Як потролити Путіна переписом-2020 в Україні

Днями Кабмін прийняв постанову про створення міжвідомчої групи з питань науково обґрунтованого оцінювання демографічного розвитку країни. Головним завданням цієї групи буде підготовка до перепису населення, призначеної на 2020 р. Тут може виникнути здивування: навіщо вже зараз готуватися до заходу, яке буде проводитися аж через чотири роки, коли в країні буде новий парламент, новий уряд і, можливо, новий президент. Але як раз те, що підготовка розпочато вже зараз, дозволяє сподіватися, що перепис-2020 буде використана правильно, з розумом, для всіх тих цілей, для яких вона потрібна.

Інструмент багатоцільового призначення

Одну (але тільки одну) з цих цілей озвучив міністр соцполітики Андрій Рева. Саме його міністерство було ініціатором та розробником згаданої постанови КМУ. "У світі перепис населення практикується раз в десять років, — констатував міністр. — В Україні в останній раз він проводився в 2001 році. Але зараз у нас така ситуація, що ми маємо військові дії на сході України, тимчасову окупацію Криму. Нам варто провести перепис, щоб оцінити втрати людських ресурсів і розуміти неконтрольоване міграційний рух".

У Мінсоцполітики відзначають, що саме чисельність і склад населення є фундаментом у визначенні військового контингенту і мобілізаційного потенціалу, робочої сили, бюджетних витрат, що спрямовуються на надання освітніх, житлових, транспортних та інших соціальних послуг, а також в оцінці ризиків, пов'язаних з безробіттям і бідністю. Відсутність такої інформації, стверджують у міністерстві, створює загрозу національній безпеці країни. Але якби перепис була потрібна лише заради точних даних про чисельність і склад населення, було б абсолютно незрозуміло, чому вона відкладена до 2020 р.

Однак перепис — це набагато більше, ніж тільки демографічна статистика. Це ще й соціологічне опитування з максимально можливою вибіркою, цілком включає все доросле населення. А в соцопитуваннях, як відомо, важливі не тільки відповіді, але і питання. Ретельно підбираючи номенклатуру, формулювання і послідовність запитань, можна в значній мірі вплинути на відповіді.

В умовах інформаційної війни з Росією особливо важливий блок питань, що стосуються мови, національності, віросповідання. Наприклад, можна питати не тільки про національної (етнічної) приналежності, але і про те, відносить респондент себе до українського народу, про ступінь володіння українською мовою. Можливо, варто включити в опитувальник і питання про те, чи вважає опитуваний себе потерпілим від російської агресії, і якщо так, то в чому цей збиток виражається: у втраті майна, здоров'я, близьких людей (у тих, кого війна торкнулася безпосередньо), у зниженні життєвого рівня (з-за погіршення економічної ситуації в країні), в психологічній травмі (внаслідок антиукраїнської пропаганди і дезинформації в російських ЗМІ).

Чому потрібно готуватися чотири роки

За словами Андрія Реви, перепис відкладалася кілька разів через відсутність коштів у держбюджеті. Зрозуміло, міркування економії важливо зараз, але навряд чи воно відігравало визначальну роль для Миколи Азарова, який першим переніс проведення перепису.

Переписи проводять у всьому світі згідно з нормативами ООН. Так званий переписний раунд-2010 (Census Round 2010) охоплював десятирічний період з 2005 по 2014 рр. Розпорядження КМУ про проведення чергового перепису було прийнято 9 квітня 2008 р. Всеукраїнський перепис призначили на 2011 р. (тобто через 10 років після попередньої ), а в 2009-му планувалося провести пробний перепис у одному районі. До речі, в 2011 р. перепису провели 60 країн — більше, ніж в якому-небудь іншому році раунду-2010.

Однак у 2009 році уряд Юлії Тимошенко "забула" провести пробний перепис, та це було використане Азаровим як привід для перенесення також і всеукраїнського перепису. 28 липня 2010 р. вийшло розпорядження КМУ, що зрушило терміни обох переписів на рік. З 1 по 14 грудня 2010 р. нарешті було проведено пробний перепис у Дергачівському районі Харківської області. Але до всеукраїнської справа так і не дійшла. 24 жовтня 2012 р. Кабмін переніс її на 2013-й, а 4 вересня 2013 — взагалі на 2016-й, тобто за межі переписного раунду-2010.

Це як раз той випадок, коли можна говорити про "з ряду геть що виходить" рішення. 214 стан світу уклалися в рамки, встановлені ООН, а не змогли або не захотіли — тільки 21, включаючи Україну. До речі, останній встигла була Грузія, провела перепис 5 листопада 2014 р. В Європі, крім України, проігнорувала раунд-2010 тільки Македонія, переповнена албанськими емігрантами. В Африці пропустили раунд-2010 дев'ять країн (Західна Сахара, Комори, ДР Конго, Мадагаскар, Сомалі, Сьєрра-Леоне, ЦАР, Екваторіальна Гвінея, Еритрея), в Азії —вісім (Афганістан, Йорданія, Ірак, Ємен, Ліван, Пакистан, Сирія, Узбекистан), в Латинській Америці — дві (Гаїті і Гватемала). Чарівну компанію для України вибрав Азаров.

Він не провів перепис ані в 2011 році, коли вона була запланована, ні в 2012-му, ні в 2013-му, бо не отримав згоди з Кремля. Путін мав підстави побоюватися, що підсумки перепису зафіксують скорочення в Україні (зокрема, в Криму, східних і південних областях) частки тих, хто відносить себе до росіян і російськомовних.
Незабаром послідувала російська агресія, і Україні стало не до перепису. Зараз важливо не пропустити переписний раунд-2020, охоплює 2015-2024 рр. Розпорядженням КМУ 16 грудня 2015 р. всеукраїнський перепис перенесена з 2016 р. на 2020-й рік, і це дозволяє не тільки підготувати нову методику згідно з новими зовнішньополітичними умовами, але і провести по ній пробний перепис — наприклад, в 2018 р.

Мінсоцполітики не перебільшує, говорячи, що проведення перепису — це питання національної безпеки. Але щоб цей інструмент працював, його потрібно ретельно підготувати і без поспіху.