Конвульсії беззубого ведмедя. Чому Україні вигідні "вибори" в ДНР і ЛНР
Після ліквідації терориста Захарченко вже четвертим, правда, поки тимчасовим "головою" так званої ДНР став 37-річний "спікер" "парламенту", колишній (?) координатор МММ-2010 Денис Пушилин. Він змінив колишнього співробітника фірм Ріната Ахметова, Дмитра Трапезникова, той протримався тиждень. Тепер там знову мають намір провести вибори. Таке рішення прийняли на засіданні "Народної ради" 7 вересня. Щось схоже прошепотіли і окупаційні влади Луганська, де після зникнення Ігоря Теслярської формально заправляє ренегат-СБУшник Пасічник. "Народна рада" навіть призначив дату виборів - вони відбудуться 11 листопада. На них виберуть "голову" і новий "парламент". Раніше шоу багато разів відкладали, оскільки воно загострить відносини між Росією і європейськими гарантами і стане новим приводом розширення санкцій в умовах падіння курсу рубля і явної внутрішньої дестабілізації в самій РФ. Тільки тепер вже європейських (і це на тлі британських загроз такого ж роду). Адже Мінські угоди прямо забороняють подібні "вибори". Тим більше що Росія залишається частиною мінського процесу, незважаючи на вбивство лідера так званої ДНР Олександра Захарченко. Про це 3 вересня прямо заявив прес-секретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
А поки в Донецьку - кадровий голод. Адже, за словами Пушилина, рішення про те, хто замінить цього видатного дипломата в Мінську поки не прийнято. "Є багато гідних людей в республіці, які можуть представляти Донецьк. Хто це буде, буде вирішено найближчим часом", - сказав самозванець номер чотири Пушилин журналістам. Тобто вирішить Владислав Сурков - поки зайнятий іншими проблемами, а саме: наслідками летальної автокатастрофи за участю її "прем'єра" в Абхазії і дивною аварією кортежу Ігоря Додона в Молдові.
Як відомо, після підриву Олександра Захарченко 31 серпня виконувачем його обов'язків став "віце-прем'єр Дмитро Трапезников. Але "Генеральна прокуратура" ДНР і "мер" Донецька відмовилися підкорятися йому. Підвели і базу. Повідомляється, що, згідно Конституції", посаду "голови" повинен був зайняти "перший віце-прем'єр", а призначений Трапезников був просто "віце-прем'єром". Тому "прокуратура" запропонувала на засіданні "Народної ради" 7 вересня призначити виконуючого обов'язки голови". А також сформувати новий "Рада Міністрів". Дмитра Трапезникова "прокуратура" запропонувала порахувати відправленим у відставку. У "прокуратуру" зазначили, що у загиблого Олександра Захарченко не було "першого віце-прем'єра", так як такої посади в ДНР не передбачено. Рішення прокуратури" підтримав "мер" Донецька Олексій Кулемзин. А недовзорванный разом з Захарченко бандит Ташкент ("міністр доходів і зборів) і його політичний радник аферист Козаків втекли в РФ, яка, втім, не гарантувала безпеки.
На думку українського представника в Тристоронньої контактної групи, другого президента України Леоніда Кучми, проведення виборів в ЛНР і ДНР може нашкодити мінським процесу. "Це рішення повністю суперечить Мінськими угодами. Це дуже серйозний крок, який може поставити хрест на мінському процесі. Ця постанова не в інтересах України, в інтересах Росії, не в інтересах тих, хто бере участь в мінському процесі", - сказав Кучма. На його думку, рішення про вибори ЛНР-ДНР не могли прийняти без узгодження з Росією. "Є ще час. Як швидко прийняли, так швидко можна і скасувати його", - натякнув Леонід Данилович. Вибори вже не раз скасовували, та й не з руки вони обложенному як ведмідь у барлозі Путіну.
Згідно з офіційною заявою прес-секретаря верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Майї Косьянчич, призначені на листопад вибори в ДНР і ЛНР суперечать мирським домовленостями. "Європейський союз повністю підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах міжнародно визнаних кордонів.
Реалізація Мінських угод усіма сторонами є ключем до досягнення міцного мирного врегулювання конфлікту на сході України. У цьому контексті оголошення про те, що так звані "вибори" пройдуть у так званій Луганської Народній Республіці та Донецької Народної Республіки 11 листопада 2018 р. суперечить духу та письма Мінських угод, які містять конкретні положення, що стосуються організації місцевих виборів у цьому регіоні. Слід уникати кроків, які перешкоджали просуванню реалізації Мінських угод. Ми очікуємо, що Росія, зокрема, буде в повній мірі використовувати свій вплив на сепаратистів у цьому відношенні", - йдеться в опублікованому 8 вересня заяві.
Це буде, якщо буде, друге голосування в так званих "республіках". Перші "вибори" пройшли 2 листопада 2014 р. За їх підсумками "перемогли" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький. Перший був убитий 31 серпня 2018 р., другий зміщений в результаті перевороту восени 2017-го. Ці "вибори" також не були визнані міжнародним співтовариством, Захід також говорив, що вони порушують мінські домовленості. ОБСЄ повідомляла, що її спостерігачів на виборах не було. А СБУ банально відкрила кримінальне провадження через захоплення державної влади.
Отже, навіщо тоді попу гармонь?
По-перше, розглядати ці заяви необхідно в комплексі. У протистоянні з Україною та її західними союзниками Москва втратила вже чимало зубів. Особливо відповісти нічим, а "вибори" вже мало що погіршать, це з невинного. Путін блокований в Сирії майстерним гобеленом інтриг і позиціонування Туреччини, США, Франції, тепер і Німеччині, куди летить домовлятися Ердоган. Економіка несеться в прірву лише від загроз другої серії "хімічних" санкцій США (у листопаді-грудні) і експансією російських неприємностей у Великобританії (при цьому капітали все одно витікають на Захід мільярдами доларів). Зависла труба "Північного потоку -2". Необхідно все-таки відокремити "хотілки" Кремля від його реальних можливостей.
По-друге, руками Асада Путін погрожує хлором сирійцям (причому навіть в цьому йде на поводу у Ірану), а устами Кирила - Константинополю (Фанару) і української автокефалії. Так, тут і там Москва може наробити капостей, але знову-таки не більше того. Брутальні зіткнення 9 вересня показали - в Росії розпочалася повзуча дестабілізація, суспільство розколоте безглуздою пенсійною реформою і прогресуючою убогістю, опозиція, хай не дуже велика, є і стоїть на межі радикальних дій. У Сирії прощальний салют ще можливий, але на американському і європейському напрямку - вже навряд чи. Кремль з працею наскребает грошей на утримання гігантського поліцейського апарату. Нових санкционных ударів режим не витримає, не кажучи вже про інших фронтах путінських воєн.
І, по-третє, чому б окупантам і не провести "вибори" в стилістиці відомої пісні групи "Ленінград" (приблизно такі ж, як 9 вересня в Москві) і навіть визнати ДНР і ЛНР? Це лише погіршить становище всіх трьох ОЗУ і наблизить кінець путінського режиму, остаточно рассорив Москви з континентальними гравцями. України ці рухи беззубого ведмедя в задимленій барлозі стосуються мало.
Момент, коли ці дії могли мати значення і були небезпечними, Росія пропустила. І вже дуже давно, ще в 2014-2015 рр.
