Коли Ситник запрацює місце в списках партії "антикорупціонерів"
Багато хто вже й не пам'ятають, але, крім нинішнього нардепа, а раніше журналіста Сергія Лещенка, і пріснопам'ятного майора Миколи Мельниченка з його плівками, в Україні з завидною регулярністю з'являлися і інші викривачі корупційних схем влади. Наприклад, Олександр Єльяшкевич, двічі народний депутат, якого побили в Києві в лютому 2000 р. Він звинуватив у цьому Кучму. Сьогодні про Ельяшкевиче почуєш нечасто, у своїх інтерв'ю він вимагає притягти Кучму як "батька української корупції". А ще критикує нинішню владу.
В кінці 90-х років в парламенті діяло навіть ціле депутатське об'єднання антикорупціонерів "Антимафія" на чолі з Григорієм Омельченком і вже покійним Анатолієм Єрмаком. На їх рахунку багато викриттів тодішньої владної верхівки — від близького оточення Леоніда Кучми до Віктора Ющенка (у зв'язку з махінаціями банку "Україна"). Правда, жодному з цих потенційних справ хід так і не дали. Натомість звинувачення активно використовували політичні супротивники і Кучми, і Ющенка. Можна також згадати, що "бютівець" Омельченко фігурував при розкручуванні в 2009 р. педофільського скандалу, вигідного режиму Януковича. За що отримав по обличчю від колеги по фракції Руслана Богдана. В останні роки генерал Омельченко у боротьбі з корупцією не помічений. Мабуть, тому нецікавий власникам акцій політичних партій. Зараз настав час інших, більш медійно активних борців.
Саме в зайвому піарі часто звинувачують директора НАБУ Артема Ситника і голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницкого. З одного боку, в їхніх гучних заявах нічого незвичайного немає, у нас всі люди, наділені владою, причетні до створення ілюзії реформ в країні. Але до цих двом органам увагу суспільства набагато пильніше, тому і оцінки жорсткіше. У тому числі у багатьох виникають питання щодо заполітизованості НАБУ.
Наприклад, впадає в очі, що бюро досить активно працює по персоналіях, пов'язаним з "Народним фронтом". Що дає останнім можливість звинувачувати його у виконанні політичного замовлення проти соратників Арсенія Яценюка. А після початку розслідування можливих махінацій при реалізації проекту "Європейський вал" і проти самої екс-прем'єра. "Фронтовики" також проводять паралелі між антикорупційними справами, в яких фігурують відомі діячі партії, і потужною інформаційною кампанією проти НФ. У ній, судячи з нещодавно розкритої хакерами листуванні екс-співробітників "Інтера" з російським громадянством, задіяні і деякі народні депутати. Все це дозволяє спікерам "Народного фронту" стверджувати: проти партії Яценюка працюють, причому відразу по декількох напрямках. І вибудовувати вигідну для себе оборону: антикорупціонери і "агенти Кремля" діють спільно для усунення єдиною справжньою антиросійської сили. Реалізацію цієї захисної політтехнології повною мірою ми зможемо побачити в новому парламентському сезоні.
Активності "фронтовикам" явно додадуть і розслідування НАБУ стосовно Арсена Авакова, його сина Олександра і бізнес-партнера Ігоря Котвіцького. Нагадаємо, в липні детективи Артема Ситника отримали доступ до рахунків Котвіцького, підозрюваного у виведенні з України $40 млн. А днями Солом'янський суд Києва видав дозвіл слідчим Антикорупційного бюро на перевірку дзвінків міністра внутрішніх справ по справі про сумнівну закупівлю рюкзаків для МВС. Фірму-постачальника товарів пов'язують з сином Арсена Борисовича. Скандалу вже не один місяць, але саме тепер НАБУ домоглося права прослухати дзвінки.
Ймовірність того, що детективи почують там не тільки про рюкзаки, дуже висока. Експерти також вказують на небезпеку того, що деталі розмов раптом спливуть в ЗМІ. Показово, що паралельно з активністю НАБУ по Авакову відбувся інформаційний вкидання про його відставку. Міністр це спростував, але деякі аналітики запідозрили в бавовні початок інформаційної кампанії з витіснення глави МВС з займаного ним крісла.
Додатковим підтвердженням змовницької теорії стало ще одне розслідування НАБУ: там екс-керівництво Дергачівської РДА запідозрили в незаконному відчуженні земельної ділянки площею 18,15 га в інтересах АТ "Інвестор", яке пов'язують з родиною міністра. Це історія ще часів губернаторства Авакова в Харківській області. У 2011 р., при Януковичі, у нього вже були проблеми з цією ділянкою, і ось вони знову виникли. Поки реакції НФ на нову справу немає, але нескладно прогнозувати НАБУ знову нагадають, що гучні справи проти поплічників минулого режиму так активно не розслідуються.
До речі, в ЗМІ, які прийнято називати опозиційними, підводять до того, що джерело нападок на "фронтовиків" — пропрезидентська команда. Мовляв, так вони намагаються тримати Яценюка в узді. Забавно, що під час конфлікту НАБУ і Генпрокуратури ці ж ЗМІ стали на бік бюро, тому що воно в сварці з ГПУ, де керує креатура президента. Очевидна маніпуляція, мета якої показати, що в ешелонах влади війна на винищення.
Що треба для високого місця в списку? Розслідувати "корупцію" перших осіб держави, їх оточення і кожен день голосно розповідати, що цьому заважають. З того ж Авакову, наприклад. Посилення тиску на нього здатне запустити розвал і так хиткою коаліції. А там і до перевиборів рукою подати. Ситник на чолі передвиборчого списку партії антикорупціонерів при таких розкладах виглядав би для неї вигідно.
З корупцією треба боротися жорстко, але робити це потрібно так, щоб не підозрювали у вибірковості правосуддя та політичної заангажованості. Інакше ті ж набушники нічим не будуть відрізнятися від політиків, для яких антикорупційна риторика — прибутковий бізнес.
