Камінг-аут по-російськи. Чому Медведчук радий викриття російського бізнесу своєї дружини
Не минуло й два тижні, як Україну облетіло сенсаційне викриття програми "Схеми" про те, що танцююча зірка і дружина путінського кума Оксана Марченко володіє всім українським бізнесом чоловіка, а до того ж одним з найбільших нафтогазових родовищ в Ханти-Мансійському автономному окрузі Росії і нафтопереробним заводом в Ростовській області, як одіозний чоловік телезірки зробив своєрідний камінг-аут, підтвердивши все, про що журналісти розвідали.
Примітно, що Медведчук зробив це у черговому великому інтерв'ю телеканалу NewsOne, який, за інформацією ЗМІ, контролює сам лідер "Українського вибору". Тобто ініціатива розкрити секрет Полішинеля про формальному власнику бізнесу виходила від самого Медведчука.
Зокрема, кум Путіна зізнався, що всім його бізнесом володіє кохана дружина, хоча ніяким бізнесом вона, зрозуміло, не займається. "Керую бізнесом я. Чому я не можу володіти бізнесом? Тому що мої "улюблені" американці в березні 2014 року ввели відносно мене санкції. З усім цим пов'язані всі особливості бізнесу, який належить родині", - пояснив Медведчук, додавши, що ніякої особливої таємниці в тому, що всі активи записані на дружину немає, і податкові органи, мовляв, все це прекрасно знають.
Ну а той факт, що бізнес Медведчука знаходиться в країні-агресора, то з цього приводу Віктор Володимирович пустився в розлогі пояснення, розігравши попередньо з журналістом NewsOne цікаву сценку. Журналіст нібито поділився з Медведчуком роздумами про те, що не вважає правильним питати у інтерв'юйованого, вважає той Росію агресором, оскільки публічне обговорення цього питання ускладнює переговори, але Медведчук нібито сам зголосився пояснити свою думку на цей рахунок, після чого вирушив у розлогі роздуми про те, що "штамп щодо агресії для мене неприйнятний" з тієї простої причини, що Росія офіційно не визнала ні ДНР, ні ЛНР, а ще тому що Україна, упевнений Медведчук, дуже економічно залежна від Росії і, за даними деяких соціологів, великий відсоток українців "добре або дуже добре" до Росії і росіян відноситься.
Від родича Путіна і власника нафтогазових родовищ в Сибіру подібна логіка цілком очікувана. Ну а те, що ні небажання Кремля визнавати ДНР з ЛНР, ні особливості економічних відносин з жертвою агресії ніяк не скасовують сам факт агресії будемо вважати причіпками. Маніпуляції суспільною свідомістю бездоганної логіки зазвичай не вимагають, швидше навпаки.
Однак повернемося до власниці всіх медведчуківських активів пані Марченко. Не можна не визнати, що образ успішної бізнесвумен і власниці мільйонних родовищ лише додасть їй шарму на танцполі. Що ж стосується Медведчука, то і йому розкрилася правда зовсім ніяк не зашкодить, а лише допоможе у формуванні оновленого політичного іміджу.
За великим рахунком для українських політиків переписування бізнес-активів на членів сім'ї - річ буденна і широкораспространенная. Проте відкрито заявляти, що "бізнес належить дружині, але керую ним я", як-то непристойно. Європейські цінності, прозорість і все таке. Але Медведчук зовсім не зобов'язаний дотримувати всі ці європейські умовності, адже він українським політиком є приблизно в тій же мірі, що і його дружина бізнесвумен - виключно номінально.
Адже Медведчук не даремно говорить, як мріє, щоб в Україні стало "поменше активістів і патріотів", щоб "настала стабільність", щоб відновилося участь в СНД тощо. Він не просто хоче повернути все як було до революції, а щоб Україна як мінімум стала другою Росією, а як максимум - просто Росією. І все, що середньостатистичному українському політику "зашквар", для Медведчука в порядку речей, чи це бізнес в Росії, бізнес, переписаний на дружину, або щось інше властиве російській дійсності.
При цьому подібні "камінг-аути" Медведчука розраховані не тільки на ватного виборця, але й на представників української еліти. Подивіться, мовляв, на мене, навіщо вам ці європейські цінності, коли можна і далі жити звично і зручно, поверніть нас до влади, і ви зможете прикупити собі, звичайно, не нафтове родовище в Сибіру, але свічковий заводик у Брянській області так точно і не потрібно буде ні від кого ховатися. І нічого не соромитися.
Подібні картини і правда можуть бути привабливими для українського політичного бомонду, ось тільки багато хто, напевно, добре пам'ятають, що російська управлінська модель дозволяє ігнорувати пристойності цивілізованого світу і тим, хто захоче віджати їх свічковий заводик у Брянській області. Щось подібне в Україні практикувалося зовсім недавно.
