Країна чудес Зеленського. Чому після 25 жовтня можуть знадобитися нові місцеві вибори

Районні ради, які будуть обрані в областях 25 жовтня, цілком можливо, так і не приступлять до роботи. Замість цього можуть бути призначені нові вибори. Це не якісь гіпотетичні плани, а цілком конкретне питання, відповідь на яке незабаром дасть Конституційний Суд України (КСУ).

Як "слуги народу" створили хаос на районних виборах

Суть в тому, що 20 жовтня в КСУ надійшло конституційне подання 49 народних депутатів щодо відповідності Конституції постанови Верховної Ради №807-IX "Про утворення і ліквідацію районів" від 17 липня 2020 р. Нагадаємо, що ця постанова розділила всю територію України, крім Києва і Севастополя, на 136 нових районів і ліквідувала всі 490 старих районів, які існували на той момент. Тією ж постановою парламент доручив Центрвиборчкому забезпечити проведення місцевих виборів з урахуванням нових районів, а також встановив, що вибори депутатів райрад в ліквідованих районах не проводяться і що повноваження депутатів старих райрад припиняються в день початку повноважень депутатів нових райрад.

Можна тільки дивуватися, як "слуги народу" примудрилися в одну постанову засунути два абсолютно різних питання — про новий районний поділ і про проведення місцевих виборів. Їм ніхто не заважав ще рік тому прийняти закон про новий адміністративно-територіальний устрій. Але вони дотягли до крайнього терміну. Гірше того, вони прийняли 15 липня постанову №795-IX про проведення 25 жовтня чергових місцевих виборів і лише через день, 17 липня, раптом прийняли постанову №807-IX, якою було переформатовано райони, і вимагали від ЦВК провести місцеві вибори з урахуванням нових районів.

Тепер, якщо КСУ визнає другу постанову неконституційною, то нові райради, обрані 25 жовтня, виявляться нелегітимними; новий районний поділ втратить силу і будуть відновлені старі райони; в цих старих районах будуть повноважні старі райради, поки не будуть проведені чергові вибори.

Як Зеленський провалив реформу районів

У конституційному поданні наводяться кричущі факти, як режим Володимира Зеленського зараз позбавляє всіх українців (крім хіба що киян) доступу до правосуддя. На сьогодні у Верховній Раді не зареєстровано жодного проєкту закону про ліквідацію та утворення судів у зв'язку зі зміною адміністративно-територіального устрою відповідно до постанови №807-IX. Тим самим, підкреслюють нардепи, закладена правова невизначеність щодо функціонування судової гілки влади і доступу громадян до правосуддя. Прийняття постанови призвело до того, що станом на сьогодні для пересічних громадян незрозуміло, в який суд звертатися.

Ситуація ускладнюється тим, що система органів прокуратури, попереднього слідства побудована відповідно до адміністративно-територіального устрою країни. При зміні територій районів необхідно узгодити всю систему правоохоронних органів для визначення їх підвідомчості і підсудності судів. Але всю цю роботу режим Зеленського провалив.

На чию сторону стане Конституційний Суд

Головний юридичний аргумент про неконституційність постанови №807-IX полягає в тому, що, згідно зі ст. 92 Конституції, територіальний устрій України визначається виключно законами України. І якщо хтось сумнівається, чи стосується це районів, то з цього приводу вже є рішення КСУ від 13 липня 2001 р., де роз'яснюється, що це положення Конституції "треба розуміти так, що питання територіального устрою України, зокрема визначення змісту цього поняття, правового статусу і видів адміністративно-територіальних одиниць, повноваження органів щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою України, є питаннями загальнодержавного значення і регулюються тільки законом". А не постановою.

До речі, Зеленський про це знав і спочатку хотів діяти через закони. З метою законодавчого врегулювання питань адміністративно-територіального устрою вже робилися спроби внести зміни до Конституції (законопроєкт Зеленського №2598 від 13 грудня 2019 р.) і прийняти відповідний закон (законопроєкт Кабміну №2804 від 24 січня 2020 р.). Однак ці законопроєкти, як підкреслюють нардепи, були невдалими через велику кількість зауважень до них під час їх підготовки до розгляду в парламенті, що призвело до відкликання цих проєктів суб'єктами законодавчої ініціативи.

Коротко кажучи, спочатку Зеленський хотів провести реформу правильно, по закону, а коли не вийшло, вирішив піти всупереч закону. І зараз доля цієї реформи в руках КСУ.

Ідея звернутися в КСУ народилася у "Батьківщини". Першими в списку 49 нардепів стоять Юлія Тимошенко і Сергій Власенко, вони ж уповноважені виступати від імені всіх підписантів. Взагалі ж серед 49 нардепів — 18 представників "Батьківщини", в тому числі віцеспікер Олена Кондратюк. Оскільки самотужки "Батьківщина" не могла обійтися, вона звернулася за підтримкою до інших фракцій і груп і отримала три підписи від групи "За майбутнє", потім дев'ять — від фракції "Європейської солідарності", потім три — від групи "Довіра" та 16 — від фракції ОПЗЖ.

У своєму конституційному поданні 49 нардепів констатують, що на 25 жовтня призначені місцеві вибори, і в зв'язку з цим просять КСУ "з метою мінімізації наслідків, які можуть бути нанесені" постановою №807-IX, визначити конституційне провадження з цього питання як невідкладне.

А Зеленський і "слуги народу" якраз увійшли в жорсткий клінч з суддями КСУ. Представник Зеленського в КСУ Федір Веніславський різко налаштував проти себе конституційних суддів, коли почав звинувачувати їх в упередженості на засіданнях КСУ 6 і 8 жовтня. Потім партія "Слуга народу" виступила із заявою про те, що КСУ "грубо порушує право президента України та Верховної Ради брати участь в конституційних процесах". А КСУ публічно назвав цю заяву "спробою підриву авторитету Конституційного Суду України".

У такій ситуації не буде сюрпризом, якщо КСУ погодиться з думкою 49 нардепів і визнає постанову №807-IX неконституційною. Схоже, бажання Зеленського і "слуг народу" діяти всупереч закону обходиться українцям усе дорожчою ціною.