Кандидат у архангели. Коли Тимошенко і Садовий зажадають заарештувати Саакашвілі

Не пройшло і тижня з моменту тріумфального прориву екс-президента Грузії через державний кордон України, як Міхеїл Николозович більш-менш визначився зі своїми подальшими планами. Після подорожей по провінційним містам порушника держкордону планує у вівторок, 19 вересня, "переміститися в Київ".

Дата 19 вересня, зрозуміло, не випадкова - в цей день відновлює свою роботу Верховна Рада, що завжди супроводжується політичними акціями під її стінами і особливою увагою журналістів до роботи законодавчого органу. Але крім того, як зазначив сам Саакашвілі, "цей день, наскільки я чув, архангела Михаїла - охоронця Києва. Треба Києва терміново рятувати".

Насправді день архістратига Михаїла в листопаді, а 19 вересня релігійне свято "Спомин чуда Архістратига Михаїла", що, втім, посил Саакашвілі ніяк не змінює, мовляв, ось він я Михайло спаситель і покровитель столиці, вождь воїнства Господнього з вогненним антибарыжным мечем, готовий проявити своє диво. Месія, та й тільки.

Правда, диво, яке зібрався явити столиці опозиційний "архістратиг" передбачити не складно. Швидше за все нас чекає не те щоб дуже багатолюдний, але цілком помітний мітинг прихильників грузинського реформатора, а точніше кажучи супротивників Порошенка з транспарантами про "барыгах", олігархів та корупції, пісні-танці, вимоги негайно повернути "вкрадений" паспорт і, чого менше всього хотілося б, силові провокації стосовно правоохоронців.

Однак фантазії і зарозумілість Міхеїла Никлозовича, хоч і забавні, але нас в цій історії цікавлять не дуже сильно. Штука в тому, що нинішні партнери екс-президента і екс-губернатора, як виявилося, в плани потенційного "покровителя Києва" виявилися не посвячені. Тобто ні про яку спільної акції всіх прогресивних, демократичних і проєвропейських сил", про об'єднання яких ще зовсім недавно говорила Юлія Тимошенко, мова поки не йде. У ситуативних соратників Саакашвілі, як виявилося, були свої плани і тепер їм потрібно або терміново все міняти і приєднаються до апатриду, або зізнатися в тому, що Саакашвілі надто вже швидко відбився від партнерських рук і грає в свою гру, не дуже оглядаючись на союзників.

При цьому особливих резонів узгоджувати свої дії з Тимошенко, Гриценко, Семенченко, Соболєвим та іншими корисними "прилипалами" у Саакашвілі немає. Мабуть, зустріч з ненависним коли йому олігархом Ігорем Коломойським не пройшла даром, і тепер грузинський реформатор володіє достатнім ресурсом для незалежних дій. Що ж стосується розрахунку патріотично-популистической опозиції попіаритися на гучному імені Саакашвілі, то вона частково вдалася, проте з'явився ризик - з тих, хто грав першу скрипку і ніс грузина як прапор, перетворитися на ведених Михеилом Никлозовичем, причому, ведених незрозуміло куди і не зовсім зрозуміло, навіщо.

Власне, Тимошенко і компанія здійснюють ту ж помилку, що свого часу і їхній ворог Порошенко. Останній також розраховував, що Саакашвілі можна приручити, контролювати і використовувати у власних інтересах, однак істеричний кавказець виявився стихійним лихом, здатним знищити те, що випустила його з берегів.

Особливого занепокоєння додає ще й той факт, що Міхеїл Никлозович, швидше за все розуміє, в яку гру він вплутався. Якщо до прориву кордону його буйство не виходило за рамки політичного хуліганства, гучних звинувачень і "шоколадної дупы", то тепер Рубікон перейдено. Для Саакашвілі зараз дорога або назад в Польщу в політичні пенсіонери, або на Банкову - намагатися "вышатать" революційну ситуацію. Так що потенційно Саакашвілі може перейти ще одну грань, за якою буде серйозна небезпека, в тому числі і для його ситуативних союзників.

Так що не виключено, що дуже скоро Тимошенко і компанія почнуть наввипередки вимагати від влади вгамувати Саакашвілі. Власне, самий нерішучий з друзів Саакашвілі - Андрій Садовий дистанціювався від Міхо відразу ж після прикордонного інциденту, і якщо ставки будуть підвищуватися й далі, то його приклад наслідуватимуть і інші. В кінці кінців свій добрий шмат піару на Саакашвілі вони вже відхопили.