Карл Волох: чи Зуміє Саакашвілі знайти нормальне місце в українській політиці

Радіти? Я? Як же погано оточуючі розуміють часом мою мотивацію.

Довгий час Міша був моєю ледь не іконою. Справа в тому, що я глибоко переконаний: боротьба з системною корупцією є найскладнішим випробуванням для будь-якого реформатора. А якщо врахувати специфіку менталітету жителів радянській і пострадянській Грузії - практично нездійсненним. Люди, слабо розуміють тамтешню специфіку, кажуть: "Та скільки там тієї Грузії - жалюгідних чотири мільйони чоловік? Хіба це завдання того ж рівня складності, що в Україні?". Все це вірно, але з точністю до навпаки. Маленька країна, де до будь-якого міністра або прокурора можна дістатися в одне-два рукостискання, а в ментальності неписані закони Кавказу (з їх культом чоловічої дружби, сімейних і сусідських зв'язків) набагато важливіше писаних державних, була населена людьми, які до початку третього тисячоліття в питанні законослухняності відрізнялися від українців не менше, ніж українці від швейцарців. І все-таки Міша впорався. І тому я вважав, що для України і всього постсовка він зробив не менше, ніж самий выдвющийся національний політик - довів, що впоратися з корупцією можна в найкоротший термін.

А потім він переїхав сюди, пішов в українську політику - і обісрався. Повинен сказати, що сумніви в розумності його рішення взяти губернаторство у мене були спочатку - хіба реально проводити радикальні реформи в одному регіоні? Але хто я, щоб сумніватися в рішеннях великого Саакашвілі? Тим більше, я ж не знаю, які обіцянки при цьому йому дав президент. "Напевно отримав карт-бланш, - думав я. - І Одеса буде тепер випробувальним полігоном для головних реформ та антикорупційної боротьби". Втім, останню думку можна було перевірити без праці: в Одесі живе і багато років успішно її грабує Сергій Ківалов. Більш того, він контролює в тому регіоні незліченна кількість корумпованих суддів і прокурорів, так що, будь-яка робота по зміні регіону повинна була початися саме тут. І я вирішив перевірити свої думки з Зурабом Адеішвілі - головним помічником Міхеїла з питань юстиції.

- Ви отримали "добро" від президента Ківалова? - запитав я при зустрічі.
- У нас зараз головний пріоритет - кредит на будівництво дороги, - ухильно відповів Зураб.

І я зрозумів (ще тоді, влітку), що ні біса вони не продумували і не прораховували, ніяких карт-бланш не отримували, а Міша банально стрибнув у вир з головою. І що вся ця затія з Одесою приречена на неуспіх. Що згодом і підтвердилося: мало реальних досягнень, зате багато піару і популізму.

Відповідно, входження в національну політику в якості регіонального тріумфатора провалилося. Довелося компенсувати це підвищеним рівнем популистичности і піару, в чому, що правда, Міша не має собі рівних. Взагалі, його інстинкти "політичної тварини" (це не образа, а американський термін) занадто сильні, щоб дозволяти йому довго залишатися на других-третіх ролях. І в цьому, ймовірно, на даний момент його (і наша з ним) головна проблема.

Я абсолютно не виключаю, що в ролі президента з серйозними повноваженнями (або великою фракцією в парламенті, як у Порошенка), він міг би забезпечити перелом у боротьбі з корупцією та впровадженні реформ. Але таке йому точно поки не світить. А на других ролях він чітко деструктивний, тим більше, що нинішню владну команду точно його однодумцями не назвеш. Чи зуміє Міша знайти в цих умовах своє нормальне місце в українській політиці, не знаю. Поки бачу тільки, що його досвід боротьби з корупцією нам не допомагає. І мої опоненти знову можуть стверджувати, що вона в Україні на цьому етапі можна викоренити і я марно витрачали свої роки і зусилля на спроби з нею боротися.

Джерело: facebook.com