущені Кіпром, на яких зображена пара муфлонів, киренийский корабель (давньогрецьке судно, знайдене під водою і знаходиться в окупованій турками Кирении, в північній частині острова, — унікальний історичний артефакт) і помоській ідол — символ прадавньої і автохтонної культури Кіпру. Непогано б і нам застосувати щось подібне: національне тотемна тварина, древній Херсонес і символ стародавньої культури, той же трипільський "бінокль". Віктор Андрійович схвалив би...
