Строгий нейтралітет. Чому "Народний фронт" вирішив просто не заважати Порошенко і Тимошенко
Віце-прем'єр і член політради "Народного фронту" В'ячеслав Кириленко висловив думку, що партії потрібно було відкрито підтримати чинного президента, замість того щоб робити заявку на парламентські вибори. Його пост в "Твіттері" розійшовся досить швидко — безліч перепостів з'явилося буквально через кілька годин після з'їзду партії та оголошення її голови Арсенія Яценюка про взяття курсу на активну підготовку до парламентських перегонах. "Не поділяю рішення "Народного фронту", що головне завдання зараз — підготовка до парламентських виборів. Головне завдання зараз — щоб українські сили виграли президентські вибори і забезпечили незворотність українського курсу", — написав Кириленко.
Виглядає так, що в "Народному фронті" є тріщина. І щоб вона не переросла в розкол, з'їзд ухвалив саме таке половинчасте рішення. З одного боку, НФ ніби як не став заважати Петру Порошенку висуненням на "патріотичному полі" Арсенія Яценюка, за що гарант Конституції повинен бути дуже вдячний своїм партнерам по коаліції. Однак цей презент для президента все ж таки не має високої ціни — так, дійсно, Яценюк був би ідеологічним конкурентом для Петра Олексійовича, але рейтинг лідера НФ, який взагалі ще кілька місяців тому зовсім не світився після відставки з прем'єрів, навряд чи міг би налякати Банкову. Проблема з висуненням Яценюка була б в іншому — його офіційні президентські амбіції фактично, а там, можливо, і формально, ставили хрест на коаліції в парламенті і уряді і означали б початок війни між Порошенком і Яценюком, а також між БПП і НФ. І сказати точно, хто б у цій війні постраждав більше, не можна. Але те, що "Народний фронт" не вийшов би з неї без серйозних втрат, — це точно. Так навіщо "фронтовикам" ці втрати, коли можна почекати два місяці і подивитися, чия буде брати?
І тут виникає друге питання. Значить, "Народного фронту", який нікого не підтримав на президентських перегонах, все одно, хто переможе? Виходить, що так. Давно вже не секрет, що частина НФ, який виріс із "Батьківщини", підтримує стосунки з Юлією Тимошенко. У той же час інша частина, яка асоціюється з Олександром Турчиновим, ближче до Порошенка. У світлі цього стає зрозумілим, що "Народний фронт" змушений був прийняти саме таке соломонове рішення — нікого не підтримувати, щоб не розколотися.
Втім, з урахуванням того, що всі політики насамперед прагматики, позиція "ні вашим ні нашим" повинна задовольняти обидва крила "Народного фронту". Мовляв, подивимося, хто вибрав більш надійний орієнтир. Можливо, це покаже вже перший тур. Але, швидше за все, другий. І вже тільки результати президентських виборів могли б розколоти "Народний фронт", але навряд чи це станеться. В реаліях української політики якщо переможе Тимошенко, то більшість з "Народного фронту", навіть ті, хто зараз "тягнуть за Порошенка", почнуть шукати вихід на переможця. І навпаки — в разі перемоги Порошенко. До речі, це стосується не тільки "Народного фронту", але і БПП.
Правда, "Народний фронт" у набагато кращому становищі, дистанціювавшись від Порошенка на час президентських виборів. Незалежно від їх результатів партія отримує чудовий шанс бути потрібною багатьом. Так, наприклад, для Тимошенко у разі перемоги буде дуже важливо створити тимчасову коаліцію в парламенті до виборів у ВР і отримати свій тимчасовий уряд. Для Порошенка в разі поразки буде дуже важливо зберегти нинішній уряд і з ним увійти до парламентські вибори. В цьому контексті велика фракція "Народного фронту" буде найважливішим елементом у протистоянні і може добре поторгуватися.
Всі політичні гравці розуміють, яку важливу роль готується зіграти НФ після президентських виборів, і не збираються сваритися з цією партією без особливої потреби. У Порошенка, наприклад, не стали публічно ображатися за відсутність на з'їзді слів про підтримку. Та й Тимошенко утримується від серйозної критики "фронтовиків". Ну а що стосується Кириленка, то, з точки зору Realpolitik, даремно він написав свій пост.
