Нові друзі. Чому люди Ахметова підуть у списку Кернеса-Труханового
Ще не так давно у ЗМІ циркулювала інформація, що "Опозиційна платформа - За життя", очолювана Юрієм Бойко і, власне, "Оппоблок" Ріната Ахметова, складуть єдиний список, в якому 60% місць дістанеться людям Бойко, а решта 40% - кандидатам від Ахметова.
Домовляючись таким чином, "опозиціонери", ймовірно, враховували, що якщо математично скласти результати Бойко та Вілкула на президентських виборах, то об'єднаний "Оппоблок" міг розраховувати на 15% голосів і досить велику фракцію в новому парламенті, але, по всій видимості, аргументи проти об'єднання виявилися вагомішими.
Тут варто згадати, що фракція "Оппоблока" в парламенті VIII скликання ділилася на дві приблизно рівні частини - ахметівську, де на головних ролях були Олександр Вілкул з Вадимом Новинським, і "газовиків" під керівництвом Сергія Льовочкіна і Юрія Бойка. При цьому Вілкул та Бойко вважалися співголовами фракції - в такому стані двовладдя фракція і партія дійшли до президентських виборів.
Прямо перед виборчими перегонами "газовики", швидше за все, під тиском Москви, вирішили об'єднатися з партією "За життя" Вадима Рабиновича, до якого раніше приєднався кум Путіна Віктор Медведчук, навколо Юрія Бойка. Такий розвиток подій зовсім не сподобалося Ахметову, у якого був свій кандидат у президенти Олександр Вілкул, тому на вибори Бойко і Вілкул пішли окремо, причому серйозної конкуренції між ними не вийшло - Вілкул набрав втричі менше голосів.
Виходячи з цього, неважко здогадатися, що шансів самостійно пройти в парламент у ахметовців, швидше за все, немає, тому возз'єднання з колишніми колегами було для них єдиним надійним варіантом. З іншого боку, Ахметов володіє такими фінансовими і медійними ресурсами, які явно не були б зайвими для Льовочкіна з Рабиновичем.
Чому ж об'єднання не відбулося? Відповідей на це питання може бути кілька. Найпростіший - сторони так і не змогли поділити список. У Медведчука, наприклад, порахували що 40% - це надто багато для Ахметова, чий кандидат у президенти набрав всього 4%, а отже, самостійно в парламент, швидше за все, пройти не зможе.
Але ймовірність такого не занадто висока, адже раніше екс-"регіонали" завжди могли знайти спільну мову. Більш можливе пояснення криється в позиції Москви, там могли вирішити, що Рінат Леонідович вкрай ненадійний союзник і прямо заборонили своїм українським сателітам брати його у свою партію. Ну, а те, що після початку війни на Донбасі в Москві недолюблюють Ахметова, більш-менш очевидно.
Таким чином, Рінат Леонідович і його люди потрапили в досить складну ситуацію. Шансів самостійно пройти в наступний парламент у "Оппоблока" вкрай мало. Пов'язана з Ахметовим до недавнього часу Радикальна партія Олега Ляшка поки борсається на межі проходження до нового парламенту, на останніх президентських виборах Олег Валерійович набрав трохи більше Вілкула - 5,48%. Нібито саме з-за цього після першого туру виборів голова виконкому Радикальної партії і топ-менеджер Ахметова Юрій Зінченко покинув свою посаду в партії.
Деяка частина соратників Ахметова цілком здатні потрапити в парламент поодинці через мажоритарку, але все одно дуже можливо, що представництво найбагатшої людини України в новому парламенті буде вкрай слабким, що явно буде шкодити бізнесу.
У цій ситуації у Ахметова є кілька варіантів для подальших дій. Можна, звичайно, спробувати наростити рейтинг для своєї частини "Оппоблока і подолати 5%-ний бар'єр, але це вимагає серйозних фінансових вкладень і не гарантує результат, адже конкуренція на проросійському полі прогнозується дуже високою.
Можна спробувати реанімувати співпрацю з "радикалами", з допомогою своїх медіа максимально його рекламуючи і піднімаючи рейтинг. Втім, гарантій проходження РПЛ в Раду також немає, та й Ахметов не може провести через партію Ляшка своїх нардепів-"оппоблочников".
Не дуже вірогідним виглядає і варіант якихось домовленостей Ахметова з Петром Порошенком, з яким під час його президентства в олігарха було деякий взаєморозуміння. Після ребрендингу своєї політсили колишній глава держави напевно не захоче вести в парламент людей, які асоціювалися б з донецьким олігархом.
Єдиний гарантований варіант для Ахметова - відправити найбільш відомих і впливових депутатів на мажоритарні округи. Таким чином, в Раду можуть пройти, наприклад, Борис Колесніков, Вадим Новинський або той же Олександр Вілкул - загалом, 10-15 депутатів, які, звичайно, не зберуть фракцію, але в групу цілком можуть оформитися.
І останній варіант, який залишається у Ахметова, та що підтверджують наші джерела - це приєднатися до ще одного проросійського проекту партії Геннадія Труханова та Геннадія Кернеса "Довіряй справах", який як раз розгорнули бурхливу передвиборчу діяльність. Частина людей Ахметова, як міцні господарники та представники місцевих еліт можуть цілком органічно влитися в партію "поганих Ген". ПРи цьому медійні ресурси Ахметова можуть серйозно допомогти молодій політичній силі. У той же час частина ахметовців швидше за все піде в парламент по мажоритарці. Таким чином, якщо "Довіряй справах" подолає прохідний бар'єр, у Ахметова у новому парламенті буде достатньо велике представництво і це для нього зараз план-максимум. Якщо ж не подолає, то деяка частина людей олігарха все одно потрапить в Раду по мажоритарці і яку-ніяку формальну чи неформальну групу з них можна буде заробити. І це вже план-мінімум.
Єдина проблема - це відносини Ахметова і Коломойського. Останнього якраз пов'язують з партією "Довіряй справах". Чим Ахметову доведеться платити Коломойському за такий політичний союз - питання відкрите. Але якщо цей союз все-таки відбудеться, ми досить швидко дізнаємося, чого він коштував Ахметову.
