• USD 41.9
  • EUR 43.5
  • GBP 52.4
Спецпроєкти

Конституційний Суд розпочав перевірку Харківських угод, які сприяли окупації Криму

Конституційний Суд відкрив провадження у справі про конституційність угоди між Україною та Росією 2010 року, що продовжила перебування Чорноморського флоту РФ на території України

Конституційний Суд України
Конституційний Суд України
Реклама на dsnews.ua

Про це йдеться у повідомленні Конституційного Суду, передає "ДС".

Рішення ухвалила друга колегія суддів Другого сенату 13 квітня. З поданням перевірити Харківські угоди 31 березня звернулися 49 народних депутатів від "Євросолідарності" та "Голосу". 

Вони наполягають, що Харківські угоди не відповідають частині 7 статті 17 Конституції України (на території України не допускається розташування іноземних військових баз). А також суперечать принципам національної безпеки, тож є підстави для визнання договору неконституційним.

Нагадаємо, Харківські угоди продовжили на 25 років перебування Чорноморського флоту рф на території України замість підготовки до його виведення з країни та штучно створили передумови для збільшення чисельності російських військ на території України, їхнього переоснащення й модернізації. Натомість ці угоди дозволили Росії мати достатньо ресурсів для окупації Криму у 2014 році, а в лютому 2022-го — для повномасштабного вторгнення.

За даними ДБР, унаслідок Харківських угод наприкінці 2013-го та на початку 2014 року у Криму перебували щонайменше 2917 представників морської піхоти, 152 бойові броньовані машини, 30 артилерійських систем калібру 100 мм та вище. Також слідчі зазначають, що Росія таємно модернізувала свою техніку, а українське керівництво на це не зважало. З відома Януковича на півострові було 37 тисяч російських солдатів, які загрожували суверенітету України.

Крім того, у підготовці Харківських угод підозрюють і колишніх міністрів оборони, юстиції та закордонних справ: Михайла Єжеля, Костянтина Грищенка та Олександра Лавриновича. Вони в міжнародному розшуку. За даними слідства, Єжель переховується в Білорусі, тож наразі неможлива його екстрадиція.

А щодо Лавриновича та Грищенка триває екстрадиційна процедура. Один із них, ймовірно, переховується на Кіпрі, а місце перебування іншого перевіряється.

Редактор: Віктор Костенко
    Реклама на dsnews.ua