Конституційна ляпас. Хто забирає у Зеленського контроль над НАБУ та ДБР
Законопроект №1014 "про закріплення повноважень президента створювати незалежні регуляторні органи, НАБУ, призначати на посади та звільняти з посад директора НАБУ і директора ДБР" був проголосований парламентом буквально в перші дні роботи ВР нового скликання. Цей документ містив лише два пункти, що відображені в його назві, які нова влада мала намір внести в Конституцію України.
Тоді ця ініціатива подавалася владою як переважно технічна. Мовляв, у чинних законах про ДБР і НАБУ вже прописано право президента призначати і звільняти керівників новостворених правоохоронних органів, але ст. 106 Конституції україни, яка містить перелік повноважень глави держави, таких пунктів немає, а значить, потрібно вирішити цю колізію. Правда, вже тоді було зрозуміло, що, окрім технічних функцій, законопроект покликаний розширити повноваження президента, однак мало хто міг припустити, що Конституційний суд наважиться піти проти бажання "народного президента" і заверне ці його пропозиції щодо зміни Основного Закону.
Але, як виявилося, більш ніж через три місяці судді Конституційного суду все ж зважилися "підрізати Зеленському крила" як мінімум у його спробі підкорити собі більшість правоохоронних органів країни. У рішенні, за яке, за інформацією ЗМІ, проголосували 13 суддів Конституційного суду з 16, тобто переважна більшість, зазначено, що "опосередковане підпорядкування НАБУ та ДБР президенту України через призначення і звільнення керівників створить загрозу незалежності цих органів, призведе до концентрації влади у президента України, його конкуренції з органами виконавчої влади, а отже, до нівелювання гарантій прав і свобод людини і громадянина", що не відповідає ст. 157 української Конституції, яка стверджує, що зміни в Основний Закон не можуть урізати права людини. Рішення КСУ є остаточним і не підлягають перегляду.
Таке рішення КСУ вкрай нетипово для української політичної традиції. Зазвичай Конституційний суд не йде проти президента, якщо той, звичайно, не "кульгава качка", досиживающая останні дні на Банковій. Зараз же судді не тільки відмовили найпопулярнішого в народі главі держави, який ще дуже далекий і від кінця свого терміну, і від катастрофічну втрату рейтингу, але і натякнули на спробу Зеленського узурпувати владу. А це означає, що у суддів були якісь дуже серйозні мотиви, вчинити саме так.
Не виключено, що судді порахували, що посилення контролю президента над НАБУ та ДБР може виявитися небезпечним і для них особисто, адже обидва ці органи мають повноваження розслідувати провадження проти суддів, у тому числі і таких високопоставлених, і вони просто перестрахувалися від можливого бажання глави держави влаштувати великі чистки в судах.
Крім того, судді могли бути мотивовані кимось достатньо могутнім і впливовим, хто не хоче, щоб Зеленський отримав повний контроль над НАБУ та ДБР. І тут в першу чергу спадає на думку екс-соратник Януковича Андрій Портнов, який є зараз союзником олігарха Ігоря Коломойського. У нього є і можливості впливати на суддів, а серед суддів КС достатньо тих, хто працював у судовій системі в той час, коли співробітник Адміністрації президента Януковича її курирував Портнов, і є всі мотиви не хотіти давати Зеленському контроль над НАБУ та ДБР. Втім, на позицію суддівського корпусу могли вплинути й інші люди, в тому числі і наші західні партнери, які дуже серйозно ставляться до боротьби з корупцією в Україні.
Як би те ні було, а правове рішення Конституційним судом прийнято, і воно може призвести до дуже серйозних наслідків для нинішньої української влади.
Перше, що потрібно констатувати, — у Зеленського більше немає абсолютного впливу на Конституційний суд. І у тих, чий вплив на цей орган виявилося більшим, ніж у президента, з'явилася можливість блокувати дуже багато рішень нинішньої влади. І в першу чергу щодо змін до Конституції, яких у Зеленського вже запланували чимало. У тому числі виникають сумніви в здатності влади провести зміни до Конституції щодо децентралізації, з допомогою яких пропрезидентська монобольшінство може отримати право перекроювати карту України на свій розсуд. Втім, у цьому питанні все буде залежати від того, хто саме і наскільки сильно може впливати на суддів КСУ.
По-друге, безпосередньо для НАБУ та ДБР це рішення Конституційного суду може мати дуже далекосяжні наслідки. Отже, КС підтвердив, що у президента не може бути повноважень призначати та звільняти директорів цих правоохоронних органів. При цьому в законах про НАБУ та ДБР такі повноваження президента прописані, а це означає, що з'являються вагомі правові підстави визнати закони, які регулюють роботу слідчих органів, неконституційними.
При цьому і в НАБУ, і в ГБР ситуація зараз, м'яко кажучи, непроста. Днями набуло законної сили рішення суду про визнання директора НАБУ Артема Ситника винним у вчинення адміністративного корупційного правопорушення, і його ім'я повинне бути внесене до реєстру корупціонерів. Тобто виходить, що головне антикорупційне відомство країни очолює людина, визнаний судом корупціонером. Це дає підстави багатьом вже зараз вимагати від Зеленського відправити Ситника у відставку, але рішення Конституційного суду ставить ситуацію навколо директора НАБУ з ніг на голову. Якщо президент вирішить, керуючись нормами закону про НАБУ, звільнити Ситника, то це рішення можна буде оскаржити на підставі того, що право президента звільняти керівника НАБУ неконституційно. Для цього достатньо подати відповідне подання в Конституційний суд і позов у суд першої інстанції, який отримає підстави призупинити дію указу президента про звільнення Ситника до відповідного рішення КСУ. Ну а якщо КСУ визнає неконституційність положень закону про НАБУ в частині норм призначення і звільнення його директора, то не залишиться взагалі ніякого правового механізму для відставки Ситника. Як мінімум до того моменту, поки не будуть внесені зміни в закон. Тобто корупціонер Ситник зможе залишатися на чолі НАБУ ще дуже довго.
Схожа ситуація і з директором ДБР Романом Трубою. Незадовго до рішення КСУ Верховна Рада проголосувала у другому читанні за закон про перезавантаження ДБР, згідно з яким повноваження Труби закінчуються одночасно з вступом цього закону в силу. Зеленський цей законопроект поки не підписав і після рішення КСУ за логікою мав би повернути його до парламенту з пропозицією привести цей документ у відповідність з Конституцією. Ну а якщо він його підпише, як і у випадку з НАБУ, є правові підстави оскаржити закон у Конституційному суді.
Таким чином, і Труба, чия відставка здавалася лише питанням найближчих днів, має тепер шанси залишитися на посаді досить довго. Останнє, до речі, вигідно в першу чергу Портнову, для якого Труба і ДБР стали своєрідним інструментом формування все нових і нових кримінальних проваджень проти екс-президента Петра Порошенка та здійснення свого впливу на державну політику.
Як би те ні було, але через рішення КСУ залежність НАБУ та ДБР від президентської гілки влади в будь-якому разі стане помітно менше, і поки що важко передбачити, хто саме перехопить вплив на ці органи. А це означає, що політична війна за НАБУ та ДБР розгориться з новою силою.
