Сам собі ворог. Чому Гонтарєва підставилася з гучними заявами про Приватбанку

Отже, Гонтарєва наважилася повідомити неприємну звістку про те, що найбільший приватний банк країни - Приватбанк - неплатоспроможний і терміново потребує оздоровлення. Навряд чи хоч хтось скаже, що ця новина була несподіваною. Швидше навпаки. Надто вже часто Гонтарєва останнім часом розповідала про своїх непростих діалогах з власниками Приватбанку, про необхідність докапіталізації та інші речі, розмови про які як правило викликають банківську панку.

Втім, націоналізація і неплатоспроможність - це вже справа минуле і плакати над розлитим молоком не варто, хоча банк був непоганий, але, це вже історія. Куди важливіше заяви, які стосуються майбутнього. "Інспекційні перевірки Нацбанку і стрес-тестування виявили нестачу капіталу Приватбанку. Ця нестача на 1 квітня 2015 року склала 113 млрд грн. Крім кризових явищ в економіці України, до цього призвела невиважена кредитна політика банку. Більше 97% корпоративного портфеля, який становив 150 млрд грн на 1 квітня 2015 року, це були кредити, пов'язані з акціонерними компаніями", - сказала пані Гонтарєва.

З нестачею капіталу все начебто зрозуміло, держава знайде суму практично дорівнює річному траншу з держбюджету в Пенсійний фонд і справа з кінцем. А от з тим, що за словами пані Гонтарєвої, 97% корпоративного портфеля Приватбанку, це кредити пов'язані з акціонерами банку, виникають додаткові запитання.

По-перше, якщо це правда, то згідно закону "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", діяльність банку повинна бути зупинена, а він працює, питається, чому?

По-друге, виникає питання щодо якості роботи регулятора, куди ж ви шановні панове дивилися? Тим більше, що з ринку виводили банки і з куди меншим відсотком кредитів пов'язаних з акціонерами.

В НБУ неодноразово заявляли, що про намір власника банку отримати як можна більш вигідний кредит в своїй установі регулятору відомо, тому він відстежує обсяг таких позик через нормативи.

За правилами НБУ, такі кредити не повинні перевищувати 25% від регулятивного капіталу банків. Надлишкові кредити пов'язаним особам видавали "КБ Хрещатик", "Фідобанк", "Банк "Фінанси та кредит", "Імексбанк" та інші. "Всі ці банки були виведені з різних причин, але у всіх доля операцій з пов'язаними особами значно перевищувала норматив. Наприклад, у кредитному портфелі ПАТ "КБ Хрещатик" частка кредитів пов'язаним особам на складала на 01.04.2016 року 71%", - розповіли в НБУ.

У випадку з Приватбанком, якщо вірити заявам пані Гонтарєвої, то майже всі кредити видані компаніям пов'язаних з акціонерами. М'яко кажучи, в це віриться насилу, але остаточну відповідь може дати тільки аудит, а до тих пір згідно українському законодавству "достовірної" вважається інформація надана офіційним обличчям, іншими словами, головою НБУ пані Гонтарєвої.

По-третє, виникає питання адекватності оцінки. Одна справа зробити заяву, зовсім інше довести це в суді. Як цілком слушно зазначив на брифінгу екс-голова правління Приватбанку Олександр Дубілет: 97% - це перебільшення. "Я розумію бажання регулятора сказати, що всі проблеми пов'язані з акціонерами. Звичайно ж, це не зовсім так. Оголосити це можна, але ця позиція не витримує не тільки судового розгляду, вона логічного розгляду не витримує", - додав Дубілет.

За словами Дубілета, нацбанку варто було б звернути увагу на те, як змінювався кредитний портфель банку. "Що сталося з портфелем банку за ці два роки? Фактично в доларовому обчисленні портфель зменшився в два рази. Було повернуто дуже багато кредитів. Якщо подивитися на те, які у нас були депозитні відтоки близько 70 млрд гривень. Для того, щоб триматися в умови відтоку депозитів, ми скорочували наш кредитний портфель. І звичайно ж, гасили найкращі кредити. У цілому ряді випадків банк став власником заставленого майна. І через цю процедуру став пов'язаною особою з позичальником", - говорить він.

Заступник голови правління Нацбанку Яків Смолій в порівнянні зі своєю начальницею куди більш стриманий в оцінках. За його словами, дійсно, за новою методикою НБУ, більшість позичальників Приватбанку фактично пов'язані з його власниками, але вся справа в тому, що це не офшори, а компанії, які зареєстровані і працюють в Україні.

"Це не можна вважати виведенням капіталу в офшори, тому що більшість кредитів було видано компаніям, що працюють в Україні. Єдине, що тепер по такій категорії ризиків повинні бути відповідні застави або резерви на випадок якщо кредит не обслуговується згідно з правилами, що діють на момент укладання угоди", - говорить Смолій.

У результаті, виходить, що з полум'яного спічу пані Гонтарєвої виникає значно більше питань до адекватності політики НБУ та його голови, особливо в частині підтримки стабільності і надійності фінансової системи.