Як Путін провокував Третю світову

Захоплення Криму

Спецоперація по захопленню Кримського півострова почалася 20 лютого, коли вся Україна була ошелешена розстрілами на Майдані. Ситуація розгорталася стрімко, Росія намагалася максимально використати період безвладдя в країні після втечі Януковича. Спроби українських політиків вплинути і особисто, і за допомогою тиску Заходу на розгортання російських окупаційних військ в Криму не увінчалися успіхом.

Вже 27 лютого зрадники у Верховній Раді АРК здійснили переворот, віддавши кермо влади на півострові Аксьонову ("Гобліну") і Константинову. Але ключовий провокацією, яка, за задумом Кремля, повинна була спонукати київська влада на військовий відповідь, стало рішення Ради Федерації від 1 березня 2014 року дозволити Путіну вводити війська на територію України. Проти цього рішення, нагадаємо, голосував лише один депутат - Ілля Пономарьов.

Подальші події у Криму - низка дрібних і великих провокацій, мета яких - легітимізувати пряме вторгнення російських військ на материкову частину України. Хоча українські військові на півострові і отримали наказ відповідати на провокації, бойових сутичок не було. У той час багато українці звинувачували владу у безхребетності і вимагали дати москалям по сусалам. Але, як виявилося, саме відмова від військових дій в березні-квітні 2014 року, зірвав плани Путіна. Після чого і був задіяний сценарій дестабілізації ситуації на Донбасі.

Стрілянина на блокпосту біля Билбасівки

20 квітня 2014 року, у великодню ніч, на блокпосту в селі Билбасівка під Слов'янському сталася перестрілка, в результаті якої були загиблі і поранені. Сепаратисти і російські ЗМІ звинуватили в нападі на "ополченців" бійців "Правого сектора". Сепаратисти закликали Росію ввести на Донбас "миротворців", а в російському Мзс поспішили звинуватити Україну в зриві Женевських домовленостей (пам'ятаєте такі?).

Одні експерти тоді проводили прямі паралелі інциденту під Былбасовкой з операцією "Консерви" 1 вересня 1939 року, придуманою німцями для нападу на Польщу. Інші згадали Майнильский інцидент, що послужив формальним приводом для початку агресії Радянського Союзу проти Фінляндії. 26 листопада 1939 року СРСР звинуватив фінську сторону в артилерійському обстрілу своєї території. В ході обстрілу загинули четверо військовослужбовців, ще дев'ятеро були поранені. Незважаючи на докази Фінляндією свою непричетність до інциденту, Москва розірвала з Гельсінкі пакт про ненапад, а 30 листопада розпочалася радянсько-фінська війна.

Придумана ФСБ історія з кримськими "диверсантами" і "масованим обстрілом з боку суміжної держави і бронетехнікою збройних сил України" дуже нагадує Майнильский інцидент.

Обстріл української території з боку РФ

Обстріл почалися в липні 2014 року. За даними дослідників Bellingcat, перший обстріл датований 14 липня. Він був зроблений з російської території з-під російського хутора Селезньов в напрямку позицій Збройних Сил України на південь від українського села Амвросіївка. Чотири обстрілу були здійснені під Гуково по позиціях ВСУ біля шахти "Должанська-Капітальна" і села Панченково між 16 липня і 8 серпня. Ще два обстрілу цій території були здійснені з території Росії на північ від Гуково. 25 липня позиції української 72-ї Механізованої Бригади під Хмельницьким, на південь від Свердловська, піддалися артилерійському обстрілу. Ці обстріли також здійснювалися з позицій в Росії, конкретно з військової бази в Павлівці і з позиції на схід від селища Малий.

Малайзійський літак

17 липня 2014 року в небі над Донбасом російським "Буком" був збитий пасажирський Боїнг малазійських авіаліній, загинуло 298 чоловік, в основному громадяни Нідерландів. Голландська сторона, на жаль, досі тягне з офіційними висновками про причини катастрофи, проте розслідування незалежних експертів Bellingcat не тільки встановило, звідки був збитий літак, але і російську прописку "Бука".

За однією з версій, замість малазійського Boeing-777 російські військові хотіли збити літак російської авіакомпанії "Аерофлот", що слідував рейсом SU-2074 Москва-Ларнака, з метою створити привід для початку війни проти України. Однак терористи переплутали місце, де пролітав літак, і збили не той борт.

В результаті Путін замість приводу для масштабної війни отримав санкції проти Росії. До цієї трагедії західні політики намагалися "з'їхати" з теми санкцій, але трагедія рейсу МН 17 переконала їх у необхідності покарати Кремль за тероризм.

"Гуманітарний конвой"

У серпні 2014 року Росією була здійснена провокація під назвою "гуманітарний конвой". 22 серпня на окуповану територію прибув перший "гумконвой". Його приїзд був ефектно обставлений російською пропагандою, українська ж влада попередила, що під виглядом гуманітарки" Росія завозить бойовикам боєприпаси, паливо для військової техніки, зброю. А забирає додому "вантаж 200".

У нас багато закликали підняти авіацію і розбомбити російські вантажівки, щоб не шастали. По всій видимості, на подібний варіант відповіді України також розраховували в Кремлі. Ніхто нікого не розбомбив, хоча "зрадофилы" і підняли хвилю звинувачень в адресу влади. З того часу на Донбас приїжджало понад 50 "гумконвоев". Тепер до них інтерес втратила і сама Росія.

Сьогодні вибудовується безліч версій, чим закінчиться чергова спроба Путіна почати масштабну війну проти України. Насправді, від нього можна очікувати чого завгодно. Але навряд чи - прямого вторгнення. Він веде гібридну війну, а, значить, ставка зроблена на провокації, на розхитування України зсередини, на дрібні гидоти, які російська пропаганда буде роздмухувати до космічних масштабів. Але це не означає, що через півроку або рік Путін не спробує відкрито напасти, щоб розпочати Третю світову. І забувати про це не можна ні на хвилину.