Контроль над НАБУ та ДБР. Навіщо Зеленському "дивні" зміни до Конституції

Так, Зеленський запропонував депутатам законопроект "Про внесення змін до статей 76 і 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України і закріплення пропорційної виборчої системи)" та "Про внесення змін до статті 106 Конституції України (щодо закріплення повноважень президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України та директора Державного бюро розслідувань)".

І хоча тексти даних законопроектів ще не оприлюднені, але самі назви документів створюють певні підстави, щоб серйозно задуматися про їх цілі.

Отже, Зеленський пропонує закріпити в Конституції повноваження президента призначати і звільняти директорів НАБУ та ДБР. Притому що законом президенту вже надано таке право, а процедура більш ніж детально прописана у відповідних законах. Щоправда, роль президента у призначенні керівників зазначених слідчих органів досить серйозно урізана, кандидати на посади директорів НАБУ та ДБР повинні в обов'язковому порядку пройти конкурс, і тільки після цього президент виконує багато в чому церемоніальну роль при їх призначенні. Що ж стосується звільнення, відправити у відставку керівників НАБУ та ДБР можна виключно при наявності однієї з небагатьох прописаних у законі підстав і у президента практично немає можливості впливати на можливість відставки цих чиновників. Зрозуміло, так було зроблено спеціально, щоб забезпечити незалежність антикорупційного та слідчого органу.

Навіщо ж президенту вносити з цього приводу якісь правки до Конституції? Логічних відповідей на це питання може бути не багато. Перше і найпростіше пояснення - роль президента при призначенні і звільненні глав НАБУ та ДБР буде підвищена. Або він отримає право робити це одноосібно, або роль конкурсів буде помітно менше.

Схожа ситуація і з внесенням до Конституції пропорційної виборчої системи. Як відомо, Рада попереднього скликання в останній день своєї роботи проголосувала за Виборчий кодекс, в якому закріплена пропорційна система з відкритими списками. Таку систему у Зеленського явно не хотіли, наполягаючи перед достроковими парламентськими виборами на закритих списках і зменшення прохідного бар'єра. Яку саме пропорційну систему збирається закріплювати в Конституції Зеленський, поки неясно, але дублювати там те, що написано в новому Виборчому кодексі, особливого сенсу немає, як і дублювати чинний закон про вибори народних депутатів. Новий Виборчий кодекс, до речі, Зеленський поки не підписав. Можливо припустити, що у Зеленського знову-таки задумали закріпити зручну для себе пропорційну систему (чи то з закритими списками, то зі своєю версією відкритих списків) прямо в Конституції.

Але тут виникає ще одне питання - чи не простіше відразу вносити зміни в діючі закони, замість того, щоб влаштовувати складні і довгі гри з внесенням змін до Конституції. Можливо, такий важкий шлях у дві сесії потрібен Офісу Зеленського з двох причин. По-перше, голосування за зміни в Конституцію, причому за таким важливим для Зеленського питань, як його повноваження з призначення голів антикорупційних органів та виборчої системі, дозволить зібрати в парламенті не просто монобольшінство, яке і так є, а конституційна більшість, що відкриває нові широкі можливості для нової влади.

По-друге, розтягнуте у часі внесення змін до Конституції щодо тих питань, які можуть викликати широку громадську реакцію, дозволить цю реакцію деяким чином каналізувати. Адже перше голосування - ще далеко не остаточне, потім вердикт Конституційного суду, а потім голосування на наступній сесії. Так довго обурена громадськість не може бути обуреної.

Ну, і по-третє, у випадку змін до Конституції законодавство, яке буде конфліктувати з нею, можна буде автоматично прибрати рішенням Конституційного суду, не виносячи його в парламент. Остання теж може бути вигідно Офісу президента.