Клеймо піратства. Чому Росії доводиться пиляти "віджаті" в Криму українські кораблі
Процес формування Військово-морських сил можна впевнено назвати одним з найтяжчих випробувань для України на шляху створення власних Збройних сил. Це пов'язано насамперед з особливим ставленням керівництва Російської Федерації до Севастополя як такого і Чорноморського флоту в цілому.
В результаті кримських подій український флот позбувся 51 корабля, під українським прапором залишилися тільки 10 кораблів і допоміжних суден, включаючи флагман "Гетьман Сагайдачний". Що стосується особового складу, то тільки чверть особового складу залишилася вірною присяги, а інші перейшли на службу в Збройні сили Росії. Україна втратила ключові військово-морські бази та інфраструктуру для базування флоту.
Спочатку всі кораблі були включені до складу російського флоту, однак пізніше через Білорусь розпочалися переговори, в результаті яких російська сторона погодилася повернути кораблі. Вже 11 квітня Україна отримала назад ракетний катер "Прилуки" і танкер "Фастів". До 3 червня були повернуті 35 кораблів (з яких бойових тільки два, решта - катери і судна постачання), після чого Росія припинила цей процес, пояснюючи свою позицію активізацією української армії на Донбасі. У Криму залишилися вісім сучасних кораблів:
- великий десантний корабель ВДК "Костянтин Ольшанський";
- ракетний катер (корвет) "Придніпров'я";
- малий протичовновий корабель (корвет) "Луцьк";
- малий протичовновий корабель (корвет) "Тернопіль";
- малий протичовновий корабель (корвет) "Хмельницький";
- тральщик "Чернігів" (командир тральщика капітан третього рангу Борис Палій приніс військову присягу Російської Федерації, внаслідок чого військовий прокурор Одеського гарнізону порушив кримінальну справу стосовно Палія за дезертирство);
- тральщик "Черкаси" (колишня команда тральщика нині є командою буксиру "Корець");
- корабель управління "Славутич".
Їх доля здебільшого сумна. Офіційно включити їх у склад Чорноморського флоту Росії не зважилися. Тому їх чекала або розбирання на запчастини, або "постановка на тривале зберігання".
Так, основні вузли "Тернополя" пішли на ремонт протичовнового корабля "Єйськ" 68-ї бригади кораблів охорони водного району Чорноморського флоту Росії, який здійснювався на севастопольському 13-му судноремонтному заводі".
У жовтні 2014 р. ВДК "Костянтин Ольшанський" був переведений на стоянку в Севастопольську бухту.
Цей корабель був однією з найсучасніших бойових одиниць ВМСУ. Він був закладений і побудований в 1985 р. в польському Гданську і призначається для десантування морської піхоти, танків та іншої бойової техніки на непідготовлені приморські плацдарми. Він може висаджувати на узбережжі до батальйону морської піхоти з десятком плаваючих танків і БТР. Висадка десанту здійснюється за допомогою носового десантного пристрою, що складається з носових воріт і апарелі.
Для підтримки десанту "Ольшанський" озброєний двома пусковими установками залпового вогню МС-73 "Гроза", здатними вести вогонь на дальність 21 км, і двома 57-мм знаряддями АК-725 з дистанційним наведенням.
"Костянтин Ольшанський" не раз використовувався в гуманітарних операціях з евакуації біженців із зон бойових дій та міжетнічних конфліктів. У 1993-1994 рр. він вивіз близько 4000 біженців із зони грузино-абхазького конфлікту, а в 2011 р. евакуював українців з Лівії.
У листопаді 2015 р. на ньому навіть почалися ремонтно-відновлювальні та фарбувальні роботи. Передбачалося використовувати його в "сирійському експресі" для перекидання вантажів для російського корпусу в Сирії. Однак після консультацій з фахівцями в міжнародному морському праві від цієї затії відмовилися - навряд чи Туреччина могла гарантувати його безпечний прохід через Босфор.
Крім того, за міжнародним законодавством, ці кораблі вважаються викраденими, захопленими піратами.
Так, у Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права зазначається, що "у відкритому морі або в будь-якому іншому місці поза юрисдикцією якої б то не було держави будь-яка держава може захопити піратське судно або піратський літальний апарат або судно або літальний апарат, захоплені допомогою піратських дій і знаходяться під владою піратів, заарештувати знаходяться на цьому судні або літальному апараті осіб і захопити знаходиться на ньому майно".
Станом на початок 2017 р. "Костянтин Ольшанський" знаходився "в режимі зберігання" - на ньому розміщено екіпаж скороченого складу, необхідний для забезпечення життєдіяльності корабля.
Не зовсім зрозуміла доля інших "одиниць". Так, за деякими даними, корабель управління "Славутич" все-таки був включений в 30-ю дивізію надводних кораблів, що складається з найбільших одиниць Чорноморського флоту, серед яких, зокрема, його флагман — ракетний крейсер "Москва".
Що стосується озвучених планів повернення суден з Криму. Ще в 2014-2015 рр. наше командування розраховувало на благополучний результат. Однак у 2016 р. прийшло розуміння, що після двох років простою у рейду краще їх не отримувати: довелося б витрачати великі кошти на відновлення технічної готовності.
З 2015 р. ведуться розмови про одержання Україною військової допомоги з боку країн НАТО у вигляді колишніх у вживанні кораблів, хоча б і радянської споруди. Однак ці плани постійно розбиваються об небажання Заходу допомагати нашій країні смертельним озброєнням. Так, в січні 2015 р. США за програмою матеріально-технічної допомоги передали ВМСУ п'ять швидкохідних надувних моторних човнів типу Willard Sea Force 730 і Sea Force 11M. Та й зараз командувач ВМСУ веде мову лише про можливу передачу нам тральщика, що цілком вкладається в концепцію передачі тільки оборонного озброєння.
Таким чином, можна говорити про те, що всі колишні кораблі українського флоту, захоплені Росією, на сьогодні фактично є іржаві корита, позиватися за що з Москвою навряд чи варто. І їхня доля - бути розібраними на запчастини, а згодом і порізаними на метал.
