Китайська зброя для Росії. Чи зуміє Байден зруйнувати змову Путіна та Сі

Потрійний сюжет

Китай вирішив втрутитися у російсько-українську війну. Причому втрутитися на боці Росії. Це легко побачити кожному, хто слідкує за потоком новин. В один вузол сплелися три сюжетні лінії: китайський "мирний план", можливі поставки до Росії китайських озброєнь та очікувані візити до Пекіна європейських лідерів.

Суть "мирного плану" Сі Цзіньпіна двома словами — заморозити війну. Спочатку "припинення бойових дій" і потім "відновлення мирних переговорів". Це саме те, що потрібне Путіну. Щоб Україна не змогла відвоювати свої території, окуповані Росією.

Про цей план, оприлюднений 24 лютого, вже встигли недобре висловитися президент США Джо Байден, канцлер Німеччини Олаф Шольц, генсек НАТО Єнс Столтенберг. Але в Пекіні складали цей документ і піарили його на глобальному рівні, мабуть, не для того, щоб наші західні союзники зневажливо відмахнулися.

Схоже, шантаж постачанням до Росії китайських озброєнь знадобився насамперед із тією метою, щоб змусити Захід шанобливіше поставитися до "мирного плану" Піднебесної. І не виключено, що цей шантаж уже частково вдався.

Принаймні президент Франції Еммануель Макрон 25 лютого, наступного дня після появи китайського плану, заявив, що "той факт, що Китай відданий мирним зусиллям, досить хороший". Він підтвердив, що відвідає Пекін на початку квітня. "Китай має сьогодні допомогти нам чинити тиск на Росію", — заявив Макрон і закликав Пекін "не постачати жодну зброю до Росії".

26 лютого англомовний рупор китайської пропаганди Global Times опублікував статтю "Багато європейських лідерів відвідають Китай, щоб знайти "спільний ґрунт" для "української кризи". Там йдеться про те, що не лише Макрон поспішає до Пекіна, але й президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Шарль Мішель можуть відвідати Китай у першій половині 2023 року. "Підготовка до цього вже ведеться, — повідомив виданню посол Китаю в ЄС Фу Конг. — Очікується, що незабаром Китай та ЄС розпочнуть часті взаємні візити на високому рівні". І тут же дано пропагандистський коментар: "Ця позитивна тенденція зростання обмінів на найвищому рівні між Китаєм та Європою показує, що Європа не хоче бачити затяжний російсько-український конфлікт, оскільки він послаблює економіку та конкурентоспроможність ЄС", — сказав Ван Івей, директор Інституту міжнародних відносин у Китайському університеті Женьмінь.

А закінчується стаття формулюванням цілком чітких та конкретних планів Китаю: спільно з Францією чи ЄС знайти "розв'язок української кризи". "Якщо цей розв'язок буде запропоновано Китаєм і Францією або Китаєм і Європою разом, воно, швидше за все, буде прийнято відповідними сторонами", — запевняє директор департаменту європейських досліджень Китайського інституту міжнародних досліджень Цуй Хунцзянь.

Артилерійський шантаж

Ключове питання тут, звісно, як далеко готовий зайти Китай у своєму шантажі. У російських соцмережах зараз бурхливо обговорюють "сенсацію", вкинуту ізраїльським українофобом Яковом Кедмі. 25 лютого Кедмі потрапив під санкції ЄС як прокремлівський пропагандист. І вже наступного ранку він приготував "новину" про те, що якийсь "військовий аналітик" Чжу Шуфанг повідомив, що нібито "з найбільшого сховища резервів армії КНР у провінції Сіньцзян (неподалік кордону РФ) почали розконсервувати і приводити в бойовий стан багато артилерійської техніки". На підтвердження наведено скрін з якогось китайськомовного сайту за 20 лютого. "Новина" Кедмі не має посилання на джерело, тобто перевірити її неможливо, проте її вже вкинули в український медіапростір російські "експерти" типу Станіслава Бєлковського.

Мабуть, у Кремлі хочуть видати бажане за дійсне. Мовляв, Сі Цзіньпін уже готує гаубиці та РСЗВ для відправки на допомогу Путіну. Але зараз це малоймовірно. Більш правдоподібно, що Пекін використовує цю гіпотетичну загрозу, щоб перевірити гіпотетичну реакцію Вашингтона. Зі свого боку, Вашингтон намагається поламати цю гру і застерігає Пекін (як публічно, так і іншими каналами), що відповідь обов'язково буде.

"Нові розвіддані припускають, що Китай розглядає можливість відправки артилерії та боєприпасів до Росії, за словами трьох офіційних осіб США, знайомих із цим питанням", — повідомив 26 лютого телеканал NBC News. Ще тижнем раніше про таку можливість заявив держсекретар США Ентоні Блінкен за підсумками зустрічі з головою китайської дипломатії Ван І на полях Мюнхенської конференції. "Ми дуже стурбовані тим, що Китай розглядає можливість надання смертоносної підтримки Росії в її агресії проти України, і я ясно дав зрозуміти, що це матиме серйозні наслідки в наших відносинах", — сказав Блінкен, наголосивши, що це "те, чим президент Байден кілька разів ділився безпосередньо із президентом Сі".

25 лютого директор ЦРУ Вільям Бернс в інтерв'ю CBS News підтвердив, що влада Китаю розглядає можливість надання Росії летальної зброї для війни проти України. "Ми не бачимо, що остаточне рішення вже ухвалене, і не бачимо доказів фактичних постачань летального озброєння. Саме тому Блінкен і президент чітко виступили з поясненнями щодо наслідків такого кроку", — заявив Бернс.

Контраргументи Байдена

Звісно, всім цікаво, чим може відповісти Байден. 24 лютого його про це так і запитали: "Якщо Китай почне озброювати Росію в Україні, що ви робитимете?" Байден відповів, що він не має наміру оголошувати про це заздалегідь. Але він все ж таки натякнув, якою може бути економічна відповідь Сі Цзіньпіну.

"Влітку я мав довгу розмову з Сі про це. І я сказав: "Послухайте, це не погроза. Це просто повідомлення. Коли європейці та американці побачили, що відбувається в Росії, знаєте що трапилося? Пішли шістсот корпорацій". Я сказав: "Ви сказали мені, що майбутнє Китаю залежить від інвестицій західного світу. І це важливо". Я сказав: "Я просто стежитиму за цим". Доказів того, що він це зробив, поки що немає".

Того ж ранку Блінкен в інтерв'ю телепрограмі CBS Mornings розповів: "Існує безліч можливих санкцій. Я не хочу вдаватися до подробиць. Але ми сказали їм дуже прямо, у тому числі на зустрічі, яку я провів з Ван І в Мюнхені минулого тижня, що це буде серйозною проблемою у наших відносинах".

Варто врахувати також внутрішньополітичну ситуацію у США. Більшість американців вважають саме Китай, а не Росію, головною військовою загрозою. Причому особливо сильно це проявляється у настроях виборців, які симпатизують республіканцям та незалежним кандидатам. Тому, якщо Байден покаже беззубість щодо Сі Цзіньпіна, то зробить подарунок своїм конкурентам.

Зважаючи на це, сумнівно, щоб Пекін захотів перевіряти швидкість і силу реакції Вашингтона. Якщо тільки Сі Цзіньпіну не захочеться погратись у глобальну економічну війну із своїх внутрішньополітичних міркувань. Відомо, що у Китаї поглиблюються проблеми та протиріччя. Але все ж таки поки що вони не досягли тієї стадії, коли єдиний вихід — глобальний конфлікт.

Проте це не виключає небезпеку якихось поступок Пекіну з боку Заходу за рахунок наших інтересів. Першою такою поступкою може стати сам факт обговорення з Китаєм якихось планів за нашою спиною. За цією поступкою може бути друга — обіцянка "тиснути на Київ" в обмін на обіцянку Сі Цзіньпіна "тиснути на Путіна".

І це є серйозним викликом для нашої дипломатії.