Якими козирями будуть мірятися Волкер і Сурков по Україні
Нова зустріч, як і раніше, буде стосуватися війни в Україні. Та на неї в Дубаї як Волкер, так і Сурков, їдуть з певними козирі в рукавах.
Американський спецпредставник напередодні побував в Україні, де зустрівся з президентом Порошенко, головою РНБО Турчиновим, міністром з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Чернишом і багатьма іншими, включаючи Льовочкіна і Бойка. Волкер активно роздавав інтерв'ю переважно європейським ЗМІ, через які доносив свої меседжі. Зокрема, "Німецькій хвилі" він сказав, що перші дві зустрічі з Сурковим мали певний прогрес, а після белградській Росія повернулася до своєї первісної позиції по миротворцях: звузити місію виключно до забезпечення безпеки членів ОБСЄ. Незважаючи на це, саме рандеву в Дубаї має стати більш цікавим за останні мінські і белградські вояжі.
Козир США
29-го січня мають бути оприлюднені американські санкційні списки, про яких ведуться розмови з минулого року. У них можуть виявитися головні друзі і гаманці російського режиму - олігархи, соратники Путіна. А попереду ще висновки щодо катастрофи пасажирського Boeing на Донбасі. Інформація про деякі прізвища у списку санкцій, у теорії, може зробити Росію більш поступливою в питанні Донбасу. Принаймні, було б наївно думати, що американці не використають це у переговорах.
Варто нагадати, що відразу після того, як стало відомо про четвертій зустрічі Волкера з Сурковим The Wall Street Journal написав статтю, в якій до читачів доносилася позиція США в майбутніх переговорах. Постійно посилаючись на американських чиновників і дипломатів, видання підкреслювало, що США будуть вимагати розміщення миротворців ООН на території Донбасу і на російсько-українському кордоні. Розуміючи, що Росію це не влаштовує, що і доводили попередні зустрічі, у американців є компромісний варіант: на кордоні будуть стояти виключно миротворці, і Україна швидко не поверне контроль над кордоном (раніше Київ наполягав саме на поверненні контролю). Зрозуміло, що складу миротворчої місії (20000 - як підрахували американці) буде обговорюватися на наступних зустрічах. Тому що Росія, навіть якщо і прийме такий варіант, захоче присутності власних або військових з ОДКБ.
Якщо такий варіант Москва не приймає, The Wall Street Journal знову з посиланням на дипломатів каже, що послідують санкції за участь Росії у війні на Донбасі. Мовляв, ваші "ихтамнет" стануть "вытамьетами" для всього світу офіційно.
Козир Росії
Москва бачить питання Донбасу зовсім інакше, ніж Вашингтон і Київ. Вже всім відома позиція "ихтамнет" є ключовою у цьому питанні. Оскільки Росія є стороною конфлікту", то війна в Україні - проблема внутрішня. Все, що може робити Москва - підтримати миротворчу місію. Втім, у миротворців на російсько-українському кордоні, фактично "мирних військ НАТО", немає ніякого змісту. Вони потрібні на лінії розмежування між ЗСУ та бойовиками, а ще для того, щоб охороняти місію ОБСЄ.
Також Росія наполягає на виконанні Мінських домовленостей по пунктах. Якщо Захід і Київ були зацікавлені спочатку в безпеці, включаючи контроль над кордоном, а потім в політичному врегулюванні, то росіяни хочуть, щоб все було по пунктах, де розмови про місцеві вибори йдуть раніше контроль над кордоном, і фактично йдеться про контакти Києва з представниками "ЛДНР".
Більше того, росіяни критикують закон про реінтеграції Донбасу, який був прийнятий недавно.
МЗС РФ раніше оприлюднив заяву, в якій було сказано: "Ні про яку "реінтеграції" мова не йде ... все робиться для того, щоб ще більше розколоти Україну і відштовхнути від себе громадян України, які проживають на Донбасі. Київ ховає досягнуті в Мінську домовленості і весь наявний механізм пошуку взаємоприйнятних рішень з подолання внутрішньоукраїнської кризи, включаючи і "нормандський формат".
І, дійсно, росіяни в особі Суркова можуть стояти на тому, що в новому Законі немає прямої згадки про "Мінську" і він не відповідає напрацюваннями "нормандського формату". А Росія названа окупантом. Втім, Курт Волкер заздалегідь відповів на російські претензії, що, мовляв, в Законі сказано про те, що ми бачимо на власні очі. І він ніяк не змінить ситуацію.
"Я не думаю, що він щось змінює в цьому контексті. Ситуація така ж, як і була. Російська контроль і командування там були присутні, тому можна назвати це неформально, окупацією і вторгненням", - підкреслив Волкер.
Позиція України
Після зустрічі Порошенка з Волкером прес-служба президента повідомила про підсумки розмови досить стримано: "Москва повинна нарешті продемонструвати політичну волю до мирного врегулювання і погодитися на розміщення миротворчої місії ООН на окупованому Донбасі, включаючи неконтрольований ділянка російсько-українського державного кордону". Останнє в цьому меседж є підтвердженням того, що Україна приймає план США з миротворцями на кордоні і, можливо, готова навіть почекати з присутністю там власних прикордонників заради врегулювання.
Безумовно, навіть незважаючи на це надалі будуть ще важкі переговори про проведення місцевих виборів під моніторингом, наприклад, ОБСЄ, амністії, обмін полоненими і виведення незаконних збройних формувань, не кажучи вже про всеосяжну припинення вогню, яке повинно бути забезпечено на початку. І, звичайно, Україну не буде влаштовувати присутність на Донбасі нинішніх ватажків бойовиків. Росії ж, навпаки, це буде потрібно. Оскільки план Москви, як і раніше - дестабілізація України.
Чому компроміс не віриться
"Не можна сказати, що я налаштований оптимістично", - сказав Волкер, коментуючи майбутню зустріч. Він пояснив, що в США причину бачать не в тому, що Росія збиралася захопити Україну військовим шляхом, а в переслідуванні політичних цілей - "дестабілізувати Україну, впливати на її політику і спробувати вбити клин між Україною і Заходом".
За словами Волкера, у Росії немає планів щодо окупації всієї України, замість цього вона прагне дестабілізувати її, впливати на політику країни і зіпсувати відносини з Заходом.
"Ми повинні створити ситуацію, при якій у Росії виникне бажання припинити конфлікт", - натякнув Волкер.
Очевидно, що така ситуація може виникнути, на думку американців, якщо сильно натиснути санкціями на олігархів президента РФ. Або дати зрозуміти, що санкції за Крим, можна додати і за Донбас, одним з ключових моментів яких стане відповідальність за Boeing. А якщо і тут не спрацює, то попереду може бути арешт майна, заморожування рахунків, офшорні справи - ще багато чого можна придумати. І саме час вибирати компромісний варіант. Адже навіть "армія НАТО" на кордоні - це все ж краще, за повний економічний і репутаційний крах. Так чи інакше, торги по чисельності і особовому складу місії ООН ще попереду. Якщо, звичайно, буде компроміс. Але в загальний успіх переговорів, на жаль, не віриться. Оскільки санкції за Донбас ще потрібно організувати. До президентських виборів Путін навряд чи піде на угоду з розміщення миротворців на кордоні. А якщо й погодиться, то тільки на російсько-білоруський контингент.
Тому зустріч у Дубаї є успішною з точки зору того, що Москва знову сяде за стіл переговорів. І в США хоча б з'явиться розуміння, як росіяни бачать ситуацію. Ця зустріч може стати фундаментом подальшого врегулювання, до якого повернуться активно, швидше за все, після виборів в РФ.
