Які вибори на Донбасі буде проводити "Опора"

Замість Романа Безсмертного представляти Україну в політичній підгрупі в мінських переговорах буде захисниця голосів Донбасу

Сьогодні представник України в робочій групі з врегулювання конфлікту в зоні АТО Роман Безсмертний заявив про припинення своєї місії. Замість нього керувати політичною підгрупою буде голова громадської організації "Опора" Ольга Айвазовська. Відомий громадський діяч є фахівцем з моніторингу виборів і дотримання виборчого законодавства. Тому, передбачається, що головним завданням Айвазовської в Мінській групі стане підготовка до проведення виборів на окупованих територіях. Правда, такі вибори відбудуться ще не скоро - не раніше, ніж Київ встановить повний контроль над спільної з РФ кордоном в Луганській і Донецькій областях. Тому місія Айвазовської, швидше за все, зведеться до банального балачок на тему виборчого процесу. І тут з боку громадського працівника можна чекати неприємних сюрпризів.

Демарш Безсмертного і його вихід з переговорної групи Мінського процесу збігся з візитом в Україну помічника держсекретаря США з питань Європи і Євразії Вікторії Нуланд. Офіційно про це не заявляв ні американська, ні українська сторона, але нібито Нуланд зажадала від Банкової дати добро на проведення виборів за ту лінію фронту АТО вже в липні цього року. І якщо це дійсно так, то нинішня заява Безсмертного про те, що "вибори на Донбасі не можна провести ні в цьому, ні в наступному році" та його вихід з мінської підгрупи, цілком зрозуміло. Адже не може досвідчений політик займатися організацією виборів, які, на його переконання, "провести неможливо". А ось Ольга Айвазовська, що замінила Бессметрного в Мінському процесі, схоже, дотримується іншої думки.

Докладно розповідати про організації "Опора", представниця якої тепер буде вести політичні питання по Донбасу, не має сенсу. Це відома структура, яка завжди на слуху під час проведення в Україні загальнодержавних чи місцевих виборів. А ось про її керівника можна згадати й більш докладно. Зокрема, за чутками, в 2013 році Ольга Айвазовська скаржилася в західні організації, що надають фінансову підтримку неурядовому сектору, на своїх колег з Комітету виборців України. Мовляв, у КВУ працюють політично заангажовані люди, погано підготовлені для комплексного моніторингу виборів. Не виключено, що це всього лише чутки, але, враховуючи специфіку теми, можна припустити, що конфлікт між двома організаціями все ж мав місце.

Другий момент у кар'єрі Айвазовської, на який варто звернути увагу, це активне просування в 2015 році ідеї надання виборчих прав переселенцям з Донбасу для участі у місцевих виборах. Тоді керівник "Опори" навіть виступила співавтором відповідного законопроекту, який так і не був прийнятий Верховною Радою. У підсумку Айвазовська гостро розкритикувала парламент в цілому, і окремих депутатів зокрема, за пасивність у вирішенні цього питання. Хоча, зауважимо, йшлося про внесення системного зміни у виборчий закон всього за місяць до проведення голосування. При цьому дія закону охоплює, за різними оцінками, від 1 млн. до декількох мільйонів виборців. І, така неточність в оцінці, а, враховуючи динаміку бойових дій і регулярне переміщення лінії фронту в минулому році, точності тут бути не могло, створювала серйозні ризики щодо можливих фальсифікацій виборів.

Але для Ольги Айвазовської такі ризики явно були не страшні. Не кажучи вже про те, що раптове збільшення кількості виборців окремих областей за рахунок переселенців, могло призвести до різких перекосів у політичній кон'юнктурі декількох регіонів. І, що найнебезпечніше - не на користь патріотичних сил. Мова йде про Харківській, Дніпропетровській і Запорізькій областях, де зараз проживає найбільше переселенців. Адже ніякої гарантії, що завтра ці переселенці не переїдуть в інший населений пункт, немає. А корінним жителям довелося б наступні 5 років миритися з місцевою владою, яку обрали б їх тимчасові сусіди.

Якщо Ольга Айвазовська почне просувати схожі ідеї і в рамках Мінського процесу, то може створити Києву серйозні проблеми. Адже не варто забувати, що на сході України йде війна, а під час війни на території бойових дій виборів не проводить жодна країна світу. Тим більше, якщо такі вибори вимагає від неї держава-суперник, а в нашому випадку це Росія.