Спонсори тероризму. Як росіяни намагаються затягнути Гаазький суд
Україна і Росія через два з половиною роки напруженої роботи після подачі позову зустрілися 3 червня в Міжнародному суді ООН. Позов України до РФ відноситься до порушення одразу двох міжнародних конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму (ICSFT, підтримка бойовиків ЛДНР) та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (CERD, переслідування кримських татар і українців на окупованому півострові). Ще у квітні 2017 р. Міжнародний суд ООН затвердив тимчасове постанова із закликом до Москви припинити расову дискримінацію кримських татар та етнічних українців в окупованому Криму. Однак тоді суд не задовольнив прохання української сторони зобов'язати Москву припинити підтримку бойовиків на Донбасі.
У понеділок, 3 червня, стартували публічні слухання, які триватимуть до 7 червня. Перший раунд - 3-4 червня, другий раунд слухань - 6-7 червня. Вони проходять у великому залі Палацу світу (побудованому 100 років тому на кошти американського промисловця Ендрю Карнегі) офіційної резиденції Міжнародного суду ООН і Постійної палати третейського суду, яка знаходиться в центрі Гааги.
Хто представляє Україну
Очолює делегацію заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль. Крім неї, інтереси України буде захищати і представляти ціла команда маститих фахівців по праву із США та Франції: професор міжнародного права з Єльського університету Гарольд Хонджу Кох; професор Університету Париж Нантер, генсек Академії міжнародного права в Гаазі Жан-Марк Тувена; представники вашингтонської юридичної фірми Covington&Burling LLP Марні Чик, Джонатан Гимблетт, Девід Зайонтс, Кловіс Тревіно, Володимир Шкілевич, Джордж Маки, Меган о'ніл, Енджела Дабку, Ребекка Муні. Також в Гаазі зараз знаходяться в. о. директора департаменту міжнародного права МЗС України Оксана Золотарьова, радник міністра закордонних справ Тарас Качка, заступник представника України при ЄС Роман Андарак, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, заступник начальника Головного слідчого управління СБУ Богдан Тиводар.
Хто представляє Росію
Глава делегації РФ - посол з особливих доручень російського Мзс Дмитро Лобач. Компанію йому склали уповноважений МЗС РФ з питань прав людини, демократії та верховенства права Григорій Лук'янцев. Що примітно, по іншу сторону барикад опинилися колеги Тувены з університету Париж Нантер - професор Матіас Форту і почесний професор Алан Пюле. Крім того, в "російській команді" знаходиться юрист, що захищає Кремль ще з 2017 р. - Семюел Уордсворт з Судової палати Ессекса (Великобританія), член Англійської та Паризької колегій адвокатів.
З іноземних фахівців також присутні професор міжнародного права з Університету Потсдама (Німеччина) Андреас Ціммерманн, член Англійської колегії адвокатів Шон Огей, консультант з міжнародного права Тесса Барсак, доктор юридичних наук Жан-Батист Мерлен, Майкл Свэйнстон з Судової палати Бріку (Великобританія).
Кому слово
Першої - 3 червня - на слуханнях почала виступати російська сторона, оскільки, як пояснила Оксана Золотарьова, у "країни-відповідача є право оскаржити юрисдикцію суду і розділити слухання на дві частини, тим самим розтягуючи час до переходу до розгляду по суті", ніж РФ і скористалася.
"Ми виконали всі умови досудового врегулювання спору, а саме, провели необхідні переговори з Росією, не прийшовши до угоди. По першій конвенції це означало б припинення постачання Росією зброї, яке використовується для вчинення терористичних актів, а з другої конвенції - відновлення роботи Меджлісу в Криму, українських і кримськотатарських ЗМІ, відновлення права українців і кримських татар на проведення мирних зборів і освіту рідною мовою", - розповіла Золотарьова.
Згідно стенограмі виступу представників РФ, опублікованій на сайті суду, російська сторона не сказала нічого нового і у всіх смертних гріхах вінілу Україну, в тому числі у втраті Криму і появі на Донбасі фейкових республік. А почалося все, як Лобач заявив, нібито з "насильницького перевороту" в 2014 р. в Києві. Результатом чого російський дипломат бачить, наприклад, рішення України розірвати Договір про дружбу з Росією 21 вересня 2018 р. Взагалі ж виступи і Лобача, і того ж Уордсворта мають метою оскаржити юрисдикцію Міжнародного суду, так і максимально затягнути процес.
В цілому ж тези, озвучені ними, вже систематизувала, виокремивши їх з цілого басейну (250 сторінок тексту) словоблуддя представників РФ, після вчорашнього засідання суду Олена Зеркаль. Аргументи російською стороною, за її словами, наводяться такі:
1. У Міжнародного суду ООН немає юрисдикції розглядати заяви України про агресії, окупації, порушення Статуту ООН, а тому Україна прагне обійти ці обмеження юрисдикції і штучно намагається втиснути згадані порушення в юрисдикцію двох конвенцій.
2. Всі порушення, про які заявляє Україна, зовсім не порушення: ніякого тероризму, його фінансування та переслідувань.
3. Україна вела себе недобросовісно в спробах мирного врегулювання спору, перед тим як звернутися до суду. Тобто це все ті ж стандартні звинувачення Росією України в порушенні "Мінська" та інших домовленостей.
Аргументи України
Всі письмові пояснення - 200 сторінок - в рамках справи Київ подав 14 січня. Парирувати ж юридичні випади росіян українська делегація буде у вівторок, 4 червня.
Першою виступить Олена Зеркаль. Після цього слово візьме професор Тувена, перед яким стоїть завдання докладно пояснити заяви про порушення Росією своїх зобов'язань по Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Зокрема, мова піде про те, що конвенція зобов'язує РФ запобігати фінансування тероризму будь-якими особами.
Марні Чик з вашингтонської юрфірми підніме питання некоректності російського тлумачення складу злочину "фінансування тероризму" і зверне увагу суддів на фактологічні маніпуляції Росії щодо актів тероризму, на які посилається Україна у своєму меморандумі. Колега Чик з тієї ж компанії - Девід Зайонтс - свій виступ присвятить дотримання процедурних вимог ICSFT.
Професор з Єля Гарольд Хонджу Кох вже торкнеться питання численних порушень окупантами CERD - Конвенції про расову дискримінацію. І останнім, як повідомила пані Зеркаль, виступить Джонатан Гимблетт, який на пальцях пояснить, що "Україна належним чином зрозуміла статті 22 цієї конвенції, коли подала справу до Міжнародного суду ООН".
Коли чекати рішення
Вердикт, але за запереченням РФ щодо позову (оспорювання юрисдикції тощо), а не з позовом в цілому, Міжнародний суд ООН винесе до кінця 2019 р. Після Росія отримує ще одну можливість затягнути процес - їй дається 13 місяців на прийняття меморандуму щодо рамок своєї правової позиції.
