Життя як кіно. Що думає Зеленський про Крим і не тільки зі своєї паралельної реальності

Журналіст Euronews нагадала Володимиру Зеленському про його обіцянку на грудневій 2019 р. зустрічі в Парижі досягти результатів у припиненні війни на Донбасі вже через рік. Чи є прогрес? Виявилося, все рухається повільніше, ніж очікував Зеленський. Згадавши домовленості про лінії розмежування і 20 точках розмінування, нагадавши про перемир'я і обмін полоненими, він послався на майбутню зустріч в "нормандському форматі". Імовірність такої зустрічі сумнівна, тим не менш, саме від цього формату український президент чекає прориву: каже, "за результатами другої "нормандської зустрічі" високий шанс закінчення війни". З приводу дати Зеленський оперував поняттями "хочу" і "вірю": "Я хочу вірити, що це станеться в цьому році. Я дуже хочу вірити в це, і я вірю. Якби це залежало тільки від мене..."

Тобто лідер України до сих пір знаходиться в світі своїх мрій і фантазій. І, як і раніше, вірить у свою виняткову роль. Беручи до уваги цей контекст, трохи менше здивування викликає вираз президента, що претендує на те, щоб стати крилатим: "Я знаю, що ніхто не зможе покласти війні кінець швидше, ніж я". Або — "Ніхто не зробив так багато з точки зору прискорення процесу (припинення війни. -" ДС") і надання на нього тиску. І все те бачать!". При цьому Володимир Олександрович тут же визнав, що "не існує реально дієвого плану, який підтримали б усі чотири країни "нормандської четвірки". І послався на якийсь "альтернативний план", який існує, слід розуміти, у його команди. Однак особливо поспішати з ним на Банковій, ймовірно, не будуть. "Є ще час, — демонстрував спокій Зеленський. - Якщо це не спрацює — тоді ми будемо думати про інші варіанти". А не спрацює план "Б" — пропонуй план "В", і так далі за алфавітом. Час ще ж є.

Тут прийшла черга "попередників". "Я не хочу зараз називати імена, але в порівнянні з минулою командою, ніхто так сильно не хотів цього, як я, навіть близько", — був категоричним Зеленський. Власне, називати імена після цього вже і не потрібно. Тим більше, що теза про "здали Крим" прозвучала з президентських вуст днями під час офіційної частини святкування Дня незалежності. І в цьому інтерв'ю Зеленський нагадує "попередникам", що "ми не повинні були цього (анексії АРК. -" ДС") дозволити", і загрожує їм відповідальністю "в один прекрасний день".

Далі нинішній президент перейшов до свого бачення шляхів повернення Криму. Тут він був рішучий на словах: "Ми не повинні були дозволити їм відібрати Крим". А тепер все непросто: "У "нормандському форматі" ніхто не хоче говорити про Крим, тим більше Росія. Я підняв це питання. Але ми весь час присвятили Донбасу. Росія не хоче про це говорити". Виявляється, для обговорення проблеми Криму "немає серйозного і ефективного майданчика". Звичайно, і тут стирчать вуха підступної попередньої влади: "Такої платформи за ці шість років не було створено". Що має намір зробити діючий гарант, щоб виправити цю кричущу помилку Порошенка, в інтерв'ю так і не прозвучало. Хіба що напівнатяки: "Чи збираюся я зробити що-небудь ще? — Так, збираюся".

Така стриманість зрозуміла. Справжні світові лідери — вони на те й лідери, що у них повинні бути свої секрети. А раптом всі заздалегідь дізнаються план повернення Криму і окупованого Донбасу від Зеленського — а Путін знову буде проти, і все знову провалиться, і потім буде соромно?.. Тому на запитання ведучої — коли ж Київ поверне півострів і Донбас додому — мудрий Володимир Олександрович з відповів: "Коли? Знаєте, як іноді кажуть в кіно, — ви будете першими, хто про це дізнається". Ось і ще одне ключове слово, що випливає в інтерв'ю з підсвідомості Зеленського: "кіно". А може, все, що відбувається в цей рік з Україною, — всього лише кіно, і ми всі будемо першими (після журналістки Euronews), хто дізнається, чим все скінчилося?

Перейшовши до більш легких тем, Володимир Зеленський, як і личить політику безумовно досвідченому, залишив американському народу право обирати того президента, якого він, народ США, захоче. "Втручання в президентські вибори в США — найбільша помилка, яку може зробити будь-який лідер іншої незалежної держави", — застеріг він, натякнувши, що щось важливе в його відносинах з Дональдом Трампом залишилося за кадром суспільної уваги. І зрозуміло чому: "З усіма лідерами країн, з якими я зустрічався, завжди щось залишається за кадром. І це нормально, тому що є багато речей, про які не можна так просто сказати. Тому що деякі з них стратегічні. Як ви говорите, "чи є план "Б" або план "В", — так, є. Чи можу я вам про це розповісти? — Ні, не можу. Чому? — Тому що тоді план стане марним". Так і є, військову таємницю потрібно зберігати, як чисту совість. А якщо "мирний план "Б" або "В" не спрацює, — значить, хтось комусь невчасно про це розповів.

Ось ще з дивних відкриттів, зроблених президентом Зеленським за час його роботи: "... думаю, що Євросоюз дійсно хоче партнерства з Україною, дійсно хоче, щоб Україна була в ЄС". Правда, не всі в Європі хочуть цього. "Мені здається, вони не впевнені на всі 100% в Україні. По-друге, я думаю, Європа насторожено ставиться до Росії, тому що вона демонструє своє небажання бачити Україну проєвропейською. У них є свої справи, свої відносини, свої сторони", — повідомив Зеленський.

У нього є чіткий план євроінтеграції України. Він дивовижно простий і логічний: "Я просив багатьох європейських лідерів про те, щоб вони сказали українському народові, як їм діяти, крок за кроком, щоб стати членом ЄС. І коли українці отримають цю відповідь — вони скажуть, скільки часу це займе, чи зможуть вони це зробити і коли". Що ж, кіно — так кіно...

На завершення Володимир Олександрович розставив акценти щодо подій в Білорусі. Тут він проявив себе послідовним прихильником української Революції гідності, заявивши, що не бажає сусідам "тих же подій, що були у нас в 2014 році. Я не хочу, щоб білоруси вмирали, щоб їх вбивали або якогось іншого серйозного кровопролиття, викликаного урядом. Я не хочу цього, і тому я не бажаю білоруському народу такого ж сценарію".

Попросивши білорусів почати діалог, український президент раптово заявив: "Результат не важливий. Це взагалі не про нього, а про шлях до нього. І цей шлях не повинен бути кривавим". В принципі, цими словами можна підвести проміжний підсумок правління Зеленського у ввіреній йому 73% виборців країні.