Кандидат у наступники. Вийде з Кривоноса поліпшена версія Гриценко
Судячи з усього, полковник-спецназівець явно не проти продовження кар'єри публічного політика. Посада в РНБО дуже непоганий варіант для такого розвитку подій.
Треба визнати, що полковник Кривоніс відрізняється від типових українських військових, які навіть займаючи високі пости і дослужившись до генеральських погонів, здебільшого намагаються по можливості уникати публічності. І міністр оборони Степан Полторак, і начальник генштабу Віктор Муженко, займаючи в тому числі і політичні посади, не демонструють амбіцій займатися публічною політикою. Таке бажання більшою мірою притаманне вихідцям з МВС, СБУ та інших правоохоронних органів, в той час як кадрові військові, якщо їх і виносить на вищі посади в державі, рідко прагнуть потрапити вище крісла міністра оборони, як, наприклад, генерал і нардеп від Партії регіонів Олександр Кузьмук.
Виняток з цього правила - Анатолій Гриценко, але його політична кар'єра почалася після того, як він звільнився зі збройних сил у званні полковника. І у Кривоноса, схоже, є можливість і бажання повторити шлях Гриценко і навіть стати на цьому терені більш успішним. Гриценко, до речі, в 1997 р. теж потрапив з Генштабу в РНБО, звідки і пішла його політична кар'єра.
Що ж стосується Кривоноса, то про його політичні амбіції говорить хоча б те, що він був висунутий кандидатом в президенти від партії "Воїни АТО" не звільняючись з армії, а просто пішовши у відпустку з посади першого заступника командувача Силами спеціальних операцій ЗСУ. Його роль на цих виборах цілком можна було б назвати технічної, адже за місяць до виборів зняв свою кандидатуру на користь діючого президента, і його призначення в РНБО цілком можна було б вважати своєрідною платою за таку політичну послугу. Однак політичний потенціал Кривоноса явно не вичерпується роль технічного кандидата і вже після призначення в РНБО полковник продовжив вести риторику більш характерну для політика, ніж для військового. Чого варта його фраза про "підлих щурів", які розкрадають оборонний бюджет, сказана явно з метою сподобатися в першу чергу виборцям.
Та й в цілому Кривоноса відрізняє нехарактерна для військових сміливість у висловленні своєї точки зору. Полковник, схоже, не боїться публічності і може давати інтерв'ю журналістам, що його колеги-військові намагаються уникати. При цьому він висловлює політичні ідеї начебто легалізації володіння зброєю, популярні в певних колах серед населення, але неприйнятні для більшості представників політеліти. Крім того, у ЗМІ просочилася інформація про конфлікт Кривоноса з Муженко, що зайвий раз свідчить про здатність полковника-спецназівця не тільки дотримуватися субординації, але і йти проти системи, що може бути дуже важливо для публічного політика.
Нове місце роботи Кривоноса в РНБО може стати тихою гаванню, де можна залишатися відносно непублічним, як це довго вдавалося жертві "Бигусгейта" Гладковскому, так і хорошим майданчиком для самопіару. Цим майданчиком в свій час досить активно користувався секретар РНБО Олександр Турчинов, розкручуючи свій імідж "кривавого пастора", проте останнім часом Олександр Валентинович все більше залишається в тіні, мабуть поступившись право піаритися на армії чинному президенту. Тепер же у Турчинова в РНБО з'явився своєрідний конкурент, готовий перехопити гімнастерку "кривавого пастора", що, з одного боку, може не сподобатися президенту, і секретареві РНБО, а з іншого - цілком може бути ними санкціоновано. Головне для Кривоноса не занадто захоплюватися самопіаром до президентських виборів і розраховувати, що Порошенко вдасться переобратися на другий термін.
У разі перемоги Порошенко Кривоніс цілком може розраховувати на прихильність глави держави до своїх політичних починань і навіть з великою часткою ймовірності може розраховувати на потрапляння в першу п'ятірку списку на парламентських виборів. А там, чим чорт не жартує, можна помріяти і про ролі наступника на президентській посаді. У Кривоноса для цього є досить непогані дані - героїчне і незаплямоване корупційними скандалами минуле, авторитет серед ветеранів АТО і патріотичної української громадськості, мужня зовнішність і славна козацька прізвище, простота і відкритість, якій симпатизують прості українці. При хорошій розкрутці образу "по-справжньому справжнього полковника" з Кривоноса цілком можна зліпити як мінімум альтернативну і поліпшену версію Анатолія Гриценка.
У відмінності від останнього, у Кривоноса є і особиста чарівність, і реальний бойовий досвід, а ось довгого шлейфу політичних скандалів немає. До того ж Кривоніс для нашої політики відносно новий персонаж, а тренд на нові обличчя нікуди не подівся, як показують феномени Зеленського та Вакарчука. Залишилося завести надійних союзників, обзавестися політичним капіталом, і на наступних виборах полковник Кривоніс, який, швидше за все, вже буде генералом, який зможе скласти серйозну конкуренцію українським політичним мастодонтам.
