Мадярська весна. Коли угорців Закарпаття почнуть позбавляти українського громадянства

Відносини Угорщини та України входять в круте піке на хвилі істерії Будапешта щодо закону про освіту. Угорщина, ймовірно, надихнувшись прикладом Каталонії, пішла на подальшу ескалацію, коли її зовнішньополітичне відомство повідомило Київ про проведення в Будапешті акції "Самовизначення для Закарпаття". Мukachevo.net пише, що організатором акції виступила, досить очікувано, угорська праворадикальна націоналістична партія "Йоббік" ("За кращу Угорщину").

Приводом праворадикали назвали п'ятирічна заборона на в'їзд в Україну депутату Крістіна Морваї і адвокату Томашу Гауді-Надь. А метою "Йоббік", звичайно ж, вибрав горезвісний закон. Партія стверджує, що, мовляв, закарпатські угорці стали заручниками ситуації і їм "заборонили навчатися рідною мовою, мислити та усвідомлювати себе угорцями". Знайомі лекала, правда? І "Йоббік" їм слід не перший рік, активізувавшись на тлі російської агресії в Україні. Український МЗС направив ноту протесту в МЗС Угорщини з вимогою заборонити заплановану в Будапешті акцію "Самовизначення для Закарпаття".

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін написав у своєму Twitter: "Угорське МЗС повідомило нашому посольству про акції 13.10 під гаслом "Самовизначення для Закарпаття". Це що, Будапешт підтримує сепаратизм? Негайно направили ноту протесту з вимогою заборонити цю провокацію! Впевнені, Угорщина і надалі буде поважати територіальну цілісність України".

Закарпатські "йоббики"

Ця партія, по-перше, підтримала анексію Криму і відправляла спостерігачів на "референдум". По-друге, закарпатські сепаратисти з русинів і угорців створили в ДНР батальйон "Легіон святого Іштвана", в честь першого короля Угорського королівства. Вони просували не тільки інтереси фейкових державних недообразований, а точніше, непорозумінь — "Новоросії" і "Малоросії", але і проекту закарпатської угорської автономії та подальшого її руху в напрямку власне Угорщини.

По-третє, "Йоббік" дуже й дуже політично і фінансово активна на Закарпатті, де налічується шість ключових угорських територіальних громад. І підтримка у партії в українському регіоні насправді чимала. У Береговому кілька років працювала цілодобово євродепутата Білі Ковача під виглядом благодійного фонду. Але після того як пан Ковач побував у статусі спостерігача на так званий "референдум" у Криму, прокуратура області у жовтні 2014 р. цей фонд-приймальню прикрила. А в наступному році Європарламент позбавив його депутатської недоторканності через звинувачення в шпигунській діяльності проти європейських інститутів на користь РФ.

У тому ж році, а точніше, 27 березня, його колега Крістіна Морваї в Європарламенті, фігурально висловлюючись, рвала на собі волосся з-за жахливого положення" закарпатських угорців. Вона гучно заявляла, що Україна займається їх дискримінацією. Зрозуміло, з якої причини депутат стала персоною нон грата в Україні. Як і вищезгаданий Гауді-Надь, який вже на сесії ПАРЄ в 2014 р. у футболці з написом "Крим належить Росії, а Закарпаття — Угорщини" аналогічно просував міф про пригноблених русинів і угорців, а потім і зовсім заявив, що "Закарпаття повинно повернутися в Угорщину".

Провокаційними заявами партія та інші бажаючі вирвати українських територій не обмежуються. Ще 26 років тому проводився референдум, на якому 200 тис. закарпатських угорців підтримали окрему автономію. З аналогічною ініціативою в 2016 р. виступали і в "Йоббік", запропонувавши створити Притиснянский район. Сепаратизм праворадикали підживлюють не тільки ідеологією, але й грошима. Допомогою школам, наприклад. Добру справу, з одного боку. А з іншого — ні, з огляду на кінцеву мету — стати ближче закарпатцям, ніж українська влада.

Підкуп паспортом

Причому банальним підкупом займаються не тільки ці маргінали, але і уряд Віктора Орбана, який представляє консервативно-правоцентристську партію "Фідес" ("Угорський громадянський союз"). Це головний конкурент "Йоббік" на батьківщині. Але при цьому мети їх збігаються. Так чому б не співпрацювати.

А в чому, власне, підкуп? Ще в 2010 р. в Угорщині були прийняті поправки до закону про громадянство, які спростили порядок надання громадянства етнічним угорцям в сусідніх країнах. Орбан також вважає, що в Україні місцевим угорцям можна і повинно мати подвійне громадянство, всупереч українському законодавству. Закон не закон, але за даними за минулий рік, близько 94 тис. закарпатських угорців спокусив паспорт сусідньої держави. А станом на початок 2017 р., як пише "Інформатор", резидентів Угорщини налічувалося вже 118 498. До того ж бонусом до громадянства є невелика фінансова допомога в євро, яку можна оцінити майже в 12 млн євро в рік на всіх закарпатців з угорським паспортом. Купивши етнічних угорців і тих, кому вдалося провернути аферу з отриманням паспорта, Будапешт отримує базис для забезпечення позитивного результату на референдумі. А від автономії на Закарпатті рукою подати до приєднання до Угорщини.

Ось і виходить, що угорське громадянство — це вже закладена міна, яка готова вибухнути. Позбавити його громадянства тобто, закарпатців Київ, звичайно, не може. Від угорського паспорта його власник позбавляється лише добровільно після звернення з письмовою заявою до президента Угорщини. Однак Україні по силам позбавити українського громадянства, а отже, і всіх пільг і прав. З цією метою, нагадаємо, президент Петро Порошенко 13 березня подав до Верховної Ради як невідкладний законопроект, який автоматично позбавляє українського паспорта власника громадянства іншої країни. Законопроект "Про внесення змін до Закону "Про громадянство України" №6175 був зареєстрований в Раді 15 березня. Але поки заморожений. Згідно сайту ВР 11 квітня його направили на доопрацювання. Орбан, до речі, тоді був просто в люті. Ну що ж, судячи з усього, як не прикро, пора знову витягти на світ цей проект і все-таки прийняти. Раз вже в Будапешті не готові до нормального діалогу без істерик.

Сепаратизм справа, зліва сепаратизм

Крім цього, уряду слід припиняти і взагалі не давати дозволу на акції, подібні до тієї, яку задумали провести радикали з "Йоббік" в Україні. Гіркий досвід вже є. Сепаратизм Україні прекрасно знайомий. Це і масові акції в Харкові і Одесі, почалися навесні 2014 р. Ну, і про досвід Криму, Донецька і Луганська взагалі згадувати не хочеться.

Загроза сепаратизму нікуди не поділася. І до проросійського додається угорський. Що примітно, формула Будапешта максимально схожа на російський modus operandi. Звичайно, не можна стверджувати, що Москва купила Будапешт, незважаючи на те, що лояльність Орбана по відношенню до Путіна не є секретом. Про кремлівських яйцях подібних гніздах по всій Європі в січні 2016 р. писала, наприклад, британська The Telegraph. Схоже, що Угорщина навчилася застосовувати механізми Кремля на практиці. Так чи інакше угорський сепаратизм на Закарпатті, як і завжди, грає на руку РФ, адже дестабілізує Україну.

Кого в Європі допекли угорці

Знову-таки цілком ймовірно, що праворадикали і консерватори Угорщини веде власну гру, ностальгуючи над картами, подібними наведеної нижче.

Конфлікт на ґрунті громадянства спостерігається не тільки між Києвом та Будапештом. В угорців непрості відносини практично з усіма сусідами, крім хіба що австрійців. У Румунії їм спокою не дає Трансільванія, яка до 1918 р. була частиною Австро-Угорщини. Але Тріанонський договір 1920 р. позбавив Угорське королівство 72% території і населення. В Румунії, здебільшого в Трансільванії, на сьогоднішній день проживає близько 700 тис. секеев (всього ж угорців у Румунії 1,2-1,5 млн). Вони використовуються Будапештом для просування ідеї автономії.

Раніше ректор Університету Клуж-Напока академік Іоан Аурел Поп розповів, що навесні 2017 р. кабінет Орбана створив спецвідділ Trianon-100, який зайнятий "антирумынской пропагандою" з нагоди 100-річчя румунської "окупації" Трансільванії. А в Румунії це річниця "Великого об'єднання", яка буде відзначатись в наступному році.

Зазіхають угорці і на території Словаччини, з якою у них стався збройний конфлікт у кінці березня 1939 р. Тоді Словаччина втратила смугу території по лінії Стакчин–Собранце. Вона повернулася Словаччини після закінчення Другої світової війни. А в 2010 р. після прийняття Будапештом вищезазначеного закону про спрощену процедуру надання громадянства, спалахнув новий конфлікт зі Словаччиною, де проживають 600 тис. угорців (майже 10% населення). Братислава розцінила це як загрозу нацбезпеці і відповіла законом, подібний якому Порошенко подав в Раду.

Ще одна "жертва" імперських амбіцій Угорщини — Сербія, де угорська нацменшина є другою этногруппой в країні (в 2011 р. 253 тис., або 3,5%). Там Будапешт насамперед цікавить Воєводіна. І також розганяє сепаратистські настрої, явно поспішаючи, адже, за деякими демографічними прогнозами, угорців Воєводини стрімко зникають з-за низького рівня народжуваності.

Ще можна згадати Словенію, а точніше, історичну область Прекмурье, яка після Першої світової Угорщини відійшла майбутньої Югославії — Королівства сербів, хорватів і словенців. У Словенії проживають близько 6 тис. угорців з 2 млн населення.

Тріанонський реваншизм

Як бачимо, кісткою в горлі адептів "Великої Угорщини" варто Тріанонський договір, укладений з країнами — переможницями у Першій світовій війні. Угорщина вже намагалася його переглянути під час Другої світової. Та ж Словаччина. Не вийшло. І зараз чітко проглядається намір здійснити другу спробу відібрати чужі землі, спираючись на діаспори.

Тільки от сама історія заперечує таку можливість. Дуже багато хто, хто прагнув повернутися до великої батьківщини, ставали вигнанцями. Наприклад, судетські німці, яких після Другої світової депортували, а область стала суто чеської. Або Східна Пруссія, звідки теж вигнали німців. Знайомий, до речі, цей досвід та Угорщини. Саме з Словаччини, нехай і не масштабно, але після Другої світової війни депортували угорців. Як скаржився 12 квітня 2013 р. тепер вже колишній віце-прем'єр і екс-глава МЗС Угорщини Тібор Наврачич, тоді вказали на двері 80 тис. угорців.

Сьогодні часи, звичайно, не ті, але навіщо, питається, моделювати подібні ситуації. Хоча Угорщина явно розраховує на успіх, при цьому хоче сховатися під спідницю Євросоюзу. Нинішній міністр закордонних справ Петер Сійярто 10 жовтня навіть пригрозив Києву санкціями від ЄС, якщо не буде відкликаний закон про освіту. Мабуть, Будапешт сподівається на те, що Брюссель своїх в образу не дасть: мовляв, "ху із" Україна, країна на схід від блоку, де йде війна. Але тільки цей член ЄС, якщо так можна висловитися, паршива вівця Євросоюзу. Ще не так давно угорцям теж погрожували санкціями за спроби прикрити Східно-європейський університет Джорджа Сороса. А ще раніше за те, що Будапешт став у позу з міграційними квотами і навіть провів референдум. Так що король-то голий. Статус члена ЄС дає ілюзію якогось переваги в суперечці з Україною, але не саме перевага. А спиратися лише на ілюзію загрожує неприємним сюрпризом.

Антивенгерская коаліція

За умови, що друга сторона, тобто Україна, буде діяти грамотно і швидко. Хороший старт вже є, коли МЗС України оперативно направив ноту протесту в угорське відомство, давши зрозуміти, що акція "Йоббік" розцінюється у Києві як підтримка Будапештом сепаратизму. А 11 жовтня МЗС на своїй сторінці в Facebook поінформував, що Він написав статтю в провідному угорському виданні Magyar Nemzet Online, в якій детально розвінчав всі міфи про горезвісний закон. На цьому українським дипломатам, звичайно, не можна зупинятися. Оскільки однією позиції Клімкіна буде недостатньо, а отже, фраза "Будапешт підтримує сепаратизм" повинна звучати на максимальній кількості різних майданчиків. Тим більше, що певний досвід успішної дипломатичної діяльності в Європі в України вже є. Підмогою ж виступлять аналогічні конфлікти Угорщини із Словаччиною, Румунією і т. д. Головне, остаточно переконати сусідів, що закон про освіту — не загроза для прав нацменшин, а потім збити де-факто антивенгерскую коаліцію.