Як відповідати на страшилки про мовний закон?

Зараз навколо мовного закону існує безліч інсинуацій і страшилок

"Спеціально, щоб уникнути багатьох дурниць, які зараз масово почнуть поширювати українофоби, я спробував написати коротку довідку, щоб всі зрозуміли, що насправді є в цьому законі", - написав на своїй сторінці у Facebook народний депутат Вадим Денисенко.

Основні положення:

• вимагає знання та застосування державної мови посадовими особами та постачальниками послуг (зокрема, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники) в публічному просторі, державному і комунальному секторах, у сфері обслуговування, у підписах і маркування товарів і послуг;
• обслуговування клієнта українською мовою (якщо він вимагає) або на іншій прийнятній для обох сторін мовою;
• не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах;
• не менше 50% назв газет і журналів українською мовою в пунктах розповсюдження;
• можна видавати газету або журнал в двох або більше мовних версіях, одна з яких повинна бути державною мовою;
• не менше 50% книг українською мовою в книжкових магазинах і не менше 50% книг українською, виданих видавництвом протягом року;
• у театральних виставах і при дубляж кінофільмів також використовувати українську мову;
• українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ. Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються української, але можуть мати й інші версії. При цьому українська версія повинна бути обсягом не менше версії на іншому мовою;
• україномовні інтерфейси програм і мобільних додатків (повинні бути державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу);
• україномовна реклама, вивіски і т. д.;
• безкоштовні курси української мови для дорослих;
• іспит з української мови для отримання громадянства;
• не обмежує права нацменшин - право на навчання мовою нацменшини або корінного народу поряд з українською.

Зміни до другого читання:

• зведені до мінімуму створення нових структур - наприклад, іспити на знання мови можна буде здавати в Центрі оцінювання якості освіти, де випускники шкіл проходять ЗНО;
• іспити потрібно здавати тільки претендентам на публічні посади або роботу в установах, де вимагається високий рівень знання мови, а також (з легким рівнем завдань) - претендентів на отримання українського громадянства;
• поступове впровадження. Наприклад, для друкованих ЗМІ, які повинні будуть одночасно з тиражем видання іноземною мовою видавати тираж цього видання державною мовою, такий перехідний період буде становити 2-2,5 року;
іспити на знання мови для кандидатів на різні державні посади вводяться через два роки після прийняття мовного закону в силу;
освітня стаття про мову навчання взагалі вступить в силу тільки через шість років після прийняття закону. А штрафи за порушення закону уповноважений із захисту державної мови зможе почати накладати тільки через шість місяців з дня його призначення;
• розширює можливості застосування інших мов Євросоюзу та англійської мови. Зокрема, у науковій сфері дозволяється публікувати і захищати праці англійською.

Штрафи:

• адміністративна відповідальність за порушення мовного закону у вигляді штрафу від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наприклад, штрафувати чиновників, депутатів, інших посадових осіб, якщо вони не користуються на роботі державною мовою);
• кримінальна відповідальність за спроби запровадити двомовність чи багатомовність, або надати офіційний статус будь-якої іншої мови по всій країні або в окремому регіоні (прирівнюється до повалення конституційного ладу);
• кримінальна відповідальність за публічне приниження української мови (прирівнюється до наруги над державними символами).

По інституту "мовних інспекторів": інститут був видалений із законопроекту ще перед голосуванням в першому читанні. Контроль за дотриманням закону буде виконувати спеціальний уповноважений із захисту державної мови орган, який зокрема буде розглядати скарги громадян.