Князєв замість Данішевської. Хто кого переміг у боротьбі за Верховний Суд
Очікується, що Банкова й надалі перекладатиме провину за гальмування судової реформи на Верховний Суд та Раду суддів, замість того, щоб врахувати їхні пропозиції
Наприкінці минулого тижня Верховний Суд обрав собі нового голову, а Рада суддів України обрала чотирьох кандидатів у члени Етичної ради при Вищій раді правосуддя. Від цих людей залежатиме як перебіг судової реформи, так і подальші відносини між суддівським корпусом та Офісом президента.
Чого чекати від нового голови Верховного Суду
У нинішнього голови Верховного Суду Валентини Данішевської чотирирічний термін повноважень спливає 30 листопада. Теоретично вона могла б балотуватися на другий термін, але практично це не мало б сенсу, бо у березні наступного року їй виповнюється 65 років (граничний вік для зайняття посади судді). Тому ще 8 жовтня пленум Верховного Суду вирішив зібратися 22 жовтня, щоб обрати нового голову, який вступить на посаду 1 листопада. За дні, що залишилися до цієї дати, Данішевська має встигнути передати своєму наступнику всі справи.
Для обрання нового голови він мав отримати підтримку більшості зі 180 верховних суддів, тобто не менше ніж 91 голос. На засіданні 22 жовтня зареєструвалися 169 суддів. Звучали побоювання, що не буде обрано нікого, проте пленум пройшов успішно. Новим головою ВС терміном на чотири роки було обрано суддю Касаційного адміністративного суду Всеволода Князєва, який вже майже чотири роки (з 12 грудня 2017 р.) обіймає посаду секретаря Великої палати Верховного Суду. Він отримав 98 голосів. У нього було два суперники: секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Володимир Погребняк (отримав 49 голосів) та суддя Касаційного цивільного суду Олег Ткачук (сім голосів). Проти всіх проголосували дев'ять суддів, один суддя відмовився отримувати бюлетень, п'ять бюлетенів визнано недійсними.
Перш ніж говорити про переможця, скажемо про його головного суперника. Кандидатуру Погребняка висунули його колеги з Касаційного господарського суду Ніна Ткаченко та Сергій Жуков. На підтримку виступив також і сам голова Касаційного господарського суду, заступник голови Верховного Суду Богдан Львов. Нагадаємо, що у складі ВС діють чотири касаційні суди: адміністративний, господарський, кримінальний та цивільний. Серед них саме господарський розглядає суперечки, у яких бере участь великий бізнес. Злі язики пов'язують Богдана Львова з Ігорем Коломойським, а через нього і з Офісом президента. Напевно, саме тому кандидатуру Погребняка називали зручною для Банкової.
Що ж до Всеволода Князєва, то його кандидатуру висунув голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович. Утім, на посаді секретаря Великої палати Князєв налагодив взаємодію з усіма чотирма касаційними судами у складі ВС. Він у курсі всіх найбільш резонансних справ, які потрапляють до Верховного Суду, і чудово знає всі підкилимні та закулісні ігри.
Напередодні виборів Князєв дав інтерв'ю "Судово-юридичній газеті", в якому пообіцяв відстоювати незалежність Верховного Суду. Причому незалежність саме від керівництва держави. "Слухняний суддя — найбільша біда для держави. Такий суддя служить не закону, а носію влади. Як тільки той втрачає владу, суддя починає слухатися іншої особи або носія титулу. Тому тільки сильний і незалежний суддя є гарантом верховенства права в державі", — заявив він.
Себе Князєв позиціонує як виразника спільної думки верховних суддів. "Зараз мені здається, що судді Верховного Суду є згуртованими та стійкими у питаннях відстоювання власної незалежності, захищаючи тим самим для себе можливість працювати чесно і, як результат, забезпечуючи право громадян на справедливий суд, — наголосив він. — На мою думку, головне завдання, що зараз стоїть перед Верховним Судом, — це створити сильну та незалежну судову систему, і якщо уникнути політичного чинника у діяльності Верховного Суду неможливо, то ми маємо налагодити нормальну комунікацію з владою, але не на умовах цапа-відбувайла, а на умовах сильного та незалежного. гравця, на якого повинні зважати при прийнятті відповідних владних рішень".
Пристрасті навколо Етичної ради
Звичайно, це пафосні слова, але вже найближчим часом вони пройдуть перевірку практикою. Нагадаємо, що на попередньому засіданні 8 жовтня пленум Верховного Суду на прохання Ради суддів України звернувся до Конституційного суду України про неконституційність Етичної ради при Вищій раді правосуддя.
Тобто Верховний Суд разом із Радою суддів зараз перебувають у стані конфлікту з Офісом президента. З боку Банкової звучать звинувачення, що Верховний Суд та Рада суддів, мовляв, зривають судову реформу. І питання у тому, як Князєв упорається з цією проблемою.
Рада суддів уже зробила важливий хід у цій грі. 23 жовтня вона обрала чотирьох кандидатів у члени Етичної ради при Вищій раді правосуддя (ВРП). На засіданні були присутні 30 членів Ради суддів. За підсумками голосування було сформовано рейтинговий список кандидатів, які отримали більш як половину голосів: суддя Касаційного кримінального суду Лев Кишакевич (26 голосів); суддя Київського апеляційного суду Юрій Трясун (24 голоси); суддя Східного апеляційного господарського суду у відставці Володимир Сіверін (20 голосів); суддя Касаційного адміністративного суду Тетяна Чумаченко (17 голосів).
Тут головне в самому факті, що Рада суддів виконала свій обов'язок — обрала кандидатів. За законом про ВРП, Етична рада складається із шести членів: три від Ради суддів та три від міжнародних організацій. Призначити склад Етичної ради має голова ВРП, проте наразі голови немає, є лише в. о. голови Олексій Маловацький. У законі про ВРП записано, що якщо голова ВРП не призначить членів Етичної ради у п'ятиденний термін після отримання списків рекомендованих кандидатів, троє перших кандидатів зі списку Ради суддів України та списку міжнародних та іноземних організацій вважаються призначеними.
Отже, очікується, що найближчим часом Етична рада таки запрацює. Її функція — сприяння органам, які обирають та призначають членів ВРП у встановленні відповідності кандидатів критеріям професійної етики та доброчесності.
Але водночас залишається висіти дамокловим мечем над Етичною радою звернення Верховного Суду до КСУ. Банкова має два способи уникнути визнання Етичної ради неконституційною. Перший – застосувати всі можливі важелі тиску на КСУ. Другий — внести до закону про ВРП правки, що запропоновані Радою суддів та Верховним Судом. І тоді конституційним суддям нічого не доведеться розглядати.
Князєв наголошує, що необхідні також інші правки до закону про ВРП, оскільки існує небезпека зупинення роботи цього органу на невизначений термін. "У цьому аспекті найболючішим є питання затягування з формуванням Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а це стане результатом зупинення діяльності ВРП. З огляду на кадровий голод у судах першої і особливо апеляційної інстанції це неприпустимо. ВККС не працює майже два роки і навіть за умови своєчасного формування нового складу ВРП передбачувано не запрацює раніше червня 2022 р. За цей час звільняться ще більше суддів, у деяких апеляційних та місцевих судах просто не буде кому розглядати справи — як кримінальні, так і, наприклад, справи про стягнення аліментів або відшкодування шкоди здоров'ю. Верховний Суд тут був завжди конструктивним і запропонував точкові зміни до ухваленого закону, які б дозволили уникнути цієї ситуації. Але поки що ці пропозиції не розглянуті парламентом".
Очікується, що Банкова й надалі перекладатиме провину за гальмування судової реформи на Верховний Суд та Раду суддів, замість того, щоб врахувати їхні пропозиції. Яку позицію займе Князєв? Схоже, він буде у своїх заявах рішучий і радикальний настільки, наскільки до цього буде готова більшість верховних суддів.