Катастрофа СУ-27. Чому пілоти розбився на Вінниччині винищувача не катапультувалися
Вчора, 16 жовтня, близько 17:00 під час виконання навчально-бойового польоту в рамках міжнародних навчань "Чисте небо-2018" зазнав катастрофу в районі села Уланів Вінницької області навчально-бойовий винищувач Повітряних сил України Су-27УБ зі складу 831-ї бригади тактичної авіації.
За первинною інформацією від прес-служби Генштабу ЗСУ, загинули обидва льотчика: один з них українець, другий - представник Національної гвардії США. Пізніше інформацію про загиблого американця "зім'яли", і за станом на 21:00 16 жовтня відомостей про загиблого іноземця немає. По всій видимості, це пов'язано насамперед з внутриамериканскими особливостями - до повідомлення інформації в ЗМІ про загиблого військовослужбовця повинна пройти певна дуже непроста процедура.
Мало того, в коментарі "Громадському" виконуючий обов'язки начальника прес-центру Повітряних сил Збройних сил України Дмитро Струтинський заявив: "Поки ми не підтверджуємо інформацію стосовно громадянина США, швидше за все, це були два українця". Що взагалі виглядає вкрай непрофесійним - неможливо навіть почати припускати, що військові не знають, хто саме вилетів на розбитому літаку, настільки це нерозумно. Крім того, інформацію про те, що у складі екіпажу був американець, за пару годин до цього підтвердили і американські офіційні (!) джерела.
Поки немає офіційної інформації про загиблого українця, але, за неофіційними даними, які вже пізно ввечері 16 числа "підхопили" деякі ЗМІ, у катастрофі загинув командир 831-ї бригади, військовий пілот І класу, полковник Іван Петренко. Проте особисто у мене є великі сумніви в правдивості цієї інформації, починаючи з того факту, що прізвище командира бригади вже точно не Петренко...
Набагато більш адекватною на сьогодні виглядає інформація про те, що загинув колишній командир бригади, а нині заступник командира бригади з льотної роботи полковник Олександр Оксанченко. Проте в черговий раз дуже хотів би помилитися в своїх припущеннях.
І ще одна непопулярна річ - втрата досвідченого льотчика як би була "запрограмована, адже для "провозного" польоту в кабіні літака "ймовірного противника" майже обов'язкового для американських льотчиків у навчаннях такого роду наше командування однозначно привернуло найбільш підготовленого льотчика.
З уривчастою інформацією від місцевих жителів можна зробити висновок, що в ході польоту сталася технічна несправність (пов'язана, наприклад, з попаданням птиці в повітрозабірник), літак фактично втратив керованість і майже вертикально впав на землю.
Непрямим підтвердженням такого розвитку подій може служити фото і відео воронки - величезний літак розірваний на велику кількість дрібних частин, що відбувається при великою вертикальною швидкістю входження літака в землю. Поки незрозуміло, чому льотчики не встигли катапультуватися, адже радянська система порятунку спрацьовує навіть на відносно невеликих висотах. На думку місцевих жителів, "літак крутився, коли падав. Крутити його початок над селом. Пілоти відводили літак в полі".
За словами ще однієї мешканки села Уланів (де, власне, і впав літак), внаслідок падіння літального апарату ніхто з місцевих жителів не постраждав, оскільки нікого на полі в цей час не було.
Якщо інформація про те, що впав літак №70, то літак відносно "свіжий" за українськими мірками, випущений під самий розпад Союзу - 30 січня 1991 р. Проходив ремонт до 2010 р. На момент анексії Криму перебував на зберіганні, влітку 2014 р. був расконсервирован і введений в дію. Протягом наступних років літак активно літав. Та й останні його фото датуються буквально кількома днями тому, коли він притягувався до навчань "Чисте небо-2018".
Для України це не перша втрата літака цього типу. Всього за час незалежності було втрачено (включаючи цей) три Су-27УБ.
Першим був борт з 831-го винищувального авіаполку, який розбився 24 квітня 1992 р. При цьому загинув заступник командира авіаційного полку підполковник Віктор Комельков (командир ескадрильї Сергій Останін вижив). Під час виконання фігури пілотажу ("вертикальна вісімка") прямо над аеродромом льотчику не вистачило висоти і на підвищених кутах атаки, завалившись вліво, літак зачепив крилом по землі і через мить перетворився в чорно-оранжева куля. Прямо з нього катапульта викинула дві точки з вогненним слідом: одну вгору, іншу сторону, паралельно землі...
Історія з падінням другим Су-27УБ чорною сторінкою увійшла в історію України. 27 липня 2002 р. по час виконання фігури вищого пілотажу "коса петля з поворотом" на авіашоу на аеродромі Скнилів (під Львовом) льотчики допустили помилку з висотою введення в переворот. В результаті машина впала на натовп глядачів, загинуло 77 осіб, з них 28 дітей, потерпілими визнано 543 людини. Обидва льотчика (Володимир Топонар і Юрій Єгоров) катапультувалися і залишилися живі.
Слідство по цій резонансній справі було завершено лише 24 червня 2005 р. Командир екіпажу літака Володимир Топонар отримав 14 років в'язниці, другий льотчик - вісім років. Командувача 14-м авіакорпусом Анатолія Третьякова засудили на шість років, а керівника польотів Юрія Яцюка - на п'ять років.
До умовного чотирирічного терміну засудили начальника служби безпеки польотів Анатолія Лукіних. Виправданий був тільки командир 9-ї винищувальної авіаційної бригади Олег Дзюбецький.
Більш дрібні аварії були практично постійно, особливо їх стало багато після 2015 р., коли льотний склад почав відновлювати свої навички. Так, на початку квітня 2016 р. під час одного з навчальних вильотів в Миргороді відбулася викочування навчально-бойового Су-27УБ (№69) за межі злітно-посадкової смуги. Льотчики не постраждали, а ось літак відправили на ремонт в Запоріжжі. Вже в кінці червня "спарка" була відремонтована і повернулася до ладу.
Таким чином, незважаючи на відомі аварії і катастрофи, навчально-бойової Су-27УБ залишається досить надійною машиною і забезпечує порятунок екіпажу навіть на малій висоті. Що відбулося 16 жовтня і чому екіпаж не зміг скористатися катапультою, відповість лише наслідок. Яке буде проведено максимально швидко і з залученням найбільш кваліфікованих фахівців в Україні. Адже загибель американського військовослужбовця - подія неординарна. Особливо враховуючи статус союзника.