"Контролювати СБУ повинні професіонали, а не аматори балагана". Експерти про новий закон про спецслужбу

"ДС" У проєкті закону йдеться про право СБУ ініціювати обмеження доступу до будь-якого веб-ресурсу, щоб "не допустити загострення суспільно-політичної ситуації". Чи можуть під це потрапити, скажімо, заклики вийти на протест або навіть публікація резонансного журналістського розслідування?

О.М. Поки що йде обговорення проєкту, і в даному випадку дискусія точиться навколо того, що СБУ хотіла б бачити в законі. З іншого боку, наші законодавці, правозахисні організації і зацікавлені держструктури намагаються утримати все це в законодавчому полі. Блокування сайту — конкретний дискусійний випадок. Чи може СБУ мати на це право, чи блокувати сайт може тільки суд? На нинішньому етапі обговорення є можливість досягти консенсусу в тому, що повноваження СБУ розширювати все-таки не будуть.

М.С. У відповідному пункті проєкту спочатку перераховуються причини, які можуть привести до "загострення суспільно-політичної ситуації", яка покликана не допустити СБУ — наприклад, теракт. Якщо враховувати світову практику боротьби з терактами і розвідувально-підривною діяльністю, спеціальних інформоперацій, то дійсно може бути обмеження доступу до сайтів. Так робиться в США, Франції і так далі, адже йдеться про зовнішню загрозу, з якою СБУ і повинна боротися. Внутрішнього аспекту я тут не бачу взагалі.

"ДС" Також СБУ хочуть дозволити відсторонювати від процесу виборів будь-які політичні сили або кандидатів, які балотуються в будь-які органи влади, на підставі подання в ЦВК, а не рішенням суду. Як спецслужба буде оцінювати, чи підпадають дії кандидата під "вчинення дій, спрямованих проти основ національної безпеки і миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку", адже порядку такої оцінки в документі немає?

О.М. Хотілося б вірити, що СБУ керується абсолютно здоровими міркуваннями про те, що потрібно отримати максимальні повноваження, які б дозволили їм виконувати покладені на спецслужбу функції, схожі з такими ж у відповідних західних структурах. Звичайно, апріорі не може бути надання незаконних повноважень СБУ, особливо невстановлених Конституцією.

М.С. Думаю, будь-яка партія зможе подати в суд і доводити, що це було зроблено неправильно. Тобто це нічим не відрізняється від випадку, коли ЦВК сама приймає рішення про відсторонення від виборів через правопорушення кандидата або партії. У нас дозволено все, що не заборонено, тобто СБУ і раніше могла відправляти такіподання в ЦВК, але тепер ця позиція посилена: у законопроєкті конкретно прописана терористична, розвідувально-диверсійна або підривна діяльність, що до цього не було раніше. Під час війни, в тому числі згаданих гібридних аспектів, внесення такого пункту в закон — це правильно, хоча спецслужба і раніше виявляла злочинців серед кандидатів на виборах і боролася з cепаратизмом.

"ДС" Депутати запропонували звільнити практично кожного другого співробітника СБУ, скоротивши чисельність складу з 30 тисяч чоловік до 17 тисяч. На чому взагалі ґрунтується така пропозиція?

О.М. Важко давати експертні оцінки цієї ініціативи через недостатню її аргументованість, тобто я для себе не знайшов відповіді або обгрунтування скорочення штату саме в такому розмірі. Функції у спецслужби в більшості залишаються ті ж, і виникає логічне запитання, як можна буде ефективно їх здійснювати, скоротивши штат мало не вдвічі. Порушуються базові принципи визначення чисельності, які повинні виходити з того, які функції, які людські ресурси потрібні. Можливо, ще буде якесь пояснення, але з урахуванням того, що скорочення чисельності відсувається в часі, велике питання, а чи буде воно, і цілком зрозуміло, що нинішнього керівництва це не торкнеться.

М.С. Чисельність особового складу СБУ формується не просто так. Штатний розклад формується виходячи із завдань і функціоналу. Якщо екстраполювати штатні розписи ЦРУ, ФБР на Україну, наприклад, то вийде дуже дивний результат і з бюджетом, і з чисельністю — ми ж насправді не знаємо, скільки людей і ресурсів потрібно для виконання тих чи інших завдань. Я вважаю, що цим повинні займатися компетентні фахівці, і вони ж повинні бути ініціаторами таких викладок, по-іншому просто не може бути.

"ДС" У документі пропонується створення парламентського комітету, який буде контролювати діяльність СБУ. Навіщо плодити сутності, адже відповідні функції є у комітета нацбезпеки?

О.М. Питання все ще дискусійне — немає єдиного розуміння, яким має бути цей контролюючий орган. Якщо в двох словах окреслити проблему, то: це повинен бути орган парламентського контролю, а люди, які в ньому будуть працюватимуть, повинні бути а) професіоналами, б) у них повинен бути доступ до чутливої інформації, держтаємниці. Знову-таки, в різних державах по-різному — де, на якому етапі цей контроль включається, будь то контроль за оперативною діяльністю, контроль за бюджетом або контроль за результатами діяльності. У різних моделях — різна ступінь доступу до чутливої інформації членів таких комісій. Наприклад, у Норвегії є спецкомісія при парламенті. Її члени — не депутати, а колишні авторитетні співробітники спецслужб, які прекрасно знають, що таке держтаємниця, і як з нею працювати.

На мій погляд, у даному законопроєкті не вистачає прямої норми про звіт голови СБУ, тобто його відповідальності перед парламентом. Тому що там прописано: він подає звіт, але не зобов'язаний представляти його особисто. Тобто раз на рік надав звіт Раді — беріть, читайте, і це не той контроль, який повинен бути з боку парламенту як основного органу влади в державі.

М.С. Думаю, тут слово "контроль" використовується невірно. Насправді в оригіналі — нагляд, oversight, який, звичайно, не має на меті управління структурою, а спрямований на недопущення зловживань, використання спецслужби незаконним способом і так далі, і в цьому плані нагляду багато не буває.

У чому особливість таких комітетів: була ідея створити ще і комітет з нагляду за розвідкою, крім комітету з безпеки і комітету з нагляду за контррозвідкою. Я не бачу в цьому нічого поганого, питання специфічні, і, наприклад, тих депутатів, яких допустять до контролю за розвідувальними органами, повинні перевіряти і спеціально готувати, тут не може бути балагана. Можна виходити з західного досвіду, де демократичний цивільний нагляд доведений до досконалості, і ввести кілька комітетів, як про це говорилося вище ,— невеликі, але з фахівцями, які будуть не допускати зловживання з боку СБУ та інших структур, і в той же час допомагати їм. Тут питання функціоналу та ефективності: якщо діючий комітет справляється — добре, я ж проти формальних рішень, але тут важливо забезпечити нагляд і законодавче забезпечення діяльності контррозвідки. До того ж силові органи не повинні бути "річчю в собі", вони повинні комунікувати з парламентом, обраним народом. Важливо і те, що в комітетах по розвідці і контррозвідці, крім представників правлячої партії, обов'язково повинна бути представлена і опозиція

"ДС" Відповідно до законопроєкту, на службу в СБУ не може бути прийнята особа, дружина, чоловік, діти, батьки, рідні брати і сестри якого мають громадянство держави-агресора, але нинішній голова СБУ, через підпадання під таку заборону, виступив проти нього. Як будуть вирішувати цю колізію?

О.М. Досить спірне питання, наскільки легітимно обмежувати права громадянина України, у якого є родичі в Росії, навіть близькі. Не думаю, що ця норма пройде, але в законопроєкті є те, що називається спецперевірками. Очевидно, що коли її проводять при наймі в СБУ, там і повинні визначати, наскільки факт наявності родичів в країні-агресора може вплинути на призначення. Це може бути рекомендаційна або додаткова перевірка, для таких речей вони і проводяться. А якщо говорити про Баканова, то в ході роботи над законопроєктом було кілька спроб прописати процедуру призначення окремо для голови служби, і окремо — для інших співробітників, що теж не зовсім правильно.

ВУцілому, законопроєкт досить складний, і позитив в тому, що до його обговорення залучені не тільки депутати, а й недержавні експерти, правозахисники. Умови для того, щоб він був якісним, є.

М.С. Те ж саме написано в уже прийнятому законі про розвідку, тобто ця норма вже реалізована в українському законодавстві. Ця норма закону має пряму дію: документ приймає Рада, і така особа не має права служити в СБУ, ось і все. Я вважаю, що коли порушується міжнародне право, коли є чітке визначення держави-агресора, то втрата родичів в СБУ громадянами Росії — те, що можна пережити. Нехай подають до суду на відновлення своїх близьких на службі — вони ж не нападали і не вбивали особисто на Донбасі. Думаю, що ця жорстка, але правильна норма, особливо в контексті того, що в законі йдеться про контррозвідувальні органи, які борються, в тому числі, з диверсантами.