Азаров би плакав. Податковий кодекс Гройсмана відсуває від бізнесу податкову
Уряд Володимира Гройсмана представило своє бачення змін у Податковому кодексі. "Це буде антикорупційний Податковий кодекс", — заявив прем'єр Володимир Гройсман. У законопроекті, за його словами, передбачено створення Єдиного реєстру ПДВ, передача відповідних баз даних Мінфіну, ліквідація податкової міліції. Передбачається, що тепер фіскали позбавлятися ресурсу для тиску на бізнес, ну і залишається тільки сподіватися, щоб цим ресурсом не скористалися в іншому місці. Втім, якщо судити по риториці, то головна задача, яку ставить перед собою уряд, — це створити комфортні умови для бізнесу і досягти значного прискорення економічного зростання.
Великі традиції
Щорічне переписування податкового законодавства — давня українська традиція, так робили завжди. Особливий шарм ця операція набула після прийняття в 2010 р. Податкового кодексу. Тоді він підносився владою як видає досягнення української економічної думки, втім, відразу ж викликав невдоволення і критику експертів всіх мастей і навіть сплеск протестної активності малого бізнесу, стався Податковий майдан. І хоча передбачалося, що кодекс принесе "стабільність" в оподаткування, цього не сталося, його тут же почали міняти.
І так кожен рік протягом всіх останніх шести років. Особливо варто відзначити ініціативу щодо злиття Податкової адміністрації і Митної служби Міністерство доходів і зборів. Втім, надій "гібридне" відомство не виправдало, а запрацювало немилозвучну назву "Минсдох" і після революції було ліквідовано.
При Януковичі в 2012 р. українців порадували ідеєю загального декларування доходів. Мовляв, як у цивілізованих країнах. Ясна річ, що ідея підтримки не знайшла, хоча вона в принципі правильна, якщо вже на те пішло — всі громадяни мають бути рівними, пропорційно доходам нести державне тягар. Не красти повинні не тільки чиновники, але і цілком звичайні борці з корупцією, а також і "маленькі українці". Втім, поговоривши про загальне декларування, ідею так і не встигли реалізувати, а потім прийшла революція і стало не до цього.
Що, втім, не заважало прем'єру Арсенію Яценюку внести свою лепту в переробку Податкового кодексу. Військовий збір і різке зниження Єдиного соціального внеску (ЄСВ) — це фірмовий почерк Арсенія Петровича. Тим не менш спроба використовувати ефект "кривої Лаффера" і збільшити бюджет Пенсійного фонду за рахунок зниження ставки ЄСВ не вдалася, але поки скасовувати нововведення не зважилися.
Чому образили фіскалів
На тлі таких бурхливих податкових ініціатив колишніх часів пропозиції Володимира Гройсмана виглядають досить скромно, але разом з тим принципово. Що здивувало, так це сам факт розмови про перетворення фіскальної служби з караючого органу держави в сервісну службу. "У нас так повелося, що підприємець завжди комусь винен", — зазначив прем'єр і пообіцяв, що тепер все буде по-іншому. Про такі речі розмови не було давно, інша справа, що з цього вийде, але поки, як кажуть, і на тому спасибі.
Що стосується ПДВ, то не перший рік тривають розмови про автоматичне відшкодування, періодично на цьому фронті бувають навіть певні успіхи, але потім все скочується до старих схем, коли відшкодовують потрібним людям, а інші колеги стоять в черзі довго і нудно. Ідея зробити реєстр публічним і відкритим, та ще й передати його з ведення Фіскальної служби в Мінфін хороша, але знову-таки виникає питання — як довго вона проживе? Так і буде реалізована взагалі, адже українські фіскали при будь-якій владі відрізняються дивовижними здібностями в частині відстоювання власних інтересів і навіть питання підпорядкування податкової служби Мінфіну (далі по вертикалі) прем'єру завжди майстерно саботували, залишаючись де-факто в подвійному підпорядкуванні — президенту і прем'єру.
Послаблення малому бізнесу у вигляді запропонованих п'ятирічних канікул виглядають привабливо, особливо якщо не згадувати, що обіцянка це програмного набору видатного діяча Донецького краю, нудиться нині чи то в Москві, чи то в Ростові, а саме Віктора Януковича.
Крім того, не зовсім зрозуміло, чому саме потрібен мораторій на перевірки, а не нормальна організація роботи фіскальної служби, коли перевіряють не всіх підряд і не за принципом малий чи великий, а тих, хто не вселяє довіри або намагається дурити.
Втім, це ризикований шлях, бо як непросто знайти підприємця, який вселяє довіру українського фіскалу. Резюмуючи варто відзначити, що невеликі і цілком раціональні зміни Податкового кодексу повинні піти на користь українському бізнес-клімату.
