Київщина часів Руслана Кравченка. Як змінився регіон

Про це повідомило видання NV, посилаючись на джерела в Офісі генпрокурора та Верховної Ради, передає "ДС".

Взагалі, посада генпрокурора – солідна сходинка на кар’єрній драбині, а тому дехто негайно після відставки Андрія Костіна почав агресивну кампанію у ЗМІ та соціальних мережах із залученням експертів та політичних оглядачів під загальним меседжем: "Вибери мене!"

Йдеться про очільника одного з південних регіонів України та народного депутата з профільного комітету ВРУ.

NV, однак, є виданням з солідною репутацією, отже просто так тиражувати плітки та обмірковувати наявні лише у головах замовників сценарії ("Було б непогано призначити…") не буде. Тому кандидатура Кравченка, судячи з усього, дійсно обговорюється на високому рівні. За даними журналістів, він є компромісною фігурою, яка може отримати підтримку у парламенті.

Біографія потенційного претендента на крісло очільника відомства виглядає достойно. Незважаючи на молодий вік (34 роки), він пройшов серйозний шлях у системі прокуратури – від простого слідчого до начальника управління ОГПУ та керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області. На цій посаді проводив фіксацію та розслідування військових злочинів росіян у Бучі. Раніше, як старший групи прокурорів здійснював процесуальне керівництво та підтримував державне обвинувачення у кримінальному провадженні проти колишнього президента України Януковича за фактом вчинення ним державної зради та пособництва у веденні агресивної війни. Домігся визнання Януковича винним та засудження його до 13 років позбавлення волі.

Втім, більш цікавим з огляду на майбутній стиль роботи на посаді генпрокурора (якщо призначення все ж відбудеться) є його діяльність на попередній посаді – голови Київської ОВА, яку він обійняв у квітні 2023 року.

Київщина – регіон специфічний у тому контексті, що тут немає суто провінційних груп впливу, які б виросли винятково на власному ґрунті і обмежували діяльність лише областю або районом. У кожного міського голови, депутата обласної ради та агробарона обов’язково є шефи на рівні центральної влади. Тому спілкування у форматі "губернатор – місцевий діяч", як правило, змушує голову області враховувати цей фактор.

До того ж регіон значно постраждав внаслідок російської агресії на початку 2022 року, а тому тут, фактично, реалізовується пілотний проєкт взаємодії влади з підрядниками у частині відбудови зруйнованих об’єктів. Після завершення війни саме цей напрямок буде тією сферою, у якій освоюватимуться десятки і сотні мільярдів гривень.

І тут Руслан Кравченко зробив крок, який від нього мало хто очікував. Він показав підрядникам, що вільне поводження з бюджетними грошима – неприпустиме, ініціювавши розірвання договорів з декількома фірмами, які зривали терміни виконання робіт.

Мало того, і тут швидше за все, згадалося прокурорське минуле, Київська ОВА виступила ініціатором запровадження багаторівневого контролю за будівництвом фортифікацій. Нагляд за доброчесністю комерційних структур одночасно здійснювали науково-дослідницькі установи, структури громадянського суспільства, антикорупційні органи. При цьому у суто військові питання зведенням захисних споруд ОВА не втручалася. Але стимулювали якісну конкуренцію за замовлення.

Для того, щоб зрозуміти революційність такого підходу, слід нагадати, що усі, хто скільки-небудь розуміється в аспектах взаємодії між адміністративними структурами та підрядниками, знають, що першу роль завжди грали останні, маючи через "рєшал" важелі впливу на чиновників. У багатьох регіонів десятиліттями "Облавтодори" без зайвого розголосу і з формальними конкурсами віддають гроші на будівництво і ремонт доріг одним і тим самим комерційним структурам. А забудовники не лише у Києві та Одесі, а й будь-якому районному центрі можуть відчиняти двері найвищих кабінетів.

Тому що "дуже поважні люди", і тому що – високі покровителі "у центрі".

У Київській області, як бачимо, подібна практика дала збій. А тому саме подібна конкурентна ринкова модель, як здається, може бути оптимальною для післявоєнної відбудови України.

Подібні тектонічні зміни у системі владних стосунків на Київщині вразили депутатів обласної ради, про яких йтиметься окремо. Раніше, маючи можливості впливу на обласну виконавчу владу, депутати періодично влаштовували демарші та містечкові "перевороти", відправляючи у відставку власних голів та виторговуючи власним групам впливу нові привілеї. З приходом Руслана Кравченка на посаду голови ситуація змінилася і тут.

Загалом, у ОВА під його керівництвом склалися робочі відносини с керівництвом облради, депутатськими фракціями та групами, але фактів депутатського шантажу більше помічено не було. Місцевим "рєшалам" просто показали їхнє місце. Проігнорувавши усі спроби якось тиснути на ОВА в інформаційному просторі. Зрештою, саме так і має вчиняти будь-який дієвий новий генпрокурор – робити власну справу без огляду на істерики, претензії та погрози з боку охочих отримати необґрунтований доступ до бюджетних коштів.

Нарешті, показовим для доби керування Кравченком процесами в області є той факт, що діалог влади з бізнесом не звівся до імперативних вказівок. Навпаки, завдяки виваженій взаємодії їм вдалося реалізувати низку соціально важливих проєктів, серед яких можна відзначити зведення першого перше інклюзивного містечка для ветеранів, активне співробітництво з іноземними інвесторами та просування ідеї будівництва індустріальних парків Як наслідок, Київщина очолила рейтинг економічної стійкості регіонів за версією видання "Ділова столиця"

Інвестори пішли у регіон, тому що тут було створено не просто сприятливі умови, а запроваджено чіткі правила, єдині для всіх учасників процесу.

Певно, завданням нового Офісу Генпрокурора, хто б його не очолив, буде реалізація подібних кроків: 1) Покарання усіх порушників Закону, незалежно від їхньої належності до груп впливу та попередніх заслуг; 2) Ігнорування усіх спроб тиску та "телефонного права", а у випадку рецидивів – жорсткого реагування на них; 3) Демонстрація, що чіткі правила гри діють для всіх.

Київщина продемонструвала, що може забезпечити виконання даних умов.

Тепер справа за Генпрокуратурою.