Контрольований протест. Хто і навіщо робить великомученика з одесита Стерненка

Сьогодні Шевченківський райсуд Києва з 10:00 обирав запобіжний захід одеському активісту Сергію Стерненку. Біля будівлі суду відбулися зіткнення з поліцією. Після 21:40 суддя оголосив рішення: домашній арешт на 60 діб.

Взагалі ж судове засідання викликало чималий резонанс. І важко позбутися враження, що суспільний інтерес до справи Стерненка кимось штучно підігрівається. Проте залишається питання: кому і навіщо це треба.

Еластична справа

Сергію Стерненку зараз 25 років. У 2014-му він був активним учасником Євромайдана в Одесі, потім захищав місто від спроб захоплення його проросійськими бойовиками. У листопаді 2017-го був одним з учасників акції проти забудови території Літнього театру. Після цього на нього було вчинено три напади. Третій з них стався пізно ввечері 24 травня 2018 р. Тоді на Стерненка напали двоє, в результаті одного з них (Івана Кузнєцова) Стерненко смертельно поранив (другий втік і зараз ховається десь за кордоном). Стерненко і його адвокати запевняють, що він діяв в порядку самозахисту, а значить, ніякого покарання не повинен понести. Слідство дотримується іншої версії - про умисне вбивство, за яке призначають від 7 до 15 років в'язниці.

Ту межу, яка відділяє самозахист від умисного вбивства, українське законодавство визначає дуже розпливчасто. Тобто воно настільки еластичне, що дозволяє або визнати особу невинною, або засадити її на термін до 15 років. І це тільки половина проблеми, тому що інша половина - це горезвісне телефонне право. Тобто вирішувати, який термін вибрати - 0 років, 7 або 15 - суддя буде, можливо, навіть не на свій розсуд, а з оглядкою на думку якоїсь важливої персони, яка йому подзвонить.

Інтерес Портнова

Варто відзначити, що 15 років - це не межа. Тому що сторона Кузнєцова, яка вважає його жертвою Стерненка, має намір вимагати ще більш жорсткої кваліфікації кримінального правопорушення, яка передбачає довічне тюремне ув'язнення. Про це заявив колишній заступник глави адміністрації Януковича Андрій Портнов, який проявляє у зв'язку з цією справою велику публічну активність. Допомагають йому розкручувати кампанію за "максимальне покарання" Стерненка такі персонажі, як Анатолій Шарій і нардепи з фракції "слуг народу" Олександр Дубінський і Максим Бужанський.

Сам Стерненко пов'язує з Портновим не тільки цю кампанію у медіа, але і взагалі саму спробу його посадити. Не можна виключати, що у Портнова дійсно довгі руки. І що у нього є свої люди і в СБУ, і в прокуратурі, і в судах, щоб довести справу до логічного кінця, тобто до посадки Стерненка.

Навіщо це потрібно Портнову та його спільникам, загалом-то зрозуміло. Та вони цього і не приховують. Вони отримають від цього глибоке задоволення - в різних сенсах цього слова. Ну і заодно покажуть всім активістам, "де їх місце".

Інтерес Банкової

Звичайно, ця версія є досить переконливою, але все ж вона викликає сумніви. Головне питання - а навіщо Банковій підігравати Портнову. Володимир Зеленський від посадки Стерненка не отримає ніяких політичних бонусів, одні лише іміджеві втрати з-за гучних і яскравих перфомансів, організованих активістами на захист Стерненка.

Якби на Банковій хотіли зам'яти цю справу, напевно, було б достатньо зателефонувати голові СБУ Івану Баканову і генпрокурору Ірині Венедиктовій. І все інше було б уже, як мовиться, справою техніки.

Правда, тут можна заперечити, що Банкова просто пустила цю ситуацію на самоплив. Мовляв, є набагато більш серйозні проблеми, які в нинішньому безладі залишаються не тільки без рішення, але навіть без уваги з боку Зе-влади.

Однак імідж - це якраз те, що турбує Зеленського в першу чергу. І якщо Банкова вперто робить вигляд, що не помічає наростаючу хвилю акцій на захист Стерненка, це дозволяє припустити якусь режисуру у всіх цих подій.

Можливо, хтось в Зе-владі (наприклад, той же Баканов) має важелі впливу на Стерненка. І зараз спеціально ліпить з Стерненка лідера або швидше символ протестів на випадок потреби саме в контрольованих протестах.

Така потреба виникає, наприклад, тоді, коли потрібно відвернути суспільну увагу від чогось більш важливого. То від арешту Петра Порошенка, то від подачі води в Крим, то від якоїсь серйозної зради по Донбасу. Та мало скільки всяких сюрпризів зараз готуються під шумок боротьби з пандемією коронавіруса та економічною кризою.

Можливий і більш системний підхід. Тобто для Стерненка можуть готувати роль або ватажка, або прапора майбутніх протестів проти всіх майбутніх зрад. Коротко кажучи, завдання полягає в тому, щоб люди прислухалися до закликів, що йдуть від Стерненка, а не від Порошенка або, скажімо, від "Руху опору капітуляції".

Якщо для Стерненка готують роль прапора протестів - що ж, тоді його все-таки посадять. А "від імені і за дорученням його" будуть виступати інші люди, про яких українці не будуть знати нічого окрім того, що це "команда Стерненка".

Якщо ж для Стерненка готують роль вождя - тоді його відпустять у самий кульмінаційний момент. Коли інтрига навколо справи Стерненка затягнеться в тугий вузол. І вся країна буде в нестямі чекати розв'язки. Тоді всі скажуть: влада відпустила Стерненка, бо побоялася, значить, він - єдиний, кого вона боїться, значить, за ним можна йти.

Звичайно, тут не можна дати 100%-ної гарантії, що все йде саме так. Але правдоподібність цієї версії тим вища, чим вища ймовірність того, що в Україні виникнуть серйозні приводи для масових протестів. І якщо влада серйозно готує зраду - то вона напевно думає і про те, як би взяти під контроль можливі протести.