Без голови. Почалися ігрища навколо посади голови КСУ
У суботу, 18 березня, закінчився трирічний термін перебування на посаді голови Конституційного Суду України Юрія Бауліна. За законом про Конституційний Суд його голова обирається на спеціальному пленарному засіданні зі складу суддів КСУ лише на один трирічний строк таємним голосуванням. Баулін був обраний 18 березня 2014 р.
У понеділок, 20 березня, прес-служба КСУ повідомила, що 20 березня 2017 р. Баулін склав повноваження голови. З цього часу у відповідності з законом обов'язки голови КСУ виконує старший за віком суддя (до обрання голови в установленому законом порядку). Старшим за віком суддею КСУ є знову-таки Баулін. У його відсутність виконувати обов'язки голови суду буде Віктор Кривенко — старший за віком після Бауліна суддя КСУ. До речі, Кривенко вже не раз виконував обов'язки голови у відсутність Бауліна.
Однак більш важливо, хто замінить Бауліна на постійній основі. Згідно з регламентом КСУ голова суду обирається не пізніше двомісячного строку з дня, коли ця посада стала вакантною. Таким чином, вибори повинні відбутися не пізніше 18 травня 2017 р.
Згідно із законом для обрання необхідно отримати голоси більше половини конституційного складу суддів КСУ. За Конституцією має бути 18 суддів, по шість від президента, парламенту і з'їзду суддів. На даний момент є тільки 15 суддів. Повністю заповнена президентська квота, не вистачає двох суддів від парламенту і одного від з'їзду суддів. Щоб новий голова був обраний, за нього повинні віддати свої голоси не менше 10 із нинішніх 15 суддів КСУ. Через неоднорідність складу суду це дуже важке завдання.
З президентської квоти двоє суддів були призначені Віктором Ющенком в 2008 р., двоє — Януковичем в 2013 р., ще двоє — Петром Порошенком у січні 2016 р. Суддями від Порошенка стали відомі юристи Віктор Колесник (з 2004 р. був професором кафедри конституційного права України Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого в Харкові) і Володимир Мойсик (1995-2002 рр. був суддею Верховного Суду України, в 2002-2012 рр. — народним депутатом України).
З п'ятьох суддів, призначених з'їздом суддів, один (Кривенко) був обраний у листопаді 2015 р., решта четверо були обрані за Януковича (троє в 2010 р. і один у 2013-му).
Всі п'ятеро суддів КСУ, призначених у 2008-2010 рр., проголосували 30 вересня 2010 р. за рішення КСУ про скасування конституційної реформи, що дозволило Януковичу узурпувати владу. Це Юрій Баулін та Сергій Вдовиченко, яких призначив Ющенко, а також Михайло Гультай, Михайло Запорожець та Наталія Шаптала, яких призначив позачергової X з'їзд суддів 16 вересня 2010 р. Всіх цих п'ятьох суддів 24 лютого 2014 р., одразу після революції, Верховна Рада рекомендувала достроково звільнити, але це так і не було зроблено.
Четверо суддів, призначених за парламентською квотою, були обрані Верховною Радою 13 березня 2014 р. Їх кандидатури вніс тодішній голова Верховної Ради Олександр Турчинов. Він сказав, що "це дуже професійні юристи, які мають величезний досвід роботи саме в цьому напрямку, найважливішому напрямку для захисту Конституції нашої країни".
В цю четвірку увійшли Микола Мельник (2006-2011 рр. був радником і потім керівником служби тодішнього голови Верховного Суду України Василя Онопенка, з 2012 р. був науковим консультантом з правових питань Центру Разумкова), Сергій Сас (з 1994 р. був народним депутатом України), Сліденко Ігор (у 2006-2008 рр. завідував кафедрою міжнародного права та міжнародних відносин Міжнародного гуманітарного університету в Одесі, потім був доцентом кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Маріупольського державного гуманітарного університету, з 2010 р. працював головним консультантом відділу теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України) і Станіслав Шевчук (у 2000-2003 рр. був директором Центру порівняльного права та його правонаступника — Центру європейського та порівняльного права при Міністерстві юстиції України, в 2004-2009 роках — професором кафедри публічного права Міжнародного Соломонового університету, з 2009 р. професором кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету "Києво-Могилянська академія", також протягом 2009 р. і починаючи з 2012 р. був суддею Європейського суду з прав людини ad hoc від України).
Зрозуміло, що керівництву країни хотілося б, щоб на чолі КСУ став хтось із суддів, призначених вже після революції за ініціативою Турчинова або за рішенням Порошенко. Але четверо суддів від Турчинова плюс двоє від Порошенка - це лише шестеро. У них не вистачає чотирьох голосів.
З іншого боку, інші судді, навіть якщо вони раптом консолідуються, теж не зможуть обрати голову зі своїх рядів — у них для цього не вистачає одного голосу.
Цей відсутній голос може з'явитися, якщо з'їзд суддів заповнить вакантне місце за своєю квотою. Позачергової XIV з'їзд суддів, перший етап якого відбувся 14-15 березня 2017 р., не став розглядати це питання, відклавши його на другий етап, який пройде не раніше травня. Теоретично є ймовірність, що з'їзд суддів встигне обрати нового суддю КСУ до 18 травня або хоча б до 3 червня.
Дата 3 червня важлива тому, що цього дня закінчуються повноваження обох суддів КСУ, яких призначив Ющенко. Вони прийняли присягу 3 червня 2008 р. За законом суддя КСУ призначається строком на дев'ять років без права бути призначеним повторно. Як тільки Баулін та Вдовиченко позбудуться повноважень, Порошенко отримає право призначити двох нових суддів за президентською квотою. Якщо ще і парламент до того часу заповнить два вакантних місця за своєю квотою, то утворюється десятки суддів, яка буде володіти більшістю голосів у КСУ і, зокрема, зможе провести когось із свого складу на посаду голови.
Але для реалізації цього сценарію потрібно, щоб до 3 червня вибори голови КСУ не відбулися або завершилися безрезультатно. Як вже було сказано, теоретично є ймовірність, що з'їзд суддів встигне призначити нового суддю КСУ в травні. Але на практиці тут може виникнути перешкода у вигляді нового закону про КСУ. Відповідний законопроект визначений президентом як невідкладний, вже прийнятий у першому читанні 9 лютого 2017 р. і готовий до другого читання.
Згідно тексту, винесеного на друге читання, цей закон набере чинності через 30 днів після його опублікування. Якщо він вступить в силу до початку другого етапу XIV з'їзду суддів, то обрання судді КСУ від з'їзду суддів доведеться проводити вже відповідно до порядку, встановленого новим законом. А цей порядок передбачає відбір кандидатур суддів КСУ лише на конкурсних засадах, причому загальний строк конкурсу повинен скласти два місяці (місяць, прийом документів від кандидатів і місяць на вивчення документів та проведення співбесід).
Парламент і президент зможуть оголосити конкурси на вакансії по своїх квотах одночасно зі з'їздом суддів або навіть раніше за нього. В такому разі українці зможуть з захопленням спостерігати за змаганням претендентів у трьох конкурсах на п'ять вакантних місць у КСУ. І лише по завершенні цих конкурсів та заповненні всіх вакансій в КСУ настане черга обрання голови суду.
Зрозуміло, так повинно бути в ідеалі. Але, знаючи нинішні звичаї, не можна виключити, що все буде вирішено шляхом звичних договорняків, і тоді новий голова КСУ з'явиться ще до всяких конкурсів.
Як буде проводитись конкурсний відбір у КСУ
Згідно з проектом нового закону про Конституційному Суді України відбір кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсній основі здійснюють конкурсні комісії, які створюють президент, Верховна Рада і з'їзд суддів (а у період між з'їздами суддів, Рада суддів України).
Склад конкурсної комісії формується з числа юристів. До складу конкурсної комісії, утвореної Верховною Радою, входить щонайменше один представник від кожної депутатської фракції.
Конкурсна комісія протягом одного місяця з дня оголошення про початок конкурсу приймає заяви від осіб, які виявили намір зайняти посаду судді КСУ. Після закінчення строку приймання заяв комісія повинна оприлюднити автобіографії та мотиваційні листи кандидатів.
За результатами вивчення документів і відомостей, наданих кандидатами, та співбесіди з ними конкурсна комісія складає список кандидатів, рекомендованих на посаду судді Конституційного Суду. Список повинен містити кількість кандидатур, яке як мінімум втричі перевищує кількість вакансій.
Загальний термін проведення конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді КСУ, згідно з проектом закону, становить два місяці.
