Як "Самопоміч" торгує своїми принципами
БПП "Солідарність" і партія "Самопоміч" домовилися про підтримку єдиної кандидатури на посаду прем'єр міністра. Про це "ГК" повідомив джерело в керівництві коаліції. Згідно з досягнутими угодами, команда мера Львова проголосує за Володимира Гройсмана у обмін на виконання Банковій двох умов: заміни нинішнього складу Центрвиборчкому і ухвалення закону про проведення виборів за відкритими списками. При цьому, повноцінним учасником нової формується коаліції партія Садового ставати не збирається. Таким чином, "Самопоміч" формально збереже настільки дорогий для неї статус опозиційної сили, і зможе пояснити своїм виборцям, чому її депутати голосували за нового главу уряду.
Нагадаємо, що раніше партія львівського мера висувала чотири вимоги, після виконання яких ця політична сила обіцяла підтримати план президента щодо виходу з тривалої політичної кризи. Крім вже згаданих закону про відкриті списки і кадрової перезавантаження ЦВК, у цьому переліку також значилися відставки Генпрокурора і глави Кабінету міністрів Арсенія Яценюка. Останній пункт буде виконано перед тим, як президент внесе кандидатуру Гройсмана у парламент, а Віктор Шокін вже позбувся своєї посади.
Таким чином, "Самопоміч" в цій кризовій історії зуміла забезпечити собі вигідний образ переможця. Адже команда Садового залишається в опозиції, а всі її умови будуть виконані. І тепер штабу партії залишилося лише максимально популярно роз'яснити своїм виборцям, що майбутня підтримка їх депутатами Володимира Гройсмана на посаду прем'єра була обміняна на важливі кадрові і законодавчі рішення.
При цьому в керівництві "Самопоміч" роблять вигляд, що перехід їх колишніх депутатів у фракцію БПП "Солідарність", зокрема, Павла Кишкаря і Віктора Кривенка, їх не стосується. Мовляв, ці люди зрадили наші організаційні ідеали, за що були вигнані з фракції і тепер можуть робити все, що їм заманеться. Хоча, як показує досвід тієї ж БПП "Солідарність", порушників партійної дисципліни можна карати, позбавляючи їх депутатських мандатів. А замість них в Раду зможуть прийти нові депутати і, таким чином, партія поверне собі втрачені раніше голоси.
Можна дискутувати про демократичність такого механізму впливу на депутатів, але все ж він існує. Крім того, одна справа, якщо депутат не згоден з позицією фракції і покидає її, залишаючись позафракційним депутатом, і зовсім інша, коли такий народний обранець вступає в іншу фракцію. Така ганебна практика вже давно має своє визначення - "тушки". І якщо "Самопоміч" не реагує на подібну практику, то, значить, по суті є генератором "тушок". А якщо так, то про які демократичні принципи роботи Ради і політичної моралі після цього можуть говорити спікери цієї політичної сили.
